№ 22102950, 22.02.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/7581/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»звернулося до суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати неправомірно прийняте повідомлення-рішення № 0000152300 від 13.04.2011 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Роздільнянською МДПІ Одеської області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ланжерон і К», за результатами якої складено акт, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 63898 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 15974,50 грн. За висновками перевіряючих позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»у грудні 2010 року у розмірі 63898 грн. оскільки на думку податкового органу, господарські операції між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»мають ознаки нікчемності. Проте позивач не погоджується з такими твердженнями податкового органу, оскільки за результатами господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»були оформлені податкова накладна від 24.12.2010 року № 308, видаткова накладна від 24.12.2010 року № 308, товарно-транспортні накладні та подорожні листи автомобіля, що на думку позивача свідчить про реальність настання правових наслідків за угодою між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД». Крім того, використання придбаних матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується наявними на підприємстві актами на списання товарно матеріальних цінностей. Отже, таким чином, як зазначає позивач, у податкового органу немає підстав вважати, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»є нікчемною. Тому, ні підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, та надав заперечення проти позовних вимог, які мотивовані тим, що угода між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»є нікчемною та такою, що не створює ніяких правових наслідків для сторін договору, оскільки, як зазначає відповідач, за даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»відсутні, а також не встановлено наявності у останнього власних або орендованих складських, торгівельних, виробничих приміщень, які б субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, достатніх трудових ресурсів, а тому угоди з контрагентами за грудень 2010 року мають ознаки нікчемності, та як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Крім того, відповідач зазначає, що при дослідженні товарно-транспортних накладних, подорожніх листів було встановлено порушення порядку їх оформлення. В товарно-транспортних накладних та подорожніх листах не заповнені всі обовязкові реквізити. За таких обставин, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, та просить відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм Камазу у ТОВ «Ланжерон і К»близько трьох років. Свідок пояснив, що 25 грудня 2010 року він перевозив європіддони. ОСОБА_3 пояснив, що повертався з Макіївки, та йому зателефонували та попросили забрати піддони. Як пояснив свідок, останнє місце навантаження знаходиться на території ринку «Анжеліка». Коли свідок заїхав на територію ринку «Анжеліка», що знаходиться за межами м. Одеси, його зустріли вантажники, які навантажили піддони на Камаз. Свідок зазначив, що довіреності на отримання вантажу йому не надавали. Навантаження вантажу відбувалося після обіду та тривало близько трьох годин. Після завантаження, водію видали видаткову накладну, а товарно-транспортну накладну йому в той день не видали. Свідок також повідомив, що до ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»їздив рази чотири та кожного разу йому видавали видаткові накладні, а товарно-транспортні накладні не видавали.

Свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що працює водієм Камазу контейнеровозу 5312 у ТОВ «Ланжерон і К». Свідок повідомив, що 24.12.2010 року перевозив ліс та картон. Свідок приїхав до м. Одеси, коли йому зателефонували та попросили заїхати до ринку «Анжеліка»та забрати дошки та картон. Довіреність на перевезення вантажу ОСОБА_4 не видавали. Свідок також зазначив, що за товаром до ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»на ринок «Анжеліка»їздив декілька разів та кожного разу йому видавали видаткову накладну, а товарно - транспортну накладну видали вже тоді, коли він забрав весь вантаж, товарно-транспортна накладна була одна.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, свідків, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі Наказу начальника Роздільнянської МДПІ Одеської області від 21.03.2011 року № 292 (а.с.69) та направлення на перевірку № 205 від 21.03.2011 року Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ланжерон і К»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

За результатами перевірки був складений акт від 28.03.2011 року № 323-55/23-00/31892908, яким встановлено, що ТОВ «Ланжерон і К»за грудень 2010 року завищило суму податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 63898 грн., що привело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2010 року на 63898 грн. (а.с.8-17).

За результатами вказаної перевірки Роздільнянською МДПІ Одеської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року № 0000152300, яким ТОВ «Ланжерон і К»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 79872,50 грн., з яких 63898 грн. основного платежу та 15974,50 грн. штрафних санкцій (а.с.18).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Ланжерон і К»оскаржило його до ДПА в Одеській області, та за результатами розгляду первинної скарги ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 18.05.2011 року № 17287/10/25-0007, яким податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 № 0000152300 залишено без змін, а скарга ТОВ «Ланжерон і К»без задоволення (а.с.83-84).

Не погодившись з рішенням ДПА в Одеській області, позивач знову оскаржив його до ДПА України та рішенням останнього від 01.08.2011 року № 20629/7/25-0115 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.72-73).

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що, як зазначив податковий орган в акті перевірки, угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»містить ознаки нікчемності, оскільки не спричиняє реального настання правових наслідків та укладалась виключно з метою набуття податкової вигоди, а не для фактичного здійснення господарської діяльності. Таким чином, ТОВ «Ланжерон і К»неправомірно включив до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

Постачання товару від ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»до ТОВ «Ланжерон і К»здійснювалося на підставі усної домовленості.

Згідно акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за грудень 2010 року, січень 2011 року, у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, підприємство перебуває в стані припинення (а.с.55-60).

Відсутність основних фондів та трудових ресурсів ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»підтвердила також і директор вказаного підприємства у своїх поясненнях від 17.03.2011 року, яка зазначила, що уставний фонд підприємства складає 10000 грн., що на підприємстві працює тільки одна особа директор (а.с.61).

Згідно видаткової накладної від 24.12.2010 року № 308 ТОВ «Ланжерон і К»отримало від ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»гофролист утеплювальний, розміром 1200х1200 у кількості 2971 шт., дошку для сепарування вантажу у кількості 185 куб. м., піддон, розміром 1000х1200 у кількості 1510 шт. та піддони розміром 800х1200 у кількості 1580 шт. (а.с.19).

24.12.2010 року ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»була видана податкова накладна № 308 на загальну суму 383387 грн. з них сума ПДВ 63897,84 грн. (а.с.20).

Судом встановлено, що вищевказана сума ПДВ, що зазначена у податковій накладній № 308 від 24.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»була включена до складу податкового кредиту у грудні 2010 року.

Як встановлено судом та підтверджено актом перевірки, позивач лише частково розрахувався з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за придбаний товар, у розмірі 60000 грн. з 383387 грн. загальної вартості товару, зазначеної у податковій та видатковій накладній.

На підтвердження транспортування товару складені товарно-транспортні накладні від 25.12.2010 року № Р16-244 та від 24.12.2010 року № Р16-243 (а.с.21-23).

Перелік та порядок заповнення документів, необхідних для перевезення вантажу автомобільним транспортом регламентується Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363.

Відповідно до Розділу 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Цим же розділом Правил визначено поняття - Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 8.25 та 8.26 Розділу 8 Правил встановлено, що час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

З означеної норми можна зробити висновок, що товарно-транспортна накладна оформлюється окремо на кожну поїздку.

Пунктом 11.1 Розділу 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.3 Розділу 11 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктом 11.5. Розділу 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктами 11.6. та 11.7 Розділу 11 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 11.9. Розділу 11 Правил визначено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Судом встановлено, що ТОВ «Ланжерон і К»виписано дві товарно-транспортні накладні від 24.12.2010 року та 25.12.2010 року, з яких вбачається, що 24.12.2010 року та 25.12.2010 року перевозився товар відповідно гофролист утеплювальний розміром 1200х1200 у кількості 2971 шт., дошка для сепарування вантажу 185 куб. м., піддони розміром 800х1200, у кількості 200 шт., піддони розміром 1000х1200 у кількості 1510 шт., піддони розміром 800х1200 у кількості 1380 шт. (а.с.21,23).

Тобто з означених накладних вбачається, що весь товар був перевезений нібито за дві поїздки, на які і були виписані товарно-транспортні накладні.

Проте, як вбачається з показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 24 та 25 грудня 2010 року здійснювали перевезення вантажу, але в обсязі значно меншому ніж зазначений у товарно-транспортних накладних, оскільки фізично не могли б здійснити перевезення вантажу за один раз, тому що це не дозволяє обєм транспортних засобів на яких здійснювалося перевезення. Також свідки пояснили, що вони особисто приймали вантаж без довіреності на його отримання.

Обидва свідки зазначили, що після навантаження їм видали лише видаткові накладні, записані від руки, що суперечить вимогам п. 8.26 Розділу 8 Правил, відповідно до якого вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Крім того, як вбачається з подорожного листа водія ОСОБА_3 від 23.12.2010 року № 0047519, маршрут, за яким водій повинен здійснювати перевезення зазначений Лиманське Макіївка Донецьк Луганськ Лиманське, тобто згідно вказаного подорожного листа водій ОСОБА_3 взагалі не повинен був бути у м. Одесі.

Проте, відповідно до пункту 11.3 Розділу 11 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, отже 25.12.2010 року водій ОСОБА_3 здійснив перевезення піддонів від вантажовідправника ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», що знаходиться у с. Малодолинське Одеської області взагалі без подорожного листа, що є порушенням вищевказаної норми.

Крім того, у товарно-транспортних накладних, у порушення вимог п. 11.9 Розділу 11 Порядку не зазначені час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження.

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, дослідивши надані позивачем товарно-транспортні накладні, суд встановив, що вони не містять всіх необхідних даних, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, а саме в товарно-транспортних накладних не зазначений час прибуття автомобіля на завантаження, водіям 24.12.2010 року та 25.12.2010 року не видавалися товарно-транспортні накладні на товар, який навантажувався, та які є підтвердженням закінчення навантаження, а також не був виданий подорожний лист на перевезення вантажу 25.12.2010 року.

Тобто первинні документи складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний у перевідяємий період, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З означених норм вбачається, що після кожної господарської операції повинні складатися первинні документи, а саме, податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які є підтвердженням тієї чи іншої господарської операції.

Таким чином, на підставі викладених фактів та доказів, що їх підтверджують, судом встановлено невідповідність первинної бухгалтерської документації тим господарським операціям, які вчинялися.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, щодо правомірності висновків, зроблених в акті перевірки ТОВ «Ланжерон і К»щодо завищення суми податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 63898 грн. за грудень 2010 року., а відтак і правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 79872,50 грн. з яких 63898 грн. основного платежу та 15974,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152300 від 13.04.2011р. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 22 лютого 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

22 лютого 2012 року.