Справа № 369/5268/13-к
Провадження № 1-в/369/289/16
УХВАЛА
Іменем України
18.10.2016 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Омельченко М.М.
за участю секретаря Шкіренко Т.А.
прокурора Глущенко І.В.
заступника начальника
Києво-Святошинського РВ КВІ Бондарчука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2013 року, -
встановив:
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу розміром 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.
Вирок набрав законної сили 12.03.2014 року.
29.09.2016 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах, призначеного вироком від 04.11.2013 року. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що з 10.04.2014 року він перебуває на обліку в Києво-Святошинському РВ КВІ, за час перебування на обліку порушень не допускав, за місцем проживання характеризується позитивно, не офіційно працює, станом на 25.07.2016 року відбув більше ? частини призначеного судом додаткового покарання.
В судовому засіданні засуджений доводи свого клопотання підтримав та просив його задовольнити. Прокурор та заступник начальника Києво-Святошинського РВ КВІ вважали, що клопотання ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
За таких обставин суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_2 № 11/2014, вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України, який станом на час вчинення діяння, був злочином невеликої тяжкості та відноситься до корупційних злочинів.
Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не може бути звільнений умовно-достроково від подальшого відбування додаткової міри покарання у виді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах, оскільки відбуває додаткове покарання за вчинення корупційного злочину невеликої тяжкості та таке звільнення прямо заборонено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 537, 539 КПК України, суд -
ухвалив:
У клопотанні засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2013 року, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 (семи) діб з часу її оголошення.
Суддя Омельченко М.М.
The court decision No. 62040403, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast was adopted on 18.10.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 369/5268/13-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: