Court ruling № 33339936, 04.09.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" вересня 2013 р. Справа № 907/599/13

Суддя господарського суду Мокану В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1, м. Берегово від 18.07.2013 року про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у справі № 907/599/13 за позовом ОСОБА_1, м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово про стягнення суми 805838 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем по справі - ОСОБА_1, м. Берегово в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву від 18.07.2013 року про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заявлене клопотання позивач обґрунтовує наступними обставинами.

Позивачем подано заяву про вихід з товариства, однак, відповідач не бажає виплачувати належну йому частку вартості майна товариства. Як вбачається з наявних в матеріалах справи звітів про незалежну оцінку, основним майном товариства є нежитлова будівля магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи, що в добровільному порядку виплата частки не здійснюється, наявні грошові кошти не спрямовуються для розрахунку з позивачем, а відповідач проводить оцінку вартості майна товариства, у позивача є підстави вважати, що ТОВ „Будівельник" готується до відчуження вищевказаного майна, що зробить неможливим реальне виконання рішення суду про стягнення вартості частини майна товариства у разі задоволення позову. На думку заявника, відповідач на підставі наявної заяви позивача про вихід з товариства може в будь - який момент провести загальні збори, виключити позивача з товариства, внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру і після цього вирішити питання про відчуження майна у відповідності до п. п. д) п. 8.6 статуту ТОВ „Будівельник", згідно якого виключною компетенцією зборів є затвердження угод на суму більш як 100000 грн. Крім того, наголошує на можливості відчуження нежитлової будівлі магазину та належного до нього складу частинами вартістю менше 100000 грн. Звертає увагу на те, що заборона відчужувати або передавати в іпотеку нерухоме майно жодним чином не вплине на господарську діяльність ТОВ „Будівельник" та не перешкоджатиме їй.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом зазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

За позицією Верховного Суду України, викладеною у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оцінюючи наведені у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову обставини, на які посилається позивач в її обґрунтування, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим вважає за потрібне вжити заходів до забезпечення позову з урахуванням наступного.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет спору випливає з корпоративних відносин між учасником, який стверджує про свій вихід з товариства, і товариством з обмеженою відповідальністю, яке заперечує право позивача на одержання частки, оскільки вважає, що вихід позивача з товариства не відбувся внаслідок недотримання процедури виходу - неподання заяви про вихід з товариства.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі заяви від 18.07.2013 року про вжиття заходів до забезпечення позову з додатковими поясненнями від 04.09.2013 року, з'ясувавши позицію відповідача, беручи до уваги, що заявлена до стягнення з відповідача сума є значною (805838 грн.), господарський суд Закарпатської області дійшов висновку про те, що обґрунтованим є припущення, що майно відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог; невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ „Будівельник" відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

З наявних в матеріалах справи звітів про незалежну оцінку вбачається, що основним майном товариства є нежитлова будівля магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Забезпечення позову шляхом заборони відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу є адекватним, співвідноситься з предметом і ціною позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, отже, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити.

При цьому, суд враховує, що обраний захід до забезпечення позову не має наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, не перешкоджатиме їй та жодним іншим чином не вплине на господарську діяльність відповідача.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1, АДРЕСА_2, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, задовольнити.

2. До вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме, заборонити товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник", АДРЕСА_1 (код ЄДРЮОФОП 22105768) відчужувати або передавати в іпотеку нежитлову будівлю магазину та належного до нього складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень з моменту її винесення, тобто з 04.09.2013 року, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку в строк до 04.09.2014 року.

4. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Мокану В.В.