№ 71746199, 22.01.2018, Zakarpattia Regional Court of Appeal

Справа № 309/2325/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2018 року м. Ужгород

апеляційний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Куштана Б.П., Кожух О.А.

з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» на ухвалу Хустського районного суду про повернення скарги, постановленої 31 серпня 2017 року головуючим суддею Кемінь В.Д. за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» на дії та рішення старшого державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в особі ОСОБА_2 про визнання дій та рішення, неправомірними , –

встановив:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (далі по тексту – ПАТ «Закарпатгаз») оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2017 року, якою його скаргу на дії та рішення державного виконавця визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі, просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на помилковість висновку суду про необхідність сплати судового збору при подачі скарги на дії ДВС. Також в скарзі просить стягнути сплачені судові витрати за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Закарпатгаз» звернувся до Хустського районного суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області в порядку, передбаченому ст. 383 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017 року).

Ухвалою Хустського районного суду від 07.08.2017 року вказану скаргу залишено без руху через з її невідповідність вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме, у зв’язку з несплатою судового збору.

В подальшому, ухвалою Хустського районного суду від 31.08.2017 року скаргу ПАТ «Закарпатгаз» визнано неподаною та повернуто заявнику. Дана ухвала мотивована тим, що ПАТ «Закарпатгаз» не виконав вимоги ухвали суду від 07.08.2017 року.

Однак з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись, колегія суддів виходячи з наступного.

Як роз’яснено в п.13 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3–5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Згідно вказаної норми (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), несплата судового збору може бути підставою для залишення заяви (скарги) без руху.

Разом з тим, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається ЗУ «Про судовий збір».

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VI, не передбачено, зокрема, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Таким чином, суд першої інстанції помилково залишив скаргу ПАТ «Закарпатгаз» буз руху через несплату судового збору, та в подальшому визнав її неподаною та повернув заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Щодо вимог прохальної частини апеляційної скарги про стягнення на користь апелянта судових витрат за подачу апеляційної скарги, то як роз’яснено в п.37 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов’язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами.

Таким чином, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору, сплаченого апелянтом за подачу апеляційної скарги, а тому, апеляційна скарга підлягає лише частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, –

постановив:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», задовольнити частково.

Ухвалу Хустського районного суду від 31 серпня 2017 року про повернення скарги, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 січня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: