Справа № 369/4913/13-ц
Провадження № 6/369/166/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Усатова Д.Д.,
при секретарі Кузьменко П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ :
У червні 2016 року заявник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Свою заяву мотивує тим, що 16 вересня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по справі № 2/369/2409/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УКРСИББАНК») заборгованості за кредитним договором № 11133726000 від 27.03.2007 року у розмірі 143 922,37 грн. та судових витрат в розмірі 1 439,22 грн..
20 квітня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним № 11 133726000 від 27.03.2007 року укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
Тому заявник просив змінити стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на його правонаступника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Судом встановлено, що16 вересня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по справі № 2/369/2409/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УКРСИББАНК») заборгованості за кредитним договором № 11133726000 від 27.03.2007 року у розмірі 143 922,37 грн. та судових витрат в розмірі 1 439,22 грн..
20 квітня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним № 11 133726000 від 27.03.2007 року укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
Статтею 512 ЦК України, передбачено, що підставою для зміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку щодо доцільності задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 1, 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 125 Конституції України та ст.ст. 14, 378 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» з примусового виконання виконавчого листа виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. кв. 9, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 6-10, кв. 170 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк суму заборгованості по кредиту в розмірі 143 922,37 грн. (сто сорок три тисячі девятсот двадцять дві гривні тридцять сім копійок.) на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя Д.Д.Усатов
The court decision No. 59072145, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast was adopted on 01.07.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 369/4913/13-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: