Справа № 185/3538/15-п
Провадження № 3/185/692/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2015 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого керівником ПП фірма «Інна», який мешкає: с.Богуслав Павлоградський район, вул.Першотравнева, буд. 104,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
20 березня 2015 року при перевірці ПП фірма «Інна», розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с.Богуслав, вул. Первомайська, буд.104. встановлено, що керівником «Інна» ОСОБА_1 несвоєчасно було подано до установ банку платіжних доручень на сплату до бюджету плати за землю, згідно податкової декларації плати за землю №90081775679 від 19.02.2014 року. Терміном сплати є 30 грудня 2014 року фактично борг погашено платіжним дорученням № 9 від 19 січня 2014 року, тим самим порушив п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року№ 2755-VI.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, надав пояснення, що кошти були помилково перерахованні бухгалтером не на той рахунок.
Винність ОСОБА_1М також підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ № 336054 від 20 березня 2015 року, актом перевірки ПП фірма «Інна» № 92/15-03/20281308 від 10 березня 2015 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та зіставивши їх між собою та в своїй сукупності приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1М має бути закрито, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП було вчинено 31.12.2014 року, вказане адміністративне правопорушення не є триваючим.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1М надійшла до суду 26.03..2015 року та призначена до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2015 року.
Відтак, з моменту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, до часу вирішення питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 пройшло більш ніж три місяці.
Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1М має бути закрито, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП України та закрити провадження у справі в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: А.О.Врона
The court decision No. 44251077, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 03.04.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 185/3538/15-п. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: