Decision № 31228685, 15.05.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.2013 Справа № 907/141/13-г

за позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Західного регіону України, м. Ужгород

в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м.Мукачево Міністерства оборони України ,

м. Мукачево,89600

до Верхньокоропецької сільської ради, с. Верхній Коропець, Мукачівський район

третя особа на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1, м.Мукачево

про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання в приватну власність земельної ділянки площею 0,0926 га.

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання - Кость О.В.;

прокурор - Продан О.С., прокурор Закарпатської прокуратури з

нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

від позивача - Христенко О.О., юрисконсульт КЕВ м. Мукачево,

довіреність № 331 від 25.02.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Закарпатський прокурор з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Західного регіону України звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачево до Верхньокоропецької сільської ради про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0926 га.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2013 року залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Мукачево.

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається на те, що Міністерством оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки військового призначення площею 0,0926 га не приймалося.

Прокурор та представник позивача, прийнявши участь у судовому розгляді справи по суті, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач та третя особа, повідомлені про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надали, своїх представників у судове засідання не направили, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Західного регіону України проведено перевірку з питань дотримання службовими особами КЕВ м. Мукачево вимог Закону України "Про використання земель оборони".

В ході перевірки встановлено, що 13.12.1996р. Верхньокоропецькою сільською радою було прийнято рішення № 35 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок" (а.с.11), з пункту 2 якого вбачається надання гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0926 га, яка знаходиться на території Верхньокоропецької сільської ради. На підставі зазначеного рішення гр. ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серії ІІІ-ЗК №037608 (а.с.12).

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України» п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використанням земель оборони.

Згідно з положеннями ст. З Закону України «Про Збройні Сили України» квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

За доводами позивача, вказане рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, зокрема, ст.19 Конституції України, ст.ст. 24, 59, 84, 141, 149 Земельного кодексу України, відповідно до яких вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до державного акту на право користування землею Мукачівською КЕЧ району ПриКВО (правонаступник Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачево) від 17.11.1981 року та доданого до нього плану, виданого виконавчим комітетом Мукачівської ради народних депутатів у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 10.11.1951 року №2104, від 12.11.1953р. №144-64, від 18.03.1954р. №0265, Ради Міністрів УРСР від 24.08.1948р. №1791-082, від 02.04.1952р.№013, від 15.07.1953р. №9288, від 02.07.1959р. №1003-0131, від 02.07.1962р. №1001-0129, від 23.12.1955р. №1352-047, Закарпатського обласного виконавчого комітету від 12.01.1961р. №03РС земельна ділянка площею 988,88 га полігону „Стрільбище", військове містечко №14 м. Мукачево, по вул. І. Франка закріплена у безстрокове і безоплатне користування за Мукачівською КЕЧ району ПриКВО в Мукачівському районі Закарпатської області (а.с.13-14).

Вказана обставина підтверджується також долученими до матеріалів справи актом ревізії окремих питань стану використання земельних ресурсів від 06.12.2007р. №09-16/74 (а.с.15-16) та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.11.2007р. (а.с.17-18)

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову зважаючи на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Пунктом 4 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

Згідно з частиною першою статті 31 ЗК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

З частин п'ятої та сьомої коментованої статті вбачається, що вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів, у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. Аналогічна норма щодо вилучення земельної ділянки за згодою землекористувача передбачена ст. ст. 141, 149 діючого на даний час Земельного кодексу України.

Судовим розглядом не встановлено наявності згоди Міністерства оборони України на відчуження земель військового призначення.

Відповідно до статті 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином позовні вимоги належним чином обґрунтовані, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, тому позов щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0926 га підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір по справі у сумі 1147,00 грн. належить віднести на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 43, 47, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора задоволити.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради від 13.12.1996 року №35 в частині надання громадянину ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0926 га.

3. Стягнути в дохід Державного бюджету України (банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 03499922, МФО 812016, рахунок №31211206783002, код платежу - 22030001) з Верхньокоропецької сільської ради (89660, Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16, код 22107709) суму 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Б. Швед