Справа № 317/1791/15-ц
№/п 2/317/1155/2015
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«12» серпня 2015 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.В.,
при секретарі Балковій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року ПрАТ «СТ «Іллічівське» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
В позові зазначило, що 28.12.2012 р. по вул. Центральній в с. Микола-Поле сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів: 1) «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1, 2) «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.
На момент ДТП між відповідачем та ПрАТ «СТ «Іллічівське» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від № АЕ/0604841 від 06.11.2012р., за яким позивач застрахував цивільну відповідальність Відповідача перед третіми особами, при використанні транспортного засобу «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1.
Суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку транспортного засобу та складено Звіт № 1643 від 11.01.2013 р. з визначення вартості відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу.
04.01.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку, 12.02.2013 року було складено страховий акт № ЦО-33985-АЕ-0000604841-01 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вище вказаного Страхового акту та Заяви потерпілого, у відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було виплачено потерпілому страхове відшкодування в розмірі 17990 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Запорізьким районним судом Запорізької області були розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та його було визнано винним у вчиненні, дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до п.38.1.1(а) ст..38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв'язку з вищевикладеним позивач, посилаючись на той факт, що відповідач під час скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, просить суд стягнути з нього на свою користь 17 990 грн. страхового відшкодування та 243,60 грн. сплаченого судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Крім того в заяві зазначив, що ним були надані суду всі необхідні документи для розгляду справи, а відтак вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм належну оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що 28.12.2012 р. о 14-40 год. по вул. Центральній в с. Миколай-Поле ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1, не обрав безпечний інтервал та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 22.01.2013 року, ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні п. 13.1 ПДР України притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до п.38.1.1(а) ст..38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
В своєму позові ПрАТ «СТ «Іллічівське» зазначило про те, що відповідач ОСОБА_1 під час скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, позивач вважає, що має право на регресний позов до ОСОБА_1, при цьому в підтвердження своїх доводів посилається на постанову Запорізького районного суду Запорізької області, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 22.01.2013 року, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у скоєні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено покарання у вигляді штрафу 340 грн. (а.с. 9)
Відповідно до довідки ДАІ № 9135025 про обставини ДТП, вбачається, що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були тверезі, що відповідно спростовує доводи позивача про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 6).
Інших доказів в обґрунтування своїх доводів позивач суду не надав.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ПрАТ «СТ «Іллічівське» у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог та недоведеністю обставин викладених в позові.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 57, 60, 61, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні цивільного позову Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р.В. Мінгазов
The court decision No. 48660863, Zaporizhzhia District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 12.08.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 317/1791/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: