Court ruling № 71032114, 14.12.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

14 грудня 2017 року К/800/34377/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017

у справі № 825/973/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазвидобувного управління «Чернігівнафтогаз»

до Головного управління ДФС у Чернігівській області,

Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про скасування податкових-повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі № 825/973/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 відмовлено податковому органу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 30.10.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 про залишення касаційної скарги без руху відповідачем надано клопотання, в якому ставиться питання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що процедура перерозподілу бюджетних коштів є досить тривалою, яка пов'язана із затвердженням змін у кошторисі бюджетних установ, погоджується та контролюється Державною казначейською службою України, а станом на 29.11.2017 кошти для сплати судового збору на казначейські рахунки Головного управління не надійшли.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та повторно зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 25.10.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Чернігівській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Головному управлінню ДФС у Чернігівській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко