№ 22102953, 21.02.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/5476/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Стеценко О.О.

суддів: - Самойлюк Г.П.

- Федусик А.Г.

за участю секретаря - Колотовічевій Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВВ»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ВВ» (далі позивач або ПП «ВВ») з позовом (а.с.4-10) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі відповідач, або ДПІ), Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової адміністрації України про визнання нечинним та скасування Акта перевірки № 132/23/30484595 від 08.02.2011 року Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ВВ»(далі Акт перевірки), визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132301 від 18.02.2011 року на суму 157576 грн. грошового зобовязання з податку на додану вартість; визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122301 від 18.02.2011 року на суму 156250 грн. грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств; визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області від 21.04.2011 року № 14181/10/25-007 про результати розгляду первинної скарги; визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової Адміністрації України від 07.07.2011 року № 12376/6/25-045 про результати розгляду повторної скарги.

Ухвалою суду від 19.01.2012 року було закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо: визнання нечинним та скасування Акта перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 132/23/30484595 від 08.02.2011 року; визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області № 14181/10/25-007 від 21.04.2011 року про результати розгляду первинної скарги; визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової Адміністрації України від 07.07.2011 року № 12376/6/25-045 про результати розгляду повторної скарги (а.с. 166-168).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту №132/23/30484595 від 08.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області, але висновки Акту перевірки неправомірні, оскільки порушення вимог п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР (далі Закон №334/94-ВР) та п.1.6. ст.1, п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.6. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон №168/97) ним не допущено. Позивач вказує, що він діяв у відповідності до вимог Законів №334/94 та №168/97, нараховані ним валові витрати та податковий кредит по господарським відносинам з ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдинг»підтверджуються складеними належним чином первинними документами, в тому числі податковими накладними.

Позивач також зазначив, що відповідач безпідставно вважає нікчемними реальні і законні господарські операції між ним та вищевказаними контрагентами; вважає, що в Акті перевірки належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення позивачем при укладанні угод з ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдинг»публічного порядку та моральних засад суспільства, як то передбачено ст.228 Цивільного Кодексу України. Позивач, посилаючись на ч.1 ст.207 ГК України та ст.204 ЦК України, вважає, що недійсність правочинів, укладених між ним та вищевказаними контрагентами може бути встановлена тільки в судовому порядку, а не самостійно ДПІ. Крім того, позивач вказує, що на момент укладання ним договору з ПП «Тріада Холдінг», останнє не було визнане банкрутом рішенням господарського суду, в звязку з чим твердження ДПІ про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Тріада Холдінг»є незаконним та суперечить нормам діючого законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ДПІ вважав позов необґрунтованим, прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними, просив в задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у запереченні проти адміністративного позову (а.с. 140-144).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «ВВ»зареєстроване Комінтернівською районною державною адміністрацією 05.10.1999 року (а.с. 11, 12), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, зареєстровано платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100234072 від 06.07.2009 року.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області згідно із частиною 1 п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства "ВВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №132/23/30484595 від 08.02.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ПП «ВВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року (а.с. 13-52).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: по-перше: п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 125 000 грн. за 4 квартал 2009 року; по-друге: п.1.6 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3, пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 126 061,00 грн., в тому числі, за травень 2010 року на 93 573,00 грн. за червень 2010 року на 32 488,00 грн.

На підставі акту перевірки №132/23/30484595 від 08.02.2011 року ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000132301 від 18.02.2011 року, яким ПП «ВВ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 157576,00 гривень (126061,00 гривень за основним платежем, 31515,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000122301 від 18.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 156250,00 гривень (125000,00 гривень за основним платежем, 31250,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 61-62).

14.02.2011 року Позивач надав до ДПІ заперечення на Акт перевірки (а.с. 58-60).

Позивач 28.02.2011 року оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА в Одеській області (а.с.63-68). ДПА в Одеській області рішенням № 14181/10/25-0007 від 21.04.2011 року залишила податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 69-73).

05.05.2011 року позивач звернувся з повторною скаргою на вищевказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України (а.с. 75-81). ДПА України рішенням № 12376/6/25-045 від 07.07.2011 року залишила податкові повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000132301 та № 0000122301 без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 82-84).

Згідно Акту перевірки ПП «ВВ», на підставі договору №12/11 від 12.11.2009 року придбавало дизпаливо у ТОВ «Компанія Лантана». Вказані витрати були включені до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації про прибуток відповідних податкових періодів, ПДВ у сумі 100 000,09 грн. було включено до складу податкового кредиту за листопад 2009 року на підставі податкової накладної.

В Акті перевірки зафіксовано, що згідно з інформацією, яка мається в розпорядженні ДПА в Одеській області по товариству «Компанія Лантана», СВУ ВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порушено кримінальну справу №51-3099 від 07.07.2010 року відносно посадових осіб підприємства за фактом створення фіктивного підприємства для ухилення від сплати податків в великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Посадові особи та директор вищезазначеного підприємства здійснювали незаконну діяльність, яка виразилась у проведенні безтоварних операцій і в наданні реально діючим суб'єктам господарської діяльності умов по переведенню безготівкових грошових коштів у готівку, транзит коштів, а також сприяли ухиленню від сплати податків.

В Акті перевірки вказано, що ПП «ВВ»не надано жодних належних документів які б підтверджували фактичну поставку товарів ТОВ «Компанія Лантана», а саме: відвантажувальні документи, документи на перевезення товару, технічні та інші допоміжні документи, сертифікати якості на поставлений товар. Перевіряючими зазначено, що фактично, згідно податкової звітності, у ТОВ «Компанія Лантана»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про те, що платник податку мав лише намір одержувати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Згідно Акту перевірки ТОВ «Компанія Лантана»здійснювало зазначені операції без мети реального настання правових наслідків, з метою формування валових витрат та податкового кредиту, тобто укладені ПП «ВВ»правочини із ТОВ «Компанія Лантана»суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. Відповідно, до частини першої статті 216 ЦК України, вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В звязку з цим всі первинні документи, що отримані від ПП «ВВ»складені з порушенням закону, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання послуг отриманих від ТОВ «Компанія Лантана»не можуть бути віднесені ПП «ВВ»до складу валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся. Таким чином, ПП «ВВ»в 4 кварталі 2009 року були завищені валові витрати на 500 000,43 грн. у зв'язку із включенням до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ «Компанія Лантана»товарів на підставі первинних документів, складених по нікчемним правочинам, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 125 000,00 грн. за 4 квартал 2009 року.

Крім того згідно Акту перевірки, ПП «ВВ»у квітні 2010 року придбало у ПП "Тріада Холдинг" бензин А-76 на загальну суму 168 533,00 грн., (у тому числі ПДВ 28 088,83 грн.). Сума ПДВ була відображена у складі податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від ПП "Тріада Холдинг" за №8130402 від 13.04.2010 року. В Акті перевірки зазначено, що постачальник ПП "Тріада Холдинг" за рішенням господарського суду визнано банкрутом, держреєстрація скасована 01.10.2010 року. За результатами опрацювання відхилень, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів встановлено, що по зазначеним контрагентам значаться розбіжності, які свідчать про невключення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань продавця-банкрута в квітні 2010 року в сумі 28 088,83 грн. В звязку з цим, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на загальну суму 28 088,83 грн. за період квітень 2010 року.

З урахуванням вищезазначеного в Акті перевірки зроблено висновок, що ПП «ВВ»в порушення п.п.5.2.1., п.5.2., ст.5, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону №334/94 занижено податок на прибуток в сумі 125 000 грн.; п.1.6., ст.1, п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3; п.п.7.2.3., п.7.2.6., п.7.2.; п.п.7.4.1.; п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону №168/97 занижено податок на додану вартість на суму 126 061грн. (за травень 2010 року на 93573 грн., за червень 2010 року на 32 488грн.).

Суд вважає викладені доводи Акту перевірки безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000132301 та №0000122301, такими, що підлягають скасуванню за наступних підстав.

Згідно довідки АБ №267199 з ЄДРПОУ одним з видів діяльності ПП «ВВ»є оптова торгівля паливом (а.с. 12). Судом встановлено, що 05.10.2009 року між позивачем (замовником за договором) та ТОВ «Ресурс-Ойл»(виконавцем за договором) було укладено договір про надання послуг по прийманню, зберіганню і відпуску нафтопродуктів (а.с. 148-149). Відповідно до п.п.1.1. даного договору виконавець бере на себе зобовязання приймати на зберігання належні замовнику нафтопродукти та здійснювати їх відпуск згідно розпоряджень замовника.

12.11.2009 року між ПП «ВВ»(покупцем) та ТОВ «Компанія Лантана»(продавцем) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів №12/11 (а.с. 53-55). Відповідно до п.п. 1.1. договору продавець зобовязувався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити їх. На підставі даного договору 11.12.2009 року ТОВ «Компанія Лантана»поставила позивачу 85 тон дизельного пального Л-02-62 на суму 600000,52 грн. (в т.ч. 100000,09 грн. ПДВ).

02.04.2010 року між ПП «ВВ»та ПП «Тріада Холдінг»був укладений договір купівлі-продажу №29/04 (а.с. 56-57). Згідно п.п.1.1. даного договору ПП «Тріада Холдінг»зобовязувався передати у власність ПП «ВВ»продукцію (товар) у кількості та асортименті відповідно до товарних накладних а ПП «ВВ»прийняти та оплатити вартість товару. На підставі вказаного договору ПП «Тріада Холдінг»поставило позивачу 19,666 тон бензину А-76 загальною вартістю 168533,00 грн. (в т.ч. 28088,83 грн. ПДВ).

Факт поставки ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдінг»дизельного палива і бензину А-76 на користь позивача підтверджується наданими позивачем і залученими до справи копіями первинних документів: товарно-транспортними накладними (а.с. 86-88), видатковими накладними (а.с. 89, 91), актами приймання-передачі до договору купівлі-продажу №12/11 від 12.11.2009 року (а.с. 153-155), записами на 4 та 27 аркушах Товарної книги кількісного руху нафтопродуктів, яка ведеться за формою №31-НП (а.с. 150-152), сертифікатом відповідності та паспортом якості на дизельне паливо (а.с.156-157), розрахунком зберігання нафтопродуктів ПП «ВВ»(а.с. 176-177).

Судом встановлено, що позивач придбане дизельне паливо та бензин А-76 реалізував покупцям, що підтверджується записами №19-33 на аркуші №4 та записами №№ 2, 4, 5, 6 на аркуші 27 Товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (а.с. 150-152), даними розрахунку зберігання нафтопродуктів ПП «ВВ»(а.с. 176-178), заявками на відвантаження нафтопродуктів, які надсилались позивачем на імя директора ТОВ «Ресурс-Ойл»(а.с. 184-202), видатковими накладними (а.с. 203-227).

Дослідивши договори поставок укладені позивачем з ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдінг», суд вважає, що вони щодо їх форми та змісту відповідають вимогам ст.180 ГК України та ст. 203 ЦК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказані договори нікчемними, судом не встановлено.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що договори купівлі-продажу не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки жодного доказу того, що господарські операції між позивачем та вищевказаними контрагентами мали безтоварний характер (крім посилання на постанову про порушення кримінальної справи від 07.07.2010 року відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання ряду субєктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Компанія Лантана» (а.с. 244-246)), в Акті перевірки №132/23/30484595 від 08.02.2011 року не зазначено, та відповідачем суду не надано. Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Враховуючи відсутність вироку, що набрав законної сили, суд не приймає до уваги посилання перевіряючих на постанову про порушення кримінальної справи від 07.07.2010 року як на доказ нікчемності договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія Лантана».

Дослідивши акт перевірки №132/23/30484595 від 08.02.2011 року, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає, що Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року (далі Порядок), оскільки не містить чітких і обєктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається із зазначенням опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдінг». В звязку з цим, висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат у 4 кварталі 2009 року по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Лантана»й, відповідно, заниження оподатковуваного прибутку на 125 тис грн., є безпідставними.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.п 7.4. ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.п.7.4. ст.7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.5.1. п.п 7.5. ст.7 Закону №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивач відніс до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Лантана»у листопаді 2009 року та ПП «Тріада Холдінг»у квітні 2010 року відповідно 100000,09 грн. та 28088,83 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних (а.с. 90, 92).

Суд вважає безпідставними висновки Акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на 28088,83 грн. в квітні 2010 року по господарським операціям з ПП «Тріада Холдінг»тільки на тій підставі, що 01.10.2010 року дане приватне підприємство було визнано банкрутом і не включило в свої податкові зобовязання з ПДВ 28088,83 грн., отримані від ПП «ВВ». Як встановлено судом ПП «Тріада Холдінг»на момент укладання договору купівлі-продажу з позивачем та виписки 13.04.2010 року податкової накладної № 8130402 на суму 28088,83 грн. було зареєстрована платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість (а.с. 236). Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суб'єкт банкрутства (далі банкрут) боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Судом встановлено, що станом на дату виписки позивачу податкової накладної № 8130402 було відсутнє рішення господарського суду про визнання ПП «Тріада Холдінг»банкрутом.

Жодна норма Закону України №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути підставою для визначення податкових зобовязань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Контрагенти позивача ТОВ «Компанія Лантана»та ПП «Тріада Холдінг»на час складання податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, в звязку з чим позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені зазначеним контрагентам у вартості отриманих товарів.

В акті перевірки відсутні, а представником відповідача у судовому засіданні не доведено порушень п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України №168/97 ВР зі сторони позивача, а тому висновки акту перевірки про завищення податкового кредиту за листопад 2009 року на 100 000,00грн. та за квітень 2010 року на 28 089,00грн., що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на 126 061,00 грн., в тому числі, за травень 2010 року на 93 573,00 грн. за червень 2010 року на 32 488,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

При таких обставинах суд вважає, що позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно вимог ст.7 Закону №168/97 ВР.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості винесених ним спірних рішень про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0000132301 від 18 лютого 2011 року, за яким Приватному підприємству «ВВ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 157576,00 гривень (126061,00 гривень за основним платежем, 31515,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), та податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0000122301 від 18 лютого 2011 року, за яким Приватному підприємству «ВВ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 156250.00 гривень (125000,00 гривень за основним платежем, 31250.00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «ВВ» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0000132301 від 18 лютого 2011 року, за яким Приватному підприємству «ВВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 157576,00 гривень (126061,00 гривень за основним платежем, 31515,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0000122301 від 18 лютого 2011 року, за яким Приватному підприємству «ВВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 156250.00 гривень (125000,00 гривень за основним платежем, 31250.00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Стеценко О.О.

Суддя Самойлюк Г.П.

Суддя Федусик А.Г.

21 лютого 2012 року.