№ 279808, 15.11.2006, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 р.

Справа № АП-1/219

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді В.В. Соботник

При секретарі судового засідання Вацовській М.М.

За позовом: Прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі ДПІ в місті Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20

До відповідача: Приватного підприємства "Гейзер", м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна, 2, кв.34

За участю представників сторін:

від позивача: Чеха М.В. - старший державний податковий інспектор юридичного відділу (довіреність № 34777/10-039 від 28.08.06)

від відповідача: Халабарчук Д.В. - директор

У засіданні брали участь:

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: заявлена вимога про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 12515грн.53коп. за рахунок активів боржника.

В попередньому судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав.

Відповідач в попередньому судовому засіданні заявлений позов визнав, факт та суму заборгованості підтвердив та подав клопотання справу розглянути в попередньому судовому засіданні із прийняттям постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що ПП "Гейзер" є платником податку і зборів. За даними ДПІ, податковий борг відповідача станом на 04.09.2006 року становить суму позову - 12515грн. 53коп., з яких:

- податок на прибуток в сумі 658грн.33коп.,

- податок на додану вартість в сумі 11857грн.20коп.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України N 2181-III від 21.12.2000 року).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу".

Податковий борг відповідача виник внаслідок несвоєчасної сплати обов"язкових платежів до бюджету. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою ДПІ від 04.09.06, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, першою та другою податковими вимогами.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків і зборів в установлені законом строки.

Так відповідно до п.5.3.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" боржник зобов"язаний сплачувати в бюджет протягом 10 календарних днів, наступним за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації, або протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Однак платник не виконав вимоги даного Закону і не погасив узгоджені суми податкових зобов"язань.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковим боргом в розумінні п. п. 1.3 ст.1 Закону України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені законом строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 6.2.1 - 6.2.3 цього Закону ДПІ направляла відповідачу першу та другу податкові вимоги № 1/3060 від 05.12.05 та № 2/72 від 11.01.06, які відповідач залишив без виконання.

У відповідності із підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Сума стягуваної пені в даному випадку складає 744грн. 95коп.

Відповідно до п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.1.7. ст.1 вказаного закону є - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідач заявлений адміністративний позов визнав.

Приписами ч.4 ст.121 Кодексу адмністративного судочинства України, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.4ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4. ст.94, ч.3 ст.112, ч.4 ст.121, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

позов задоволити.

Стягнути за рахунок активів Приватного підприємства "Гейзер", м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна, 2, кв.34 (код 30474917) в дохід бюджету 12515грн.53коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до п.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено постанову.

Суддя В.В. Соботник

Постанова виготовлена в повному

обсязі та підписана ______

Виготовлено в діловодстві

Романюк М.Д. _____