№ 34469953, 23.10.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 5021/1639/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумахна постановувід 30.05.2013 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5021/1639/2011 господарського суду Сумської областіпро банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія", м. СумиліквідаторЧупрун Є.В. м. Суми в судовому засіданні взяв участь

ліквідаторЧупрун Є.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2011 порушено провадження у справі №5021/1639/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе - Будіндустрія" (далі -ТОВ "Фрунзе - Будіндустрія", боржник).

Постановою господарського суду Сумської області від 29.05.2012 визнано боржника банкрутом, відрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.04.2013, зокрема, відмовлено в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - УПФУ в м. Сумах, кредитор) про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 3 569,02 грн. заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 (судді: Шевель О.В. - головуючий, Бородіна Л.І., Гетьман Р.А.) ухвалу від 09.04.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ в м. Сумах звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні його заяви про визнання грошових вимог в сумі 3 569,02 грн. та прийняти нове рішення. Касаційна скарга мотивована порушенням судами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст.ст. 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги УПФУ в м. Сумах до боржника в сумі 3 569,02 грн. становлять заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року. У той же час кредитор у своїй заяві конкретно не визначив підстав для нарахування боржнику вказаних зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні заяви кредитора, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлені кредитором вимоги були фактично погашені боржником.

Однак при цьому судами не було враховано наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Отже, виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління -ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство.

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство).

Що стосується сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, відповідно, нарахування та виплата заробітної плати припиняється, кошти на оплату праці не перераховуються, а тому припиняється і нарахування боржнику вказаного внеску.

З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 14, 23 Закону про банкрутство.

У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури. Відтак нарахування боржнику спірної заборгованості у якості поточної є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції у частині відмови УПФУ в м. Сумах у визнанні поточних грошових вимог в сумі 3 569,02 грн., підлягають залишенню без змін, але з інших підстав.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 14, 23, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 та ухвалу господарського суду Сумської області від 09.04.2013 у частині відмови у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання поточних грошових вимог у сумі 3 569,02 грн. у справі № 5021/1639/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич