11-кп/775/22/2014(м)
265/3994/13-к
Категорія: ч. 1 ст. 176 КК України Суддя 1-ої інстанції: Копилова Л.В.
Доповідач: Преснякова А.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Донецької області
у складі: головуючого судді Преснякової А.А.
суддів Меленчука В.С., Бєдєлєва С.І
при секретарі Ушаковій О.В.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050790001014 від 11.04.2013 р. за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.10.2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в ПАТ МК «Азовсталь», раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч. 1 ст. 176 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3400 гривень з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп`ютерних програм та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.
Стягнуто з обвинуваченого на користь представника цивільного позивача - ТОВ «Юридична фірма «Віндекс» матеріальну шкоду в сумі 10066 гривень.
Стягнуто з обвинуваченого на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 1176,80гривень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 11.04.2013р. о 15.00 год., перебуваючи в приміщенні фотосалону по проспекту Перемоги, 5 в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, достовірно знаючи про те, що розповсюдження неліцензійних копій комп`ютерних програм та баз даних заборонено діючим законодавством України, з користі, не маючи дозволу особи, що володіє авторськими правами на розповсюдження комп`ютерних програм, незаконно розповсюдив - встановив на системний блок персонального комп`ютера, який належить ОСОБА_3 та записав диски з примірниками інстальованих комп`ютерних програм: «Microsoft Windows 7 Ultimate SP 64- розрядна», «Microsoft Office професійний плюс 2010 SP 1- розрядна», «Adobe Potoshop CS 5», виключні авторські права на тиражування та розповсюдження яких має компанія «Adobe Systems incorporated», представником якої в Україні є ЮФ «Віндекс» та Корпорація «Microsoft», представником якої в Україні є ТОВ «Лексфор», заподіявши тим самим матеріальну шкоду правовласнику у великому розмірі на загальну суму 16 578 гривень.
Не погодившись з судовим рішенням, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити щодо ОСОБА_1 виправдувальний вирок за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження закрити.
Вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим у зв`язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.
На обгрунтування апеляційних вимог вказує, що на момент скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, розмір матеріальної шкоди, завданої у великому розмірі, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 176 КК України, становить 11400грн. Законодавцем не передбачено арифметичне складання суми шкоди, завданої декільком потерпілим, але у порушення вимог ст. 284 КПК України на досудовому слідстві кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 не було закрито.
У порушення ст.ст. 91, 217 КПК України, органом досудового розслідування розмір матеріальної шкоди на загальну суму 16578грн. був незаконно і необгрунтовано визначений шляхом арифметичного складання сум матеріальної шкоди, спричиненої двом самостійним правовласникам авторських прав, відповідно, двом потерпілим по справі - компанії «Adobe Systems incorporated» та Корпорації «Microsoft».
Суд першої інстанції помилково визнав доведеною матеріальну шкоду на загальну суму 16578грн., як спричинену одному правовласнику, у той же час встановив порушення авторських прав двох правовласників авторських прав.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційні вимоги, прокурора, яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, а саме - у незаконному розповсюдженні комп'ютерних програм, в незаконному їх тиражуванні та розповсюдженні на інших носіях інформації.
В апеляційній скарзі захисником обвинуваченого не оскаржуються фактичні обставини справи, а саме незаконне розповсюдження ОСОБА_1 комп'ютерних програм, незаконне їх тиражування та розповсюдження на інших носіях інформації, але захисник вважає, що діями ОСОБА_1 не завдано матеріальної шкоди у значному розмірі кожному з потерпілих.
Колегія суддів не може погодитися з вказаними апеляційними доводами.
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 176 КК України передбачає встановлення трьох обов'язкових ознак: діяння, його наслідків і причинного зв'язку між ними. Діяння в цьому злочині полягає в незаконному використанні об'єктів авторського або суміжних прав. Даний злочин має матеріальний склад, наслідок як обов'язкова ознака об'єктивної сторони полягає в заподіянні матеріальної шкоди у великому розмірі.
Відповідно до Закону України Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 року, з наступними змінами, суб'єктами авторського права є автори творів в області науки, літератури та мистецтва, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Авторські права - це особисті немайнові, а також майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури й мистецтв, в тому числі і комп'ютерних програм, перелік об'єктів авторського права надано в ч.1 ст. 8 вказаного Закону.
Аналіз вказаних норм діючого законодавства дає можливість зробити висновок, що предметом вказаного злочину може бути як один твір (комп'ютерна програма) одного автора, так і декілька творів одного або різних авторів.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_1, який незаконно розповсюджував комп'ютерні програми, незаконно їх тиражував та розповсюджував на інших носіях інформації, порушені авторські права компанії «Adobe Systems incorporated», представником якої в Україні є ЮФ «Віндекс» та Корпорації «Microsoft», представником якої в Україні є ТОВ «Лексфор», виключні авторські права на тиражування та розповсюдження яких вони мають і це завдало їм матеріальної шкоди у великому розмірі, а саме на загальну суму 16 578 гривень.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить апеляційних підстав для задоволення апеляційних вимог захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 Судом першої інстанції матеріальний закон застосований правильно, порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні вироку не встановлено.
Керуючись статями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.10.2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.
Судді:
The court decision No. 41588899, Donetsk Oblast Court of Appeal (Mariupol City) was adopted on 07.02.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 265/3994/13-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: