Справа № 758/5560/13-ц
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Матіос А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» інтереси якого представляє Публічнне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року позов задоволено частково.
У січні 2015 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року.
Заяву обґрунтовує тим, що він не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та був позбавлений права на судовий захист.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про скасування заочного рішення суду з наступних підстав.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року позов задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 801 грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. У решті позовних вимог відмовлено.
Згідно зі ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню лише при одночасній наявності двох підстав: якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що про розгляд справи на 18 листопада 2014 року відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 160), проте у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Крім того, відповідачем у заяві не зазначені докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були враховані судом при постановленні рішення, що призвело до порушення його прав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування заочного рішення немає, а тому заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 228-232 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» інтереси якого представляє Публічнне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяМ. О. Шаховніна
The court decision No. 42582205, Podilskyi District Court of Kyiv City was adopted on 03.02.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 758/5560/13-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: