Court ruling № 68476136, 23.08.2017, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 0818/8950/2012 4-с/335/56/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, -

В С Т А Н О В И В :

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Як розяснено в п. 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи від 07.02.2014 року при розгляді справ за зазначеними скаргами суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР „Про державну виконавчу службу, від 21 квітня 1999 року № 606-XIV „Про виконавче провадження (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, імя та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, імя та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно п. 13 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи від 07.02.2014 року, якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Дана скарга не відповідає вимогам ст.119, 120 ЦПК України, а саме:

- у скарзі не зазначено як заінтересовану особу боржника, стягувача їх місцезнаходження;

- у скарзі не зазначено прізвище, імя, по-батькові державного виконавця дії якого оскаржуються.

Згідно до ст. 121 ЦПК України скарга, подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України, залишається без руху і заявнику надається строк на виправлення недоліків.

На підставі викладеного суд пропонує заявнику виправити зазначені недоліки скарги.

Керуючись ст.ст. 120, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без руху.

Сповістити скаржника про необхідність усунути зазначені недоліки в пятиденний строк з дня отримання ухвали.

Якщо позивач, у встановлений судом строк, усуне зазначені недоліки, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду. Інакше, позовна заява буде вважатися не поданою і повернеться позивачу..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.І. Рибалко