№ 47719696, 08.12.2014, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 347/2503/14-п

Провадження № 33/779/194/2014

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є. І. Є.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Томенчук Б.М., із участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Косівського районного суду від 30 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановоюОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого продавцем магазину Епіцентр, українця, громадянина України,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 29 вересня 2014 року приблизно о 07:45 годині у м. Коломия по вул. Шкрібляка, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, нестійка хода, відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп,яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам матеріального і процесуального права, а тому підлягає до скасування. Покликається на те, що протокол про адмінправопорушення складено з грубим порушенням законодавства, зокрема, не допитано свідків вчиненого правопорушення, які були очевидцями події, натомість у протоколі зазначені свідки, яких не було запрошено у його присутності. Крім цього, йому не було вручено копію вказаного протоколу та не розяснено його права. Вказує, що не перебував у стані алкогольного сп,яніння, а оскільки поспішав на роботу, то на прохання працівника міліції поставив два підписи на чистому бланку протоколу.

Крім того, в порушення вимог ст.268 КУпАП справу було розглянуто без його участі, при цьому він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а копію постанови отримав лише 08.11.2014 року. Просить поновити строк на оскарження постанови, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить викликати в судове засідання і допитати свідків, які були очевидцями події і яких не було допитано працівниками міліції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи його апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адмінправопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається із матеріалів справи копію постанови Косівського районного суду від 30 жовтня 2014 року йому було направлено лише 04.11.2014 року. Вказані обставини порушили права апелянта, передбачені ст.268 КУпАП, та позбавили його можливості подати апеляційну скаргу в 10-денний строк, тому процесуальний строк слід поновити як пропущений із поважної причини.

Відповідно до вимог ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адмінправопорушення суд повинен вирішити питання, вказані у даній статті, в тому числі чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді даної справи про час і місце її розгляду.

Визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя визнав, як об,єктивний доказ його вини складений протокол про адміністративне правопорушення, а також письмові пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно яких ОСОБА_2 у їх присутності відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу про адмінправопорушення, він складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, зокрема не вказано дату розгляду справи і при цьому в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про повідомлення судом ОСОБА_2 щодо розгляду справи 30.10.2014 року, що є грубим порушенням ст.278 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, у матеріалах справи відсутня розписка ОСОБА_2 з даного приводу.

Судом першої інстанції не було взято до уваги вище вказані порушення закону.

Разом з тим, суд при постановленні рішення взяв до уваги пояснення самого правопорушника, який у протоколі про адмінправопорушення вказав, що випив забагато пива, після чого їхав на роботу, вину визнав повністю та відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння. Крім того, у протоколі ОСОБА_2 зазначив, що інспектор відсторонив його від керування, а автомобіль залишив на стоянці. Тому пояснення ОСОБА_2 щодо спростування його вини не заслуговують на увагу, а розцінюються судом як бажання уникнути відповідальності за скоєне адмінправопорушення.

Під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції ОСОБА_2 ствердив, що станом на час його затримання інспектором ДАІ у нього дійсно було почервоніння очей, але від того, що він зранку приймаючи душ, в очі потрапив шампунь.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що 29. 09.2014 року приблизно о 07:45 годині у м. Коломия по вул. Шкрібляка вони перебували в автомобілі ОСОБА_2, якого зупинили працівники міліції. Тоді ОСОБА_2 вийшов з свого автомобіля, декілька хвилин (приблизно 10-15хв.) поспілкувався із працівниками міліції і вони поїхали далі. Про причини зупинки та суті їх розмови він не розказував.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 29. 09.2014 року приблизно о 07:45 годині у м. Коломия по вул. Шкрібляка він разом з ще двома працівниками ДПС під час патрулювання зупинив автомобіль, яким керував ОСОБА_2 Так як останній поводив себе неадекватно, тому у нього виникла підозра, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного спяніння, якому він у присутності свідків запропонував пройти тест на наявність алкоголю, однак ОСОБА_2 відмовився, пояснивши тим, що спішить на роботу, про що зазначив і розписався у протоколі.

Покликання ОСОБА_2 про те, що у протоколі про адмінправопорушення він не вказував, що «вину визнав та відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння», спростовується його ж поясненням, що підписи у протоколі поставлені ним самим, що дає підстави вважати про його винуватість.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення судом відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, його особу та ступінь вини, а також накладено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду від 30 жовтня 2014 року відносно нього без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської областіОСОБА_1

Згідно з оригіналом

СуддяБ.М. Томенчук