Decision № 61870478, 23.09.2016, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2016 Справа № 907/458/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", м.Львів

До відповідача 1: Державне підприємство "Городницьке лісове господарство", смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область

До відповідача 2: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України, м.Ужгород

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чопський прикордонний загін, м.Чоп

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, м.Ужгород

Про стягнення 1936,05 грн. заборгованості

Головуючий суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. 18.05.2016р.

від відповідача 1: представник не з'явився

від відповідача 2: ОСОБА_2, дов. № 07-70-03-1-10-35/6011 від 28.09.2015р.

від третьої особи (Чопський прикордонний загін): ОСОБА_3, дов. №14/5928 від 14.07.2016р.

від третьої особи (Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області): ОСОБА_4, дов. № 12-28/4 від 22.07.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідачів 1936,05 грн. витрат, що пов'язані із наданням послуг Львівською залізницею.

Позивач стверджує, що на підставі ОСОБА_5 загальної форми №22 від 14.10.2015р. ним було нараховано збори за затримку вагонів на станції Батьово в сумі 1304,30 грн., на підставі ОСОБА_5 загальної форми №58 від 14.10.2015р. нараховано збори за часткове вивантаження та повторне завантаження на станції Чоп на суму 631,75 грн. та ОСОБА_5 загальної форми від 14.10.2015р. №4839 нараховані збори за затримку вагона на станції Чоп на суму 3,20 грн. Означені вище нарахування у загальній сумі 1936,05 грн. нараховані позивачем в результаті допущення прострочки строку використання вагону №63346084, яке сталося внаслідок поглиблений догляд вагону (посилений захід митного контролю) з метою недопущення порушень митного законодавства.

Відповідач 1 свого представника у засідання суду не направив, однак проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, як вбачається із його письмових пояснень, нараховані позивачем витрати мають бути відшкодованими не ним, а Закарпатською митницею, відповідно до ст.338 Митного кодексу України, позаяк посилений догляд вагону, і, як наслідок, збільшення обсягу послуг залізниці (у тому числі і прострочення) сталося через необгрунтовані і безпідставні висновки про необхідність проведення цього посиленого заходу митного контролю. І оскільки, поглибленим доглядом вагону №63346084 не було виявлено порушення власником вантажу митних правил, вина за понесення додаткових витрат позивачем лежить саме на Закарпатській митниці.

Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. На думку відповідача 2, вимоги про стягнення суми позову із Закарпатської митниці, як державного органу носять адміністративний характер і мають бути вирішені адміністративним судом. Крім того, відповідач 2 покликається на недоведеність його вини у спірній ситуації.

У попередніх засіданнях суду оголошувались перерви в порядку ст.77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Судовим розглядом справи встановлено, що 09.10.2015р. ДП "Городницьке лісове господарсько" (відповідач 1 у справі) було відправлено зі станції Новоград-Волинський Південно-західної залізниці вагон №63346084 з вантажем "деревина паливна" по відправці Новоград-Волинський Захонь №33713231, який 12.10.2015р. поїздом №3643 прибув на станцію Батьово де і був відчеплений для здійснення посиленого огляду.

ОСОБА_5 загальної форми від 13.10.2015р. №722, на підставі листа Чопського прикордонного загону від 13.10.2015р. №23/7147-от, означений вагон подано для здійснення митного огляду на ділянку митного контролю, а 14.10.2015р. було подано телеграфне повідомлення на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

За результатами перегляду, сторонніх вкладень у вантажі "деревина паливна" виявлено не було.

За період затримки вагонів для митного огляду залізницею на підставі ОСОБА_5 загальної форми №22 від 14.10.2015р. ним було нараховано збори за затримку вагонів на станції Батьово в сумі 1304,30 грн., на підставі ОСОБА_5 загальної форми №58 від 14.10.2015р. нараховано збори за часткове вивантаження та повторне завантаження на станції Чоп на суму 631,75 грн. та ОСОБА_5 загальної форми від 14.10.2015р. №4839 нараховані збори за затримку вагона на станції Чоп на суму 3,20 грн. відповідачам нараховано витрати на суму 1936,05 грн.

Поряд з цим, статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998р. №457) (далі Статут).

У відповідності до ч. 1, 2, 4 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Згідно зі ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою (частина 5 статті 338 Митного кодексу України).

ОСОБА_5 до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

ОСОБА_5 до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами залізниці вноситься плата, порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113.

Правилами передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктами 3, 8 Правил користування вагонам і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_5 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_5 загальної форми ГУ-23. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

У відповідності до пунктів 10, 12, 13 вказаних Правил станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 864/5085.

ОСОБА_5 до ч. 2 ст. 17 Статуту залізниць України умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.

В силу п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Пунктом 2.10 названих Правил передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Враховуючи те, що матеріалами справи документально підтверджено факт затримки вагонів, розрахунок суми за простоювання вагонів та проведену маневрову роботу залізницею оформлено актами загальної форми та записками до дорожніх відомостей, які є складовою частиною накладної на вантаж, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача по відношенню до відповідача 1.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами наведені у ст.121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є вичерпними.

Плата за користування вагонами не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні. Судом, у спірних правовідносинах, не встановлено наявності передбачених законодавством підстав для звільнення вантажовласника (відповідача) від плати за користування вагонами.

ОСОБА_5 до ст. 119 Статуту плата вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Щодо заперечень апелянта з приводу плати за виконання маневрової роботи, то відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Положення даної правової норми регулюють й інші операції, які здійснюються у разі необхідності проведення митного контролю та митного оформлення товарів. Дана обставина дає підстави вважати, що проведення маневрової роботи охоплюється терміном інших робіт. Таким чином стягнення за виконання маневрової роботи, вбачається за можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди на проведення таких дій вантажовласником, а й у інших випадках передбачених законом у тому числі у випадку проведення митного контролю.

Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не являються підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.

Згідно п. 5.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Пункт 9 Правил зберігання вантажів встановлює, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

ОСОБА_5 до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

ОСОБА_5 до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

ОСОБА_5 до § 1 статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) відправник повинен додати до накладної супровідні документи, необхідні для здійснення митних та інших правил на всьому шляху прямування вантажу.

Нормативні положення § 2 статті 11 УМВС передбачають відповідальність відправника перед залізницею за наслідки, що виникли у результаті відсутності, недостатності чи неправильності супровідних документів.

Позивачем на підставі наведених вище актів загальної форми було нараховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу , збір за телеграфне повідомлення про затримку, плата за маневрову роботу, плата за розвантажувальні роботи, які були виконані залізницею через затримку спірних вагонів з вини відповідача.

Вищевказані нарахування внесено до накладних, як це передбачено § 2 статті 11 УМВС.

У відповідності до ч.5 ст.338 МК України огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.

В даному випадку вагони зупинено у відповідності до вимог даної статті, що підтверджується актом загальної форми від 13.10.2015р. №722 про затримку вагонів.

Дії працівника митниці та працівників залізниці відповідають вимогами спільного наказу Державної митної служби та Міністерство транспорту та зв'язку від 18.09.2008№ 1019/1143 "Про затвердження інструкцій про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України".

Послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення з метою реалізації положень ст. 338 Митного кодексу України визначається наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316 "Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення".

Так, згідно п.1.5 Розділу І Огляд проводиться з метою перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи.

Заявка митниці про подання спірного вагону на підкрановий майданчик для проведення митного огляду з повним або частковим вивантаженням свідчить тільки про вимогу відчеплення вагонів зі складу поїзда та направлення їх в зону митного контролю, на якій технічно можливо провести вивантаження вантажу, так як згідно п.2.16 наказу Державної митної служби та Міністерство транспорту та зв'язку від 18.09.2008 № 1019/1143 "Про затвердження інструкцій про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України" працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці.

Фактично заявка митниці це письмовий дозвіл на проведення операцій з вантажем, який перебував під митним контролем.

Таким чином, відповідач 2 вчинив дії щодо процедури митного огляду та взаємодії з залізницею у відповідності до норм чинного законодавства, а та таких обставин, він протиправної затримки вагонів не здійснював.

При нарахуванні зборів залізницею застосовуються коефіцієнти, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року N 317 "Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (із змінами і доповненнями). На момент затримки вагонів та нарахування зборів діяли коефіцієнти, розмір яких встановлено наказом Міністерства інфраструктури України від 11.07.2014 № 306 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги".

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні ДІЇ чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

В даному випадку, позивач безпідставно стверджує про право стягнення збитків із відповідача 2 в силу обставин, за які просить стягнути плату із відповідача 1.

ОСОБА_5 до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на кредитора обов'язок довести , що ці збитки не є абстрактними, а дійсно були би ним понесені внаслідок протиправної поведінки боржника.

Враховуючи, відсутність протиправної поведінки та вини відповідача 1 про що зазначено у мотивувальній частині, суд не вбачає підстав для покладання відповідальності на відповідача 2 у спірній ситуації.

ОСОБА_5 до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача1

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (11714, вул. 13 Жовтня, 5 смт.Городниця, Новоград-Волинського району, код 13552379) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (вул.Гоголя, 1, м.Львів, код 40081195) суму 1936,05 витрат та суму 1378 грн. витрат на сплату судового збору.

Наказ видати

3.Закарпатську митницю Державної фіскальної служби України від відповідальності звільнити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.10.2016 року.

Суддя Йосипчук О.С.