Decision № 42087365, 29.12.2014, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.12.2014 Справа № 907/1187/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району

до відповідача міського комунального підприємства житлово-комунального господарства „Тиса", м. Чоп

про стягнення 107712,47 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

від позивача - Чекан В.В., предст. за дов. від 02.01.14 №70;

від відповідача - не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: стягнення 107712,47 грн., в т. ч. 102845,36 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 2121,12 грн. інфляційних втрат, 378,76 грн. річних та пеню в розмірі 2367,23 грн. за прострочення платежів

Присутній в судовому засіданні представник позивача повідомив про часткове погашення відповідачем після пред"явлення позову боргу, а саме: на суму 102770 грн., підтримавши позов в іншій частині.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, в судове засідання не з"явився, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в зв"язку з чим справу розглянуто за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Між Ужгородським районом електромереж публічного акціонерного товариства ""Закарпаттяобленерго" та міським комунальним підприємством житлово-комунального господарства „Тиса" (Споживачем) укладено Договір про постачання електричної енергії № 240190 від 27.05.2013 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 545 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору Споживач оплачує Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків" та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідач свої зобов"язання по Договору в повному обсязі не виконав. Так, матеріалами справи підтверджено, що за період з серпня 2014 по листопад 2014 р. у нього виникла заборгованість на суму 102845,36 грн. за спожиту активну електричну енергію, що підтверджено копіями виставлених до оплати рахунків за вказані місяці та детальним розрахунком боргу.

Відповідно до розділу 4 Договору у випадку внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком 7 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3 % річних за користування коштами Постачальника та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та згаданого Розділу Договору позивачем нараховано три проценти річних у розмірі 378,76 грн. та 2121,12 грн. інфляційних. Також відповідно до умов Договору нараховано та поставлено вимогу про стягнення 2367,23 грн. пені за період з вересня по листопад 2014 року, згідно з розгорнутим розрахунком позивача ( міститься в матеріалах справи).

В останнє судове засідання представник позивача подав докази про часткове погашення боргу на суму 102770 грн. (виписки з рахунків містяться в матеріалах справи) та просить в цій частині провадження у справі припинити відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача та вивчивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що у випадку встановлення в зобов'язанні строку (терміну) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, непогашена сума боргу, річних та інфляційних позивачем належним чином доведена, відповідачем не спростована та не погашена, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

В частині ж стягнення 102770 грн. основного боргу провадження у справі належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки за порушення зобов'язання встановлено пеню, то вона підлягає стягненню у повному розмірі на підставі ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України в межах заявленої суми - 2367,72 грн.

Таким чином, з міського комунального підприємства житлово-комунального господарства „Тиса" належить стягнути на користь позивача суму 4942,47 грн., в т. ч. 75,36 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 2121,12 грн. інфляційних втрат, 378,76 грн. річних та пеню в розмірі 2367,23 грн. за прострочення платежів за період з вересня по листопад 2014 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача належить покласти судові витрати в розмірі 2154,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з міського комунального підприємства житлово-комунального господарства „Тиса" (89502 Закарпатська обл.., м. Чоп, вул.. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 34406814) на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" (89412 Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 4942,47 грн. (чотири тисячі дев"ятсот сорок дві гривні 47 коп.), в т. ч. 75,36 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 2121,12 грн. інфляційних втрат, 378,76 грн. річних і пеню в розмірі 2367,23 грн. за прострочення платежів та суму 2154,25 грн.(дві тисячі сто п"ятдесят чотири гривні 25 коп.) на відшкодування судового збору.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.12.2014р.

Суддя Журавчак Л.С.