Court ruling № 33729621, 14.08.2013, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р.

справа № 2а-17435/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Коршуна А.О. Чабаненко С.В.

за участю секретаря: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-17435/09/0470

за позовом

Компанії АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (AKORNIO INVESTMENTS LTD)

до

FONT >про

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Компанія АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (AKORNIO INVESTMENTS LTD) (далі по тексту - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач), в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання відмітки на наданому 01.12.2008 року інформаційному повідомленні компанії АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (AKORNIO INVESTMENTS LTD) відповідно до статті 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» про здійснену іноземну інвестицію; - зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська виконати відмітку на наданому 01.12.2008 року інформаційному повідомленні компанії АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (AKORNIO INVESTMENTS LTD) про фактичне внесення іноземної інвестиції до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ», із зазначенням дати виконання відмітки, скріпленням підписом керівника (заступника керівника) та печаткою. (а.с.3-11)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17435/09/0470. ( а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, зазначив, що будь-які правові підстави для відмови в здійсненні відповідачем відмітки на інформаційному повідомленні про внесення інвестиції були відсутні. Дії відповідача, що виразились в непроставленні відмітки на інформаційному повідомленні про здійснення інвестиції є протиправним, спричиняє шкоду правам позивача та його інтересам, оскільки позбавляє можливості здійснити заходи щодо державної реєстрації інвестиції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-17435/09/0470 адміністративний позов задоволено повністю. (суддя – Павловський Д.П.) (а.с.238-244)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що факти свідчать про відсутність у відповідача будь-яких правових підстав для відмови у проставлянні відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення позивачем іноземної інвестиції.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-17435/09/0470 та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що акції, емітовані українськими підприємствами, номінальна вартість яких виражена у гривнях, не підпадають під види іноземних інвестицій, наведені у ст.2 Закону України «Про режим іноземного інвестування». Внесення таких акцій не може розглядатись як іноземна інвестиція, і, як наслідок, не може бути зареєстрована у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 №928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій».

В підготовчій частині судового розгляду представник відповідача заявив клопотання про здійснення процесуального правонаступництва в зв»язку з реорганізацією установи.

Винісши на розгляд зазначене клопотання, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво та допустити до участі в справі в якості належного відповідача – Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник позивача, аргументуючи свій виступ доводами, що містяться в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, які були надані в ході судового засідання, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необґрунтованістю та безпідставністю, а рішення суду першої інстанції як законне та аргументоване, залишити – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання дій протиправним та зобов»язання вчинити певні дії є предметом судового спору.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, в тому числі, й факт здійснення інвестиції Компанією АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД , заперечень не заявляли.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України «Про режим іноземного інвестування»; Господарським кодексом України; «Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 928 від 07.08.1996 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було надано Відповідачу прямі докази підтвердження фактичного внесення іноземної інвестиції, в тому числі й Статут ТОВ "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ", який підтверджує факт того, що позивачем були виконані вимоги чинного законодавства щодо вираження виду інвестиції у конвертованій валюті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Компанія АКОРНІО ІНВЕСТМЕНТС ЛТД є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства Кіпру і провадить інвестиційну діяльність на території України.

У відповідності з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» вказана Компанія є іноземним інвестором.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2008 року Позивач здійснив внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ»(код за ЄДРПОУ 36162971) у вигляді пакетів простих іменних акцій підприємств-емітентів: ВАТ «Нафтопереробний комплекс «ГАЛИЧИНА»(код ЄДРПОУ 00152388) в кількості 215 000 000 шт., загальною вартістю 74 647 593,92 дол. США; ВАТ «ДніпроАЗОТ»(код ЄДРПОУ 05761620) в кількості 8 750 000 000 шт. загальною вартістю 68 354 628,15 дол. США; ВАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) в кількості 6 500 000 шт. загальною вартістю 157 975 140,62 дол. США.

01.12.2008 року представником Позивача було надано Відповідачу відповідну заяву про відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції та пакет передбачених діючим законодавством документів.

15.12.2008 року Відповідачем на адресу представника Позивача було направлено листа за вих. № 61771/10/22-020 в котрому було відмовлено в підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції. Вказаний лист не містив зауважень щодо наданих Позивачем по справі документів та не вказував на їх невідповідність діючому законодавству.

Відмову в підтвердженні інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції, з посиланням на Порядок підтвердження органами державної податкової служби інформаційних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005 року № 238, котрим не встановлено методику підтвердження органами ДПС фактичного внесення портфельної інвестиції у вигляді придбання нерезидентом акцій резидента на фондовому ринку України, було мотивовано тим, що відповідно наданих документів, іноземна інвестиція - акції вищевказаних українських емітентів, вираженні в валюті України, оцінені в національній валюті України з перерахуванням її в іноземну валюту по курсу НБУ на дату оцінки, що протирічить ст.ст. Закону України „Про режим іноземного інвестування".

Як вбачається з матеріалів справи, за позицією податкового органу, оскільки акції, емітовані українськими підприємствами, номінальна вартість яких виражена у гривнях не підпадають під види іноземних інвестицій, наведених у ст. 2 Закону, то внесення таких акцій не може розглядатись як іноземна інвестиція, і як наслідок - не може бути зареєстрована у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 №928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій».

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з такими висновками Відповідача та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Статтею 3 вищезазначеного Закону України передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті.

Згідно зі ст.13 вказаного Закону України; ст.395 Господарського кодексу України, іноземні інвестиції підлягають державній реєстрації. В іншому випадку незареєстровані інвестиції не дають права на отримання пільг та гарантій, що передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 395 Господарського кодексу України, відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм, колегія суддів робить висновок про те, що може бути зареєстровано будь-яку іноземну інвестицію, яка прямо не заборонена законодавством і фактично здійснена.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, вид інвестиції – як акції підприємств-емітентів у формі часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами відповідає ст.ст.2,3 Закону України „Про режим іноземного інвестування", ст.ст. 391, 392 Господарського кодексу України, а тому, при дотриманні встановленого порядку державної реєстрації, ця інвестиція має бути зареєстрована у якості іноземної інвестиції.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції керується, в тому числі, й вимогами Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій.

Відповідно до п.3 зазначеного Положення, для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі-заявник) подає органу державної реєстрації у тому числі Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками № 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестицій про її фактичне внесення.

Порядок підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 року за № 238.

Згідно з п.2 Порядку №238, для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа, векселедавець (далі - заявник) звертається із заявою у письмовій формі до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестиції (далі-податковий орган).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Статтею 393 Господарського кодексу України, встановлено, що оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України.

На підставі зазначено, колегія суддів робить висновок про те, що сторони самостійно визначають суму внеску, яка може бути як в іноземній валюті з одночасним зазначенням у гривнях (як, в даному конкретному випадку, і вказано у Статуті об'єкту інвестиції), так і в гривнях за курсом НБУ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що встановлені судом факти свідчать про відсутність у Відповідача будь-яких правових підстав для відмови у проставлянні відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення позивачем іноземної інвестиції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 29 вересня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011р. у справі №2а-17435\09\0470 – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу – з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 19 серпня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: С.В. Чабаненко