Decision № 31366890, 16.05.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2013р. Справа № 907/225/13-г

За позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород

ДО Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин

ДО публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного агентства земельних ресурсів у Перечинському районі, м. Перечин

ПРО визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської РДА №225 від 20.07.2010р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДК „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України",

- визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р.,

- скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Сигидін О.І. - представник за довіреністю №06-20/2620 від 30.11.2012р.

від відповідача 1 - Туряниця О.І. - предст. за довіреністю №628/01-28 від 15.10.2012р.

від відповідача 2 - Красько О.В. - представник за довіреністю №2-207 від 09.01.2013р.

від третьої особи - Головнич Ю.Ю. - представник Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород за довіреністю від 15.02.2013р.

Широкан М.М. - представник Державного агентства земельних ресурсів у Перечинському районі, м. Перечин за довіреністю №01/14/532 від 16.05.2013р.

від прокуратури - Гучкович Ю.І. - прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород до Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин та до публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз", м. Київ про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а також скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2013р. порушено провадження у справі №907/225/13-г та призначено справу до розгляду на 27.03.2013р.

В засіданні суду 27.03.2013р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні до 11.04.2013р.

Ухвалою суду від 11.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 08.05.2013р.

Прокурор просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Представник позивача у письмово викладеній позиції з приводу заперечень відповідачів суду вказує на обґрунтованість заявлених вимог.

Прокурор з посиланням на частину 3 статті 122 та статті 49, 150 Земельного кодексу України зазначає, що районні державні адміністрації обмежені в уповноваженні розпоряджатися землями за межами населених пунктів, вказуючи на те, що для визнання об'єкту таким, що пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району, необхідно щоб основним та єдиним призначення такого об'єкту було забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району і такий об'єкт повинен однаковим чином задовольняти потреби усіх без винятку жителів відповідної територіальної громади та його безпосередня діяльність повинна бути пов'язана саме із задоволенням потреб жителів громади району.

З огляду на наведене, вважає порушеними приписи земельного законодавства при прийнятті спірного розпорядження РДА, що підтверджує обставини щодо відсутності у райдержадміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та порушення при прийнятті вимог статей 20, 122 Земельного кодексу України.

Позивач у поданому суду письмовому поясненні також вважає, що мало місце порушення норм земельного законодавства, оскільки відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування об'єктів трубопровідного транспорту не відноситься до компетенції районних державних адміністрацій, за умови, що вищевказані об'єкти не пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Відповідачі заперечують з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. В обгрунтування своїх доводів вказують на те, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до ЗКУ можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші.

Акти на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011 року та серії ЯЯ № 098858 від 31.10.2011 року видані на земельні ділянки під об'єктами трубопровідного транспорту - крановими вузлами №406 і №406 с, які є невід'ємною частиною об'єктів газотранспортної системи та призначені для надійної і безпечної технічної експлуатації газопроводу - відгалуження високого тиску до газорозподільної станції «Перечин», а отже для потреб жителів Перечинського району, чим підтверджується правомірність дій Перечинської РДА в контексті п. а) ч.3 ст. 122 Земельного кодексу.

Треті особи - Державне агентство земельних ресурсів у Перечинському районі, м. Перечин та Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород у поданих суду письмових поясненнях погоджуються із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами та прокурором документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 07.02.2008р. №41 надано дозвіл дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок в постійне користування за межами населеного пункту с. Порошково загальною площею 0,0019га для обслуговування трубопровідного транспорту.

Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у відповідності до вимог чинного законодавства було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування трубопровідного транспорту та погодженого його відповідними установами.

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації

№225 від 20.07.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» для обслуговування об'єктів

трубопровідного транспорту земельну ділянку площею 0,0019га.

Також даним розпорядженням надано у постійне користування дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» дану земельну ділянку площею 0,0019га за межами населеного пункту на території Порошківської сільської ради для обслуговування трубопровідного транспорту.

Пунктом 3 даного розпорядження доручено дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виготовити державний акт на право постійного користування на земельну ділянку та провести його реєстрацію у відповідності до вимог чинного законодавства.

17.10.2011 року дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 площею 0,0011га (цільове призначення земельної ділянки - для трубопровідного транспорту), а 31.10.2011р. видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098858 площею 0,0008га (цільове призначення земельної ділянки - для трубопровідного транспорту).

Прокурор звернувся в інтересах Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород з вимогою визнання незаконним та скасування розпорядження Перечинської РДА №225 від 20.07.2010р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДК „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р., скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р. у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, статей 17, 19, 20, 122 Земельного кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з приписами частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження від 20.07.2010 р. районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті (пункт "б" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006); в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті (пункт "в" частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006) (Частина третя статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008).

Пунктом 4 цієї ж статті передбачено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008).

У відповідності до вимог стаття 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог даної статті відповідачем 2 виготовлено на виконання прийнятого відповідачем 1 розпорядження 07.02.2008р. №41 проект землеустрою на відведення земельних ділянок в постійне користування за межами населеного пункту с. Порошково загальною площею 0,0019га для обслуговування трубопровідного транспорту.

В подальшому, спірним розпорядженням голови Перечинської РДА №225 від 20.07.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування дочірній компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» для обслуговування об'єктів

трубопровідного транспорту земельну ділянку площею 0,0019га.

Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України встановлені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування і пунктом "в" вказаної норми передбачено, що районні державні адміністрації передають у власність або у користування земельні ділянки, розташовані поза межами населених пунктів, для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, коли передача земельних ділянок належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім того, частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік земель України за основним цільовим призначенням та поділ їх на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками.

Прокурор з посиланням на частину 3 статті 122 та статті 65 Земельного кодексу України зазначає, що районні державні адміністрації обмежені в уповноваженні розпоряджатися землями за межами населених пунктів, вказуючи на те, що для визнання об'єкту таким, що пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району, необхідно щоб основним та єдиним призначення такого об'єкту було забезпечення соціально -економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району і такий об'єкт повинен однаковим чином задовольняти потреби усіх без винятку жителів відповідної територіальної громади та його безпосередня діяльність повинна бути пов'язана саме із задоволенням потреб жителів громади району.

Відповідачі заперечують з цього приводу та вказують на те, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до ЗКУ можуть бути не тільки перелічені у коментованій статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. В свою чергу, акти на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011 року та серії ЯЯ № 098858 від 31.10.2011 року видані на земельні ділянки під об'єктами трубопровідного транспорту - крановими вузлами №406 і №406 с, які є невід'ємною частиною об'єктів газотранспортної системи та призначені для надійної і безпечної технічної експлуатації газопроводу - відгалуження високого тиску до газорозподільної станції «Перечин», а отже для потреб жителів Перечинського району, чим підтверджується правомірність дій Перечинської РДА в контексті п. а) ч.3 ст. 122 Земельного кодексу.

Однак, дані заперечення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки матеріали землеустрою, розпорядження голови РДА про виділення земельної ділянки та її цільове призначення свідчать про зворотнє.

За статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу є юридичною формою рішень цих органів, тобто, офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

До об'єктів, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, належать такі, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території. Відтак за наслідком будівництва відповідних об'єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не надано доказів того, що виділення земельної ділянки під об'єктами трубопровідного транспорту - крановими вузлами №406 і №406 на землях запасу Порошківської сільської ради Перечинського району є об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням мешканців територіальних громад Перечинського району, а саме того, що метою виділення земельної ділянки під такими об'єктами є забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, благоустрій відповідної території.

Прокурор та позивач також просять визнати недійсним та скасувати державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, а також скасувати державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті встановлено можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, зокрема, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, право власності посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України частини 4 статті 126 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року № 449 затверджено форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи.

Державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта (пункт 2.14 Інструкції).

Припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, тобто визнанням недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. При цьому припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливе у разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Дана позиція цілком відповідає судовій практиці у відповідних спорах (постанова Вищого господарського суду України від 11.12.2012р. у справі № 18/186-09/8).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Прокурором та позивачем доведено наявність обставин стосовно неправомірності прийнятого розпорядження, а відповідачами зворотнього не доведено. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури - при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача 1 в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Перечинської РДА №225 від 20.07.2010р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДК „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України".

2.1. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р..

2.2. Скасувати державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №098857 від 17.10.2011р. та серії ЯЯ №098858 від 31.10.2011р.

3. Стягнути з Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1147грн. судового збору

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 23.05.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі