Decision № 55057727, 12.01.2016, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 345/2993/15-ц

Провадження № 22-ц/779/88/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О.І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі про стягнення коштів, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі на рішення Калуського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі (далі УПФУ в м. Калуші та Калуському районі) в розмірі 45 536,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що постановою Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року було визнано дії УПФУ в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у здійснені перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії неправомірними та зобовязано УПФУ в м. Калуші та Калуському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 призначеної як інваліду III групи згідно ст.ст. 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2014 року з урахуванням проведених виплат.

Посилаючись на те, що УПФУ в м. Калуші та Калуському районі провело перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в сумі 28 492,96 грн., однак не здійснило виплату, а тому такими неправомірними діями відповідача їй завдано матеріальної шкоди, просила стягнути з УПФУ в м. Калуші та Калуському районі невиплачену пенсію в розмірі 28 492,96 грн., індекс інфляції в розмірі 16 200,20 грн., а також 3 % річних за період не виплати пенсії в розмірі 843,08 грн.

В процесі розгляду справи представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 була подана заява про стягнення з УПФУ в м. Калуші та Калуському районі судових витрат по оплаті послуг за надання правової допомоги та судового збору.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з УПФУ в м. Калуші та Калуському районі в користь ОСОБА_2 кошти в сумі 45 536,24 грн., з яких не виплачена пенсія 28 492,96 грн., індекс інфляції 16 200,20 грн., 3 % річних за весь період не виплати пенсії 843,08 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення, УПФУ в м. Калуші та Калуському районі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що УПФУ в м. Калуші та Калуському районі на виконання постанови Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 призначеної як інваліду III групи згідно ст.ст. 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2014 року з урахуванням проведених виплат та подано суду звіт про виконання рішення.

Вказує, що перерахунок проведено за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, оскільки з 03 серпня 2014 року норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими УПФУ в м. Калуші та Калуському районі зобовязане здійснити перерахунок пенсії, застосовуються у порядку та розмірах встановлених КМУ, виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вважає, що покладені судом на управління зобовязання щодо проведення перерахунку пенсії виконані в порядку встановленому судовим рішенням та в межах покладених на нього повноважень.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що заявником не надано доказів існування виняткових обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у раніше встановлений спосіб, тому неможливо змінювати спосіб виконання рішення суду шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника, вказавши при цьому суму, розмір якої не встановлений судами при розгляді справи по суті.

Зазначає, що виплата нарахованих ОСОБА_2 сум пенсії по інвалідності та додаткової пенсії буде здійснена УПФУ в м. Калуші та Калуському районі після надходження відповідних сум із Державного бюджету.

Вважає, що суд, змінивши спосіб виконання постанови із зобовязання виплатити пенсію, на стягнення конкретної суми пенсії не врахував відмінності між обраним на підставі ст. 162 КАС України способу захисту порушеного права і способу виконання судового рішення, внаслідок чого змінив постанову суду за відсутності на це процесуальних повноважень.

У звязку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник УПФУ в м. Калуші та Калуському районі ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з вищенаведених підстав.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, визнана інвалідом III групи внаслідок захворювання, повязаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що постановою Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року визнано дії УПФУ в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у здійснені перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії неправомірними та зобовязано УПФУ в м. Калуші та Калуському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії, як інваліду III групи згідно ст.ст. 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 2014 рік, починаючи із 01 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат.

10 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №345/1290/14-а, виданого 31 березня 2015 року та надано семиденний термін боржнику для добровільного виконання рішення суду.

Згідно проведеного управлінням розрахунку, розмір пенсії позивача з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року становить 6 168,50 грн., а сума перерахунку за вказаний період становить 28 492, 96 грн.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що УПФУ в м. Калуші та Калуському районі провівши їй перерахунок пенсії по 02 серпня 2014 року, не виконало рішення суду та фактично зменшило виплати пенсії, чим завдало їй збитків в розумінні ст. 22 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, визнано неправомірними дії УПФУ в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи із 01 січня 2014 року.

Таким чином, УПФУ в м. Калуші та Калуському районі вчинило неправомірні дії і це встановлено судовим рішенням, і такими діями позивачці завдано збитків.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, повязані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України № 21-518а14 від 18 листопада 2014 року.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»).

Позивачем проведено розрахунок інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по червень 2015 року, які фактично становлять компенсацію ОСОБА_2 втрати частини її доходів у звязку з порушенням строків виплати УПФУ в м. Калуші та Калуському районі нарахованої, але невиплаченої їй пенсії.

Згідно розрахунку, сума інфляційних втрат за вказаний вище період становить 16 200,20 грн.

Доказів на спростування вказаного розрахунку відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 107 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обовязків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача майнової шкоди, яка складається з 28 492,96 грн. недоплаченої пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року і 16 200,20 грн. інфляційних втрат, що становлять компенсацію втрати доходів (пенсійних виплат) у звязку з порушенням строків їх виплати за вказаний період є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що суд зробив вірний висновок, що посилання відповідача на невиплату пенсії позивачці через відсутність бюджетного фінансування не може бути прийнято до уваги, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

В той же час, задовольняючи позов та стягуючи 3% річних за весь період невиплати нарахованої пенсії, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості таких вимог.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються спеціальним законодавством про пенсійне забезпечення громадян, у якому не передбачено стягнення 3% річних.

А тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення 3 % річних за весь період невиплати пенсії в розмірі 843,08 грн.

Враховуючи, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення, з управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 491,62 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 року в частині стягнення 3 % річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі про стягнення 3 % річних за весь період не виплати пенсії в розмірі 843,08 грн. відмовити.

В решті рішення залишити без зміни.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі в дохід держави судовий збір в розмірі 491, 62 грн. за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_5