ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
справа № 201/1667/16-к
провадження № 1-кс/201/993/2016
УХВАЛА
06 лютого 2016 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого слідчого судді Антонюк О.А.
При секретарі Мироненко Т.О.
За участю:
Прокурора Журенкова Є.В.
Захисника адвоката ОСОБА_1
Підозрюваного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42015040010000856 клопотання заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, на утриманні маючого двох малолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого на посаді слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 60, кв. 5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
В СТ А Н О В И В:
Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що ОСОБА_2 працюючи на посаді слідчого в ОВС 1 слідчого відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, 25 грудня 2015року перебуваючи в ресторані «Сезам» в м. Дніпропетровськ на проспекті Гагаріна, б. 165, висунув вимогу ОСОБА_4Ш.М.І., на передачу йому, ОСОБА_2, неправомірну вигоду в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США, за вплив на прийняття рішення слідчим в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_5 про не притягнення ОСОБА_4Ш.М.І. до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22015080000000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а також повернення компютерної техніки, вилученої 24 грудня 2015 року, що належить ОСОБА_4Ш.М.І.
У подальшому, 28, 29 грудня 2015 року, 05 січня 2016 року ОСОБА_2 повторно висунув вимогу ОСОБА_4Ш.М.І. на передачу йому неправомірної вигоди у сумі 30000 доларів США за вплив на слідчого 1 відділення в ОВС УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_5
06 січня 2016 року приблизно о 12 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_2, перебуваючи у м. Запоріжжя на вулиці Червоногвардійській, висунув вимогу ОСОБА_4Ш.М.І. на передачу йому, ОСОБА_2, неправомірної вигоди в сумі 30000 доларів США, за не притягнення ОСОБА_4Ш.М.І. до кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням № 22015080000000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. ОСОБА_2 реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, надав ОСОБА_4Ш.М.І. обіцянку, що при передачі 06 січня 2016 року неправомірної вигоди у сумі 30000 доларів США, останнього не буде притягнено до кримінальної відповідальності та в той же день, через пів години після отримання неправомірної вигоди йому, ОСОБА_4Ш.М.І., буде повернуто вилучену 24 грудня 2015 року оргтехніку.
31 грудня 2015 року відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 42015040010000856 за ч. 3 ст. 368 КК України.
04 лютого 2016 року ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш мякий запобіжний захід.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42015040010000856, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходить з наступного.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 3,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.
Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Дніпропетровського Зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних силах України.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою є 04 квітня 2016 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі110 240 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя О.А. Антонюк
The court decision No. 55679237, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 06.02.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 201/1667/16-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: