№ 22102956, 10.01.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/66/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року                                                                                                     м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНКОНЦЕРН»про стягнення заборгованості, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНКОНЦЕРН»про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.41-42), в розмірі 183012,13 грн.

Позивач в судове засідання не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.105). Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.98).

Відповідач в судове засідання не прибув повторно. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.24, 25, 57, 61, 63, 68, 72, 74, 97, 106), про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло. Від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову (а.с.85-87).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 22.10.1998 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИНКОНЦЕРН»(далі –ТОВ «ВИНКОНЦЕРН») зареєстроване Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код: 24541545, місцезнаходження: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.Кишинівська, 144-Б. (а.с.5, 6, 76-80, 90-91)

За заявою ТОВ «ВИНКОНЦЕРН»(а.с.7) останнього взято на облік позивачем.

Згідно з розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, поданими відповідачем до відповідного органу Пенсійного фонду України:

-          за 6 місяць 2010 року, загальна сума страхових внесків складає 68998,22 грн. (а.с.9-10);

-          за 7 місяць 2010 року, загальна сума страхових внесків складає 61031,12 грн. (а.с.11-12);

-          за 8 місяць 2010 року, загальна сума страхових внесків складає 66238,49 грн. (а.с.13-14).

Позивачем виставлені та надіслані відповідачу вимоги на загальну суму боргу платника страхових внесків за № Ю-06:

-          від 5 травня 2010 року станом на 5 травня 2010 року –181230,67 грн., яка отримана відповідачем 11.05.2010 року (а.с.110),

-          від 5 червня 2010 року станом на 5 червня 2010 року –164662,29 грн., яка отримана відповідачем 09.06.2010 року (а.с.111).

23 грудня 2010 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №366 (а.с.45), відповідно до якого на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду вирішено застосувати до відповідача фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1669,52 грн. та нарахувати пеню в розмірі 1769,92 грн. за період з 20.07.2010 року до 17.11.2010 року.

Зазначене рішення отримано відповідачем 30 грудня 2010 року. (а.с.46)

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по страховим внескам відповідача перед позивачем за період з 22.06.2010 року по 15.12.2010 року (а.с.8), розрахунку суми дозаявленої заборгованості по фінансовим санкціям відповідача перед позивачем станом на 28.02.2011 року (а.с.43), розрахунку суми дозаявленої заборгованості по пені відповідача перед позивачем станом на 28.02.2011 року (а.с.44), загальна сума заборгованості складає 183012,13 грн. в тому числі:

-          по страховим внесками –179572,69 грн.;

-          по фінансовим санкціям –1669,52 грн.;

-          по пені –1769,92 грн.

Відповідно до карток особового рахунку страхувальника ТОВ «ВИІНКОНЦЕРН»за періоди розрахунку з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, загальний борг відповідача за заявлений у позові період складає 183012,13 грн. (а.с.29-34, 47-52)

Станом на момент розгляду і вирішення справи доказів щодо оскарження або сплати повністю або частково відповідачем заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.

Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 14 травня 2010 року про порушення провадження у справі №32/68-10-2064 про банкрутство (а.с.88), зокрема: прийнято заяву боржника ТОВ «ВИНКОНЦЕРН»до розгляду та порушено провадження у справі; справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі –ЗУ N 1058-IV), Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року N 2343-XII (далі –ЗУ N 2343-XII), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року N 1261 (далі –Положення).

Відповідно до п.п. 1-3 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики; у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням; організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

-          участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

-          керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

-          забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

-          призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

-          забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

-          ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ N 1058-IV порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

          Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЗУ N 1058-IV страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

          Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 ЗУ N 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

          Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ N 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача у цій справі є календарний місяць.

          Згідно з ч. 12 ст. 20 ЗУ N 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

          Частиною 2 статті 106 ЗУ N 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 3 статті 106 ЗУ N 1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 ЗУ N 1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до положень, встановлених ч.ч. 13-15 ст. 106 ЗУ N 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 12 ЗУ N 2343-XII одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-          забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-          не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Статтею 1 ЗУ N 2343-XII передбачено, що:

Мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Боржник –суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

Кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання –зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Дія мораторію припиняється, відповідно до ч. 7 ст. 12 ЗУ N 2343-XII, з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

-          мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосовані до прийняття рішення про введення мораторію, при цьому мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію;

-          порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, що обумовлює виникнення у нього прав та обов’язків, виконання яких забезпечується на загальних підставах; тому

-          зобов’язання, які виникли після введення мораторію, боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень;

-          мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача введено 14.05.2010 року, зобов'язання відповідача за цим позовом виникли, починаючи з 6 місяця 2010 року;

відповідно

-          позиція відповідача зі спірних питань є помилковою;

-          подання даного позову –є правомірним, позовні вимоги –обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, –доведеними.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНКОНЦЕРН» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області суму боргу в розмірі 183012,13 грн.

          Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   М.Г. Цховребова