№ 22104072, 07.03.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/305/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача Відова І.О., (наказ від 01.08.2002 року)

представника позивача ОСОБА_2, (довіреність від 10.01.2012 року)

представника відповідача ОСОБА_3, (довіреність від 29.08.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 03.01.2011 року № 0000012350, суд -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 03.01.2011 року № 0000012350.

В обґрунтування позовних вимог, в позові вказано, що в період з 12.12.2011 року по 21.12.2011 року, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВИЛАЙН», з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», за період березень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №9592/23-5/26248140 від 20.12.2011 року. В висновках акту перевірки зазначено, що TOB «ВИЛАЙН»порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 285 861 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на 285 861 грн. Відповідачем видано податкове повідомлення-рішення №0000012350 від 03.01.2011 року, в якому збільшено суму грошового зобов'язання позивача за податком на додану вартість на 285861 грн. Позивач не згоден з повідомленням-рішенням, оскільки відповідачем допущено низку порушень діючого законодавства України. В акті перевірки не зазначається яка саме планова чи позапланова перевірка була проведена у позивача, як це передбачено п. 75.1 ст. 75 ПК України. Перевірка проводилась з 12.12.2011 року по 21.12.2011 року, проте акт перевірки датовано 20.12.2011 року, що свідчить про необ'єктивність та упередженість перевірки. Представникам відповідача необхідно було провести перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами позивача за березень 2011 року, проте перевірка проведена тільки стосовно взаємовідносин позивача з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», хоча в цей період позивач мав відносини і з іншими своїми контрагентами. Номер акту перевірки зазначений в повідомленні-рішенні не співпадає з номером акту перевірки наданого позивачу. Повідомлення-рішення датовано 03.01.2011 року, тобто до початку здійснення господарських взаємовідносин які досліджувались в ході перевірки. Висновки зроблені в акті перевірки не відповідають дійсності. Визнання недійсними нікчемними правочинів не входить до компетенції державної податкової інспекції. Відповідач не довів факту відсутності можливості ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»вести господарську діяльність у березні 2011 року та не навів документів, які б містили вказані відомості. В результаті виконання своїх зобов'язань згідно договору № 3209 від 01.12.2010 року у березні 2011 року, за укладеним договором, позивачем було отримано товари, а ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»оплату за поставлені товари. Відповідач не довів відсутності факту поставки товару, відповідно до умов вказаного договору. Відповідачем за результатами проведення перевірки, не доведено, що зміст правочину, укладеного між Позивачем та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»суперечить нормам цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. На момент вчинення правочину сторони вказаного Договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто були у встановленому порядку зареєстровані як юридичні особи та знаходились на податковому обліку. Відповідачем не доведено, що під час укладення договору між позивачем та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»волевиявлення учасників правочину було не вільним і не відповідало їх внутрішній волі.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у поясненнях по справі.

28 лютого 2012 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси вважає вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. На підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси оформленого наказом від 07.12.2011 року № 3625, згідно п.п. 7.2.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України була визначена необхідність проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВИЛАЙН»з питання підтвердження взаємовідносин з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ» за період березень 2011 року. Наказ та повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки вручено директору ТОВ «ВИЛАЙН» 12.12.2011 року. За результатами перевірки складений акт № 8532/23-513/26248140 від 23.11.2011 року, на підставі якого винесено оскаржуване повідомлення-рішення. Одним із постачальників ТОВ «ВИЛАЙН»є ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ». Перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт за № 1678/23-5/37351889 від 08.06.2011 року встановлено, що згідно з даними податкової звітності наданої до ДПІ, загальна чисельність працюючих у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»за ІV квартал 2010 року становить 1 особа, це свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності. За даними податкової звітності основні засоби у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»відсутні. Відповідно до службової записки від03.03.2011 року № 1135/26-53 ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси місцезнаходження ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»не встановлено, про що складений акт, проведеними заходами ВПМ встановлено, що виробничі складські приміщення та автотранспорт у зазначеного підприємства відсутній. Враховуючи те, що у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з ч. 1,5 ст. 203, п.п. 1,2 ст. 215, 228 ЦК України угоди з контрагентами за період січень 2011 року мають ознаки нікчемності. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Також в запереченнях з посиланням на п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, зазначено, що у разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залищаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування зазначені в запереченнях на адміністративний позов та в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

TOB «ВИЛАЙН» (ідентифікаційний код 26248140), зареєстроване 04.07.2002 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом (т.1а.с. 28) довідкою головного управління статистики в Одеській області (т.1а.с. 29-30) та перебуває на податковому обліку в ДПІ як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом (т.1а.с. 33).

Органи державної податкової служби відповідно до приписів п. 75.1К України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

07 грудня 2011 року в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України видано наказ № 3625 (т.1а.с. 39) про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВИЛАЙН», щодо перевірки господарських відносин з контрагентами за період березень 2011 року з 12.12.2011 року терміном 10 робочих днів.

В період з 12.12.2011 року по 21.12.2011 року згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, наказу про проведення перевірки № 3625 від 07.12.2011 року у ТОВ «ВИЛАЙН»проведено документальну невиїзну перевірку з питання підтвердження взаємовідносин з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»за період березень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 20 грудня 2011 року № 9592/23-5/26248140 (т. 1а.с.41-49), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 285861 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на 285861 грн.

Відповідач в описовій частині акту зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт від 08.06.2011 року № 1678/23-5/37351889) встановлено: «за даними податкової звітності основні засоби у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»відсутні. Відповідно до службової записки від 03.03.2011 року № 1135/26-53 ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси місцезнаходження підприємства не встановлено, про, що складено відповідний акт, проведеними заходами ВПМ встановлено, що виробничі, складські приміщення та автотранспорт у зазначеного підприємства відсутній. Згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди з контрагентами за період березень 2011 року мають ознаки нікчемності.»

Приписами п.7 р. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України N 1003 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011 року за N 70/18808 (далі Порядок), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п 3.1.11- 3.1.14 р.2 Порядку, в описовій частині акту документальної перевірки зазначається інформація про зустрічні звірки; про наявність у платника податків засобів виробництва та транспортних засобів, які використовуються у процесі здійснення діяльності, у тому числі орендованих, товарно-матеріальних цінностей, коштів на розрахункових рахунках (у разі наявності); про проведені обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (у разі їх проведення).

Проаналізувавши зазначені посилання відповідача в акті перевірки, суд дійшов висновку, що в порушення положень зазначених в Порядку, відповідач посилається як на встановлені факти про відсутність у контрагента позивача складських, виробничих приміщень, відсутність транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів при цьому не зазначено за наслідками яких проведених заходів та на підставі яких первинних документів встановлені зазначені факти.

В акті перевірки відповідачем зазначив, що ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»- контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням, однак таке посилання спростовується матеріалами справи, а саме: довідкою Державного підприємства інформаційно-ресурсний центр (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), (т.4 а.с. 1) де зазначено, що ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»підтвердило 14.04.2011 року відомості про юридичну особу та не перебуває в процесі припинення; довідкою з ЄДР станом на 30.01.2012 року (т.3 а.с. 223-224).

На підставі висновку акту перевірки № 9592/23-513/26248140 від 20.12.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України та прийнято податкове повідомлення рішення від 05 20 січня 2011 року №0000012350 (т.1а.с.59), яким ТОВ «ВИЛАЙН» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 285861 грн.

Суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

01 грудня 2010 року між ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»та ТОВ «ВИЛАЙН» укладено Договір поставки паперу та канцелярських товарів (т.1а.с.60-62). До договору ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»надав позивачу копії: свідоцтва про державну реєстрацію ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»(т.1 а.с. 34-35), довідку з головного управління статистики в Одеській області, щодо реєстрації ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»(т.1 а.с. 36-37), свідоцтво про реєстрацію ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»платником податку на додану вартість від 08.11.2010 року (т.1а.с. 38).

На підтвердження виконання в березні 2011 року умов договору укладеного з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ» від 01.12.2010 року, позивачем до суду надані:

- за 01 березня 2011 року: видаткові накладні (№108, №107, №106, №110, №105, №109, №103, №104), податкові накладні (№108, №107, №106, №110, №105, №109, №103, №104), товарно-транспортні накладні (№338, №337, №336, №413, №335, №412, №333, №334) (т.1 а.с. 111-190);

- за 02 березня 2011 року: видаткові накладні (№115, №114, №113, №112, №111) , податкові накладні (№115, №114, №113, №112, №111), товарно-транспортні накладні (№343, №342, №341, №340, №339) (т.1 а.с. 191-233);

- за 03 березня 2011 року: видаткові накладні (№132, №131, №130, №129, №127, №128, №125, №124, №123, №122, №121, №120, №119, №118, №117, №116), податкові накладні (№132, №131, №130, №129, №127, №128, №125, №124, №123, №122, №121, №120, №119, №118, №117, №116), товарно-транспортні накладні (№362, №361, №360, №359, №358, №357, №356, №355, №354, №353, №352, №351, №350, №349, №348, №347) (т.1 а.с. 234-250, т. 2 а.с. 1-115);

- за 04 березня 2011 року: видаткові накладні (№146, №145, №144, №143, №142, №141, №140, №139, №138, №137, №136, №135, №134, №133), податкові накладні (№146, №145, №144, №143, №142, №141, №140, №139, №138, №137, №136, №135, №134, №133), товарно-транспортні накладні (№388, №387, №386, №385, №384, №383, №382, №381, №380, №379, №378, №377, №376, №375) (т.2 а.с. 116-237);

- за 05 березня 2011 року: видаткова накладна (№147), податкова накладна (№147), товарно-транспортна накладна (№371) (т.2 а.с. 238-243);

- за 09 березня 2011 року: видаткові накладні (№215, №214, №213, №212), податкові накладні (№215, №214, №213, №212), товарно-транспортні накладні (№403, №374, №373, №372) (т.2 а.с. 244-252, т. 3 а.с. 1-20);

- за 10 березня 2011 року: видаткові накладні (№224, №225, №250, 249, №248, №247, №246, №245, №244, №223, №243) податкові накладні (№224, №225, №250, 249, №248, №247, №246, №245, №244, №223, №243) товарно-транспортні накладні (№402, №401, №400, №399, №398, №397, №396, №395, №394, №421 №392) (т.3 а.с. 21-116);

- за 11 березня 2011 року: видаткові накладні (№264, №261, №260, №259, №262, №263), податкові накладні (№264, №261, №260, №259, №262, №263), товарно-транспортні накладні (№439, №391, №390, №389, №425, №427) (т.3 а.с. 117-157);

- за 12 березня 2011 року: видаткові накладні (№279, №278, №280) , податкові накладні (№ 279, № 278, № 280, товарно-транспортні накладні (№405, №404, №426) (т.3 а.с. 158-195).

За отриманий від ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»в березні 2010 року товар, ТОВ «ВИЛАЙН»перерахувало ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»кошти, що підтверджується: банківськими виписками (т.1 а.с. 63-86), актом звірки розрахунків за період з 01.03.2010 року по 30.06.2011 року між позивачем та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»(т.3 а.с. 219-222).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З вище викладенного вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видано первинні документи (податкові та видаткові накладні) покупцеві ТОВ «ВИЛАЙН», за сплачені суми покупцем за договором від 01.12.2010 року. На підтвердження зазначеного позивачем надано до суду належним чином завірені копії накладних.

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України

Приписами ст. ст. 203, 215 та 228 ЦК України, визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, підстави недійсності правочину та правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. В акті перевірки відповідачем не зазначено, також не надано пояснень в судовому засіданні яким чином і на підставі яких документів відповідачем здійснено висновок, що позивачем при укладені 01.12.2010 року договору поставки паперу та канцелярських товарів не дотримані вимоги необхідні для чинності правочину та яким чином порушені наслідки вчинення правочину.

Згідно ст. 662 ЦК України, передбачено обов'язок продавця передати товар покупцеві

В адміністративному позові позивач та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що товар переданий ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»позивачу, що й підтверджено первиними документами: податковими та видатковими накладними. Отриманий від ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»товар доставлений на власному транспорті позивача на склад позивача, що підтверджено журналом (т.4 а.с. 10-11).

При розгляді справи відповідач не наддав до суду доказів того, що операція за договором поставки паперу та канцелярських товарів від 01.12.2010 року між позивачем та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»мала фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Згідно з порядком заповнення податкової накладної, як визначено в наказі ДПА України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2).

Податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та банківські виписки, що наявні в матеріалах справи є первинними бухгалтерськими документи.

Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ». Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу суми сплаченої продавцеві за товар.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірки ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПП ««ДАНА-ДАБЛЪЮ»подало до ДПІ декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року з додатками, про що здійснено запис (п. 2.10) в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1678/23-5/37351889 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП ««ДАНА-ДАБЛЪЮ», щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року»(т.3 а.с. 225-247). В розділі 3 зазначеного акту вказано, що за період березень 2011 року ПП ««ДАНА-ДАБЛЪЮ»встановлено відображення згідно АІС «Журнал звірки податкових зобовязань в розрізі контрагентів»наводиться Звітна форма податкових зобовязань з контрагентами покупцями податкові зобовязання під № 88 зазначено ТОВ «ВИЛАЙН»та визначені зобовязання по ПДВ в розмірі 283779,76 грн. (т. 3 а.с. 236).

Отже з зазначенного вбачається, що ПП ««ДАНА-ДАБЛЪЮ»- контрагент позивача, відобразив у своїх податкових зобовязаннях по ПДВ за березень 2011 року суму ПДВ, яку він отримав в розрахунку з ТОВ «ВИЛАЙН»за проданий товар: папір та канцелярські товари.

В п. 2.1 акту перевірки ТОВ «ВИЛАЙН»№9592/23-5/26248140 від 20.12.2011 року (т.1 а.с. 41), відповідачем зазначено, що перевірка проводилась з 12.12.2011 року по 21.12.2011 року, при цьому вбачається, що акт перевірки складений 20 грудня 2011 року, тобто до закінчення терміну проведення перевірки, а податкове повідомлення-рішення № 0000012350 (т. 1 а.с. 59) датовано взагалі 03 січня 2011 року, що є датою, яка передує терміну проведення перевірки у позивача при цьому в зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки № 9592/23-513/26248140 від 20.12.2011 року, тобто номер акту зазначений в рішенні різниця з номером акту, що вручений позивачу.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено ТОВ «ВИЛАЙН» грошове зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 285861,00 грн.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Положенями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі не доведено порушення ТОВ «ВИЛАЙН»вимог чинного законодавства.

З урахуванням обставин справи, вище викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси, № 0000012350 є протиправним, та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги ТОВ «ВИЛАЙН»засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000012350 від 03.01.2011 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 07 березня 2012 року.

Суддя Вовченко O.A.

.