ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16. тел. 235-24-26
У Х В А Л А
"07" квітня 2015 р. Справа № 911/4741/14
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київдо Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзельпро стягнення 2102541,48 грн.за участю представників:
позивача:Власенко І.І. - дов. від 26.03.2015р. № 01-38-142відповідача:Мендрик Д.О. - дов. від 23.01.2015р.встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - відповідач) про стягнення 2102541,48 грн., з яких 1549344,50 грн. основний борг, 162793,08 грн. пеня та 390403,90 грн. штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю за державні кошти від 13.08.2013р. № 230/07/13 щодо повернення позивачу перерахованих ним коштів за оплату вартості ненаданих відповідачем послуг у строк визначений договором.
В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву від 10.02.2015р., якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2138590,12 грн., з яких 1549344,50 грн. основний борг, 198841,72 грн. пеня та 390403,90 грн. штраф.
За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2138590,12 грн., з яких 1549344,50 грн. основний борг, 198841,72 грн. пеня та 390403,90 грн. штраф.
Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву від 07.04.2015р. про припинення провадження у справі, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1549344,50 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору у вказаній частині, позаяк відповідач під час розгляду даної справи сплатив на користь позивача заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 1549344,50 грн., а саме: 05.03.2015р. сплатив 849344,50 грн., 13.03.2015р. - 300000 грн., 25.03.2015р. - 200000 грн., 02.04.2015р. - 200000 грн. В підтвердження сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 1549344,50 грн. позивач надав банківські виписки, в яких відображено рух коштів з погашення вказаного боргу, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Оскільки, відповідачем сплачено позивачу заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 1549344,50 грн., то предмет спору у даній справі в зазначеній частині вимог відсутній.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в розмірі 1549344,50 грн. припинити.
У вказаній вище заяві від 07.04.2015р. позивач керуючись ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 198841,72 грн. і штрафу в розмірі 390403,90 грн. та просить суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі у вказаній частині вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи обставини справи, а також те, що зазначена відмова від позову в частині вимог про стягнення пені в розмірі 198841,72 грн. та штрафу в розмірі 390403,90 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі у вказаній частині позову припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу покладається судом на відповідача, позаяк спір у вказаній частині вимог виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Керуючись ст. 49, п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Припинити провадження у справі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Карла Лібкнехта, 26, ідентифікаційний код 02649621) в доход Державного бюджету України 30986 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Суддя Ю.В. Подоляк
The court decision No. 43553936, Commercial Court of Kyiv Oblast was adopted on 07.04.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 911/4741/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: