Справа № 309/962/14-к
Провадження № 1-кп/309/122/14
У Х В А Л А
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13 червня 2014 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Волощук О.Я.,
при секретарі Галай В.В.
з участю прокурора Молнар М.П..
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Хуст матеріали кримінального провадження № 12013070050000232 відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Онок Виноградівського району та мешканця АДРЕСА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України та кримінального провадження № 12013070050000406 відносно ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України -
В С Т А Н О В И В:
До Хустського районного суду Закарпатської області 04.03.2014 року із Хустської міжрайонної прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12013070050000232 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України
21.03.2014 року із Хустської міжрайонної прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12013070050000406 відносно ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Хустського районного суду від 14.04.2014 року дані кримінальні провадження об»єднані в одне провадження і обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_1 тримання під вартою з 14 квітня 2014 року до 14 червня 2014 року.
Суду слід вирішити питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Молнар М.П. в судовому засіданні висловила думку про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_1 на 2 місяці.
Обвинуваченого ОСОБА_1 не етаповано із СІЗО м.Ужгород.
Заслухавши доводи учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 2 місяці, оскільки наявність ризиків визначених ст.177 КПК України продовжують існувати.
Вироком Хустського районного суду від 26 лютого 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ст.121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України остаточне покарання 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 10.09.2013 року 1 місяць позбавлення волі і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Вирок набув законної сили .
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 2 місяці.
Керуючись ст. ст. 331 КПК України суд -
У Х В А Л И В:
Запобіжний захід - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України та ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України продовжити строком на два місяці з 13 червня 2014 року до 13 серпня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: підпис Волощук О.Я.
З оригіналом вірно
Суддя Хустського
районного суду Волощук О.Я.
The court decision No. 39366526, Khust District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 13.06.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 309/962/14-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: