№ 64233345, 19.01.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 916/1950/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Ткаченко Н.Г., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016

у справі№ 916/1950/16 господарського суду Одеської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ"провизнання банкрутомарбітражний керуючийДанілов Артем Івановичв судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Укрбудспецтех"Новікова Т.О.ПАТ "Сбербанк"Крячковська І.М., Чекалов А.В.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2016 прийнято до розгляду заяву боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" про порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-У1 від 22.12.2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2016 (суддя Грабован Л.І.) в підготовчому засіданні порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" строком на 115 календарних днів до 23.11.2016; розпорядником майна боржника ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.

Не погодившись з ухвалою підготовчого засідання, ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "ІМПЕКСБАНК" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (колегія суддів: Лашин В.В., Богатир К.В., Пироговський В.Т.) апеляційне провадження за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" на ухвалу господарського суду Одеської області 01.08.2016 припинено; справу направлено господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

ПАТ "Сбербанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016, передати справу на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.1, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст.ст.91, 80 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення усіх кредиторів, 02.08.2016 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 34086.

До господарського суду звернулися з заявами про визнання грошових вимог до боржника ПАТ "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" (т.6 а.с. 13-112) та ПАТ "Сбербанк" (т.3 а.с. 12-150). Судом першої інстанції зазначені заяви кредиторів прийнято до провадження та призначено до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, боржником надано перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяжений у інший спосіб, в якому зазначено кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна. Так в цьому переліку зазначено кредиторами, зокрема, ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ПАТ "Сбербанк". (т.1 а.с.60-62).

Суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження за апеляційними скаргами ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ПАТ "Сбербанк", зазначив, що на момент подання скаржниками апеляційних скарг, заяви про визнання грошових вимог до боржника господарським судом не розглядалися, відповідне судове рішення про їх визнання чи відхилення не приймалося, тому ні ПАТ"Сбербанк", ні ПАТ "Імексбанк" не набули у встановленому порядку статусу учасника у справі про банкрутство і на момент звернення з апеляційними скаргами не мали права подавати апеляційні скарги на спірну ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він зводиться до довільного тлумачення ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не пов'язує набуття кредитором процесуальних прав з винесенням судового рішення про визнання його кредитором у справі. Крім того, висновок суду зроблено без врахування ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст.1, 91 ГПК України з огляду на наступне.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є, зокрема, забезпечені кредитори. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Цією статтею, також, визначено, що забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За приписами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Частиною 8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до Реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно ч.2 ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Водночас, згідно з ч.3 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство права забезпеченого кредитора можуть вважатися порушеними, оскільки після порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та в межах провадження у справі про банкрутство, тому забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження, а відтак, набувають і процесуальне право на оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційних скарг ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ПАТ "Сбербанк".

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №916/1950/16 скасувати.

Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Н.Г. Ткаченко

В.Ю. Поліщук