Court ruling № 28306528, 25.12.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

25.12.12 Справа№ 5015/4823/12

За позовом: приватного підприємства "Постінтур", м. Дрогобич,до відповідача:Новокропивницької сільської ради, с. Новий Кропивник, про: стягнення 2 953,80 грн. збитків. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:Марич О.П. -довіреність від 15.10.2012 р., Плоскодняк В.М. -сільський голова.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Постінтур" до Новокропивницької сільської ради про стягнення 2 953,80 грн. збитків. Ухвалою від 16.11.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.11.2012 р., позивача зобов'язано надати нормативно-правове обґрунтування завдання збитків відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу завдано збитків внаслідок участі у судових процесах. Зазначені збитки полягають у відрядженнях представників підприємства. При формулюванні позовних вимог позивач посилається на норми статті 224 Господарського кодексу України, статті 44 Господарського процесуального кодексу України, статті 610 та 614 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 26.11.2012 року позивачем подано нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, в якому наполягає на задоволенні своїх позовних вимог та зазначає, що заявлена до стягнення сума є додатковими витратами (іншими судовими витратами), яких позивач зазнав при розгляді господарським судом справ №20/7 та №5015/2062/12.

Відповідач повністю заперечив проти позову з таких підстав:

- позивач не може чітко визначити правової природи заявленої до стягнення суми;

- позивач надав бухгалтерські документи, які містять помилки;

- в судовому засіданні 08.02.2010 року представники позивача були відсутні, однак і за це засідання позивач просить відшкодувати йому понесені витрати.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі тривали два господарські судові процеси, за результатами розгляду яких були прийняті постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року у справі №20/7 та рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі №5015/2062/12.

Як убачається з матеріалів позову, позивачем в окремому позовному провадженні заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, які на його думку є іншими судовими витратами (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України), пов'язаними з розглядом справи, та полягають у витратах на відрядження повноважних представників.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже судовими є витрати, пов'язані з розглядом і вирішенням конкретних справ у господарському судочинстві, що покладаються на сторони, третіх осіб із самостійними вимогами з метою їх відшкодування державі, спонукання зацікавлених осіб до врегулювання спорів відповідно до закону без втручання суду. Судові витрати завжди є невіддільними від конкретної судової справи, а тому і розподіл судових витрат здійснюється винятково в межах такої справи. Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову -на відповідача;

- при відмові в позові -на позивача;

- при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, позивач зазнав певних витрат в ході розгляду господарськими судами справ у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду певної справи в порядку господарського судочинства. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому окремому позовному провадженні.

Таким чином, вимога про стягнення судових витрат не може бути розглянута в іншому позовному провадженні, ніж те, в якому такі витрати виникли.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до пункту 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" припинення провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, поданий на вирішення господарському суду спір не може бути віднесено до жодної з наведених вище категорій спорів, а тому такий спір непідвідомчий господарському суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 25.12.2012 року представник позивача не з'явився, надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи з огляду на хворобу та необхідністю подання додаткових доказів. Зазначене клопотання суд відхиляє з огляду на сплив строків вирішення спору. Крім того, в клопотанні не зазначено, а судом не встановлено, які докази можуть вплинути на зміну правової кваліфікації, яка викладена судом вище.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. За таких обставин суд вважає за доцільне повернути приватному підприємству "Постінтур" сплачений ним судовий збір.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути приватному підприємству "Постінтур" (адреса: вулиця 22 Січня, будинок 40, місто Дрогобич, 82100; ідентифікаційний код 13835551) сплачений ним відповідно до платіжного доручення №85 від 09.10.2012 року судовий збір в розмірі 1 677,00 грн.

Суддя Рим Т.Я.