ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 червня 2014 року Справа № 912/1765/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській областіна постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р.у справі№912/1765/13 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПрокурора Ульяновського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, 2. Кіровоградської обласної державної адміністраціїдо1.Ульяновської районної державної адміністрації, 2. ТОВ "Розношенське" 3. ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"провизнання аукціону недійсним, скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку
ВстановиВ:
Подана касаційна скарга Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області б/н, б/д на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. у справі №912/1765/13 господарського суду Кіровоградської області не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом Украї ни, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Заявником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги прокурору Ульяновського району Кіровоградської області, яким було подано вказаний позов до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, та не надано належних доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу-2 Кіровоградській обласній державній адміністрації.
Згідно з доданим до касаційної скарги описом вкладення у цінний лист копію касаційної скарги позивачу-2 Кіровоградській обласній державній адміністрації надіслано за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Героїв майдану, 1.
Однак матеріали справи свідчать, що позивач -2 Кіровоградська обласна державна адміністрація знаходиться за адресою: 25022, м. Кіровоград, площа Кірова, 1.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. За подання позовної заяви немайнового характеру до господарського суду судовий збір справляється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
З огляду на оскарження заявником рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. в повному обсязі, судовий збір підлягає сплаті окремо з кожної вимоги немайнового характеру.
Однак, як вбачається з долученої скаржником до касаційної скарги квитанції №8S21688763 від 14.05.2014р., заявником сплачено лише 852,60 грн., що не відповідає розміру встановленої Законом ставки судового збору.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Після усунення обставин, зазначених у п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана повторно.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ОСОБА_4 судовий збір у сумі 852,60 грн. за квитанцією ПАТ "КБ "Хрещатик" №8S21688763 від 14.05.2014р. підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111- 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалив:
1.Касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області б/н, б/д на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. у справі №912/1765/13 повернути скаржнику без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_4 судовий збір у сумі 852,60 грн., сплачений за квитанцією ПАТ "КБ "Хрещатик" №8S21688763 від 14.05.2014р.
Головуючий К.Грейц
Судді: С. Бакуліна
О. Глос
The court decision No. 39197360, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 12.06.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 912/1765/13. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: