Decision № 40555754, 17.09.2014, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2014 Справа № 907/643/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній”, с. Руські Геївці Ужгородського району Закарпатської області

про повернення майна (товару), а саме, борошна вищого ґатунку у кількості 415 тон за ціною 3950 грн. з ПДВ за тону на суму 1639250 грн., борошна першого ґатунку у кількості 113 тон за ціною 3650 грн. з ПДВ за тону на суму 412450 грн., переданого на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання № 2312/3 від 23.12.2013 року та стягнення суми 47189 грн. 10 коп. неустойки,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Продзернопром”, м. Харків, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній”, с. Руські Геївці Ужгородського району Закарпатської області, про повернення майна (товару), а саме, борошна вищого ґатунку у кількості 415 тонн за ціною 3950 грн. з ПДВ за тонну на суму 1639250 грн., борошна першого ґатунку у кількості 113 тонн за ціною 3650 грн. з ПДВ за тонну на суму 412450 грн., переданого на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання № 2312/3 від 23.12.2013 та стягнення суми 47189 грн. 10 коп. неустойки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Продзернопром” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній” договору № 2312/3 від 23.12.2013 про відповідальне зберігання, позивачем було передано на відповідальне зберігання майно (борошно), а відповідачем отримано таке майно, за збереження якого він несе відповідальність. Зазначене підтверджується накладними, довіреностями. На надіслану вимогу про повернення майна відповідач відповіді не надав, майно у зазначений строк, а саме до 13.05.2014 не повернув. З посиланням на ст..ст.936,938,949,953 Цивільного кодексу України просить зобов’язати відповідача повернути майно (борошно), передане йому на відповідальне зберігання.

У ході судового розгляду позивачем було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Ухвалою суду від 16.07.2014 розгляд справи продовжено та відкладено на 17.09.2014.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, оскільки ухвали суду направлені на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: 89464, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Руські Геївці, вул. Борканюка, буд. 31, однак судова кореспонденція повернулася до суду з відміткою про закінчення строку зберігання. Тому суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Продзернопром”, м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній”, Ужгородський район, с. Руські Гаївці, 23 грудня 2013 року укладено договір № 2312/3 про відповідальне зберігання.

Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Продзернопром” (поклажодавець) передає на зберігання майно (товар) Товариству з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній” (зберігач) перелік, кількість та оцінка якого мають бути визначені в складських документах, що видаються зберігачем поклажодавцеві безпосередньо після передання товару на зберігання (п.1.2. договору).

На виконання умов даного договору ТОВ „Продзернопром” передало ТОВ „Карпаткремній” на зберігання 415 тонн борошна вищого ґатунку та 113 тонн борошна першого ґатунку, що підтверджується накладними на переміщення, де є підписи представників сторін, скріплені печатками товариств. Зокрема:

№ 1 від 14.01.2014 (вага 22 тонн борошна в/г 50,0);

№ 2 від 17.01.2014 (вага 20 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 3 від 22.01.2014 (вага 15 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 4 від 29.01.2014 (вага 15 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 5 від 04.02.2014 (вага 15 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 6 від 06.02.2014 (вага 20 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 7 від 07.02.2014 (вага 12 тонн борошна в/г 50,0 та 10 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 8 від 10.02.2014 (вага 22 тонн борошна в/г 50,0);

№ 9 від 11.02.2014 (вага 12 тонн борошна в/г 50,0 та 10 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 10 від 11.02.2014 (вага 12 тонн борошна в/г 50,0 та 10 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 11 від 13.02.2014 (вага 20 тонн борошна в/г 50,0 та 2 тонни борошна 1/г 50,0);

№ 12 від 14.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г50,0);

№ 13 від 14.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г50,0);

№ 14 від 14.02.2014 (вага 15 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 15 від 14.02.2014 (вага 15 тонн борошна в/г 50,0 та 7 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 16 від 18.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 17 від 19.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 18 від 19.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 19 від 21.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 20 від 21.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 21 від 21.02.2014 (вага 22 тонни борошна в/г 50,0);

№ 22 від 21.02.2014 (вага 12 тонн борошна в/г 50,0 та 10 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 23 від 21.02.2014 (вага 12 тонн борошна в/г 50,0 та 10 тонн борошна 1/г 50,0);

№ 24 від 21.02.2014 (вага 22 тонни борошна 1/г 50,0).

Також факт прийняття товару відповідачем підтверджується довіреностями № 1 від 14.01.2014, № 2 від 17.01.2014, № 3 від 22.01.2014, № 4 від 29.01.2014 , № 5 від 04.02.2014, № 8 від 10.02.2014, № 7 від 10.02.2014 № 11 від 14.02.2014, № 13 від 18.02.2014, № 15 від 19.02.2014, № 17 від 20.02.2014, № 18 від 21.02.2014.

Пунктом 6.2 договору встановлено строк його дії до 31.12.2014. Разом з тим, договором передбачено, що поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення всього майна або його частини, яке знаходиться на зберіганні (п. 3.2).

Відповідно до п. 2.1.4 договору зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві майно, передане йому на зберігання, за першою вимогою останнього.

Позивач 07.05.2014 надіслав на адресу відповідача лист № 79/05 з вимогою повернути майно (товар) передане на відповідне зберігання у повному обсязі до 13.05.2014. Однак, відповідач вимогу позивача не виконав до цього часу, тому позов у цій частині підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.1 ст.936 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст.938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно ст. 953 ЦК України, зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Всупереч вказаним нормам Закону відповідач не повернув позивачу борошно, передане йому на зберігання, до цього часу.

Позивач відповідно до п.4.3. договору відповідального зберігання, який передбачає, що у випадку неповернення майна поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості майна за кожен день прострочки, нарахував відповідачу пеню за період з 14.05.2014 по 05.06.2014 у розмірі 47189,10грн.

Однак, у цій вимозі належить відмовити, оскільки у накладних вказана лише кількість товару (борошна), переданого на відповідальне зберігання, а вартість борошна не вказана. Позивач зазначає у позові, що вартість товару визначена ним виходячи з ринкової. Разом з тим, доказів щодо вартості переданого на зберігання товару суду не надав.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір відшкодовується позивачу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній” (89464, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Руські Геївці, вул.Борканюка, буд. 31, код 33760745) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Продзернопром” (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Кірова, буд. 20, код 38277010) майно (товар), а саме, борошно вищого ґатунку у кількості 415 тонн та борошно першого ґатунку у кількості 113 тонн.

3. У позові щодо стягнення пені відмовити. Судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпаткремній” (89464, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Руські Геївці, вул. Борканюка, буд. 31, код 33760745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром” (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Кірова, буд..20, код 38277010) суму 40 928 (Сорок тисяч дев’ятсот двадцять вісім) грн. 34 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.09.2014 року.

Суддя Якимчкук Л.М.