Decision № 4021764, 23.06.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 15/279/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ржепецький В.О.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Назаровська Н.П. довіреність № 133 від 01.06.2009р.

від відповідача: представник не з‘явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 15/279/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ “Балакком”,

58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 4-Б,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Миколаїв”,

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81, кв.2;

про: стягнення 68 708, 27 грн.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України –за наявними матеріалами.

Від позивача 05 травня 2009 року надійшло клопотання про збільшення позовних на 4 671, 56 грн.

Від відповідача 21 травня 2009 року на адресу суду надійшов відзив по суті позовних вимог, в якому він визнає основну суму боргу, а в задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ “Балакком” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Миколаїв” про стягнення грошових коштів у сумі 68 708, 27 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Одеською філією ТОВ ВКФ "Балакком" та ТОВ "ВК Миколаїв" був укладений договір поставки № NF 4600022096 від 20.05.2008 року, згідно якого позивач зобов'язувався поставляти продукцію відповідачу, а відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахунки за отриману продукцію.

Згідно Договору поставки № NF 4600022096 від 20.05.2008 року, відповідач зобов'язувався здійснити розрахунок за поставлений товар на умовах відстрочки платежу 45 календарних днів з дати поставки Товару. Відповідачем підписаний Акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2008 року, в якому відповідач погодився із сумою заборгованості 64 036 грн. 71 коп.

Відповідно до п. 6.1. договору поставки № NF 4600022096 від 20.05.2008 року, відповідач зобов'язувався здійснити розрахунок за поставлений товар на умовах відстрочки платежу з дати поставки Товару, вказаної в накладній по платіжним дням в строки, погоджені Сторонами в Додатку №2.

Згідно додатку №2 Строк оплати складає 45 календарних днів, а отже відповідач повинен був внести грошові кошти за поставлений на розрахунковий рахунок позивача з відстрочкою платежу 45 календарних днів з дати поставки, що вказана в накладній.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, про що свідчить виписка з особового рахунку Одеської філії ТОВ ВКФ "Балакком", згідно чинного законодавства України позивачем йому нарахована пеня в розмірі 4 671,56 грн.

Загальна сума пені станом на 27.04.2009р. нараховувалась позивачем відповідно до ч.З. ст. 216 та ч. 6. ст. 231 Господарського кодексу України, а також на підставі ч.З. ст. 549, ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України.

Всього, станом на 25.02.2009 року дебіторська заборгованість відповідача на користь позивача за вищевказаним Актом звірки взаєморозрахунків складає 64 036 (шістдесят чотири тисячі тридцять шість) грн. 71 коп. за отриману продукцію.

Відповідач до сьогоднішнього дня борг не погасив.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ч. 3. ст 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін..

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.І ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Абзац 1 ч.І ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 612 ЦК України зазначає, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару.

Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик до настання кінцевою дати (тобто через 45 днів), оплати товару в повному обсязі не здійснив.

Згідно ч. І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Із матеріалів справи вбачається, що умови договору № NF 4600022096 не містять застосування такого засобу забезпечення виконання зобов'язання як сплата відповідачем пені за несвоєчасну оплату отриманого товару, а тому підстав для задоволення позову у цій частині не вбачається.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ “Балакком” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Миколаїв" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81, кв. 2, код ЄДРПОУ 33573373, р/р 26001640884740, НОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 326018,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ “Балакком” (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 4-Б; код ЄДРПОУ 30501814, р/р260020171521, в ЧФ «Укрексімбанк», МФО 356271) 64 036 (шістдесят чотири тисячі тридцять шість) грн. 71 коп. основного боргу, 640 грн. 36 коп. держмита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.О.Ржепецький