Decision № 19879330, 10.11.2011, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2011 Справа № 5008/1399/2011

10/5008/1399/2011 12271/2011

За заявою Приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород

про стягнення 33 304,08 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2010 р.

від відповідача - ОСОБА_1, фізична особа-підприємець

СУТЬ СПОРУ: приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро", м.Дніпропетровськ звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород про стягнення суми 33 304,08 грн., в т.ч. 21 864,03 грн. основного боргу, 1 133,09 грн. інфляційних, 7 867,91 грн. 50% річних, 2 439,05 грн. пені.

Позов мотивовано з посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов"язань по оплаті продукції, отриманої за договором №39 від 06.10.2010 р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 21 864,03 грн.

За прострочку оплати товару відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 1 133,09 грн.

На підставі п.6.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару відповідачу нараховано річні від простроченої суми за період прострочення в сумі 7 867,91 грн. та пеню в розмірі 2 439,05 грн.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Посилається на обгрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими до справи документальними доказами.

Відповідач усно повідомив суду про часткову оплату боргу в сумі 3000 грн., на підтвердження чого подав суду платіжне доручення №1 від 09.11.2011 р.

Подав суду письмову заяву, якою позовні вимоги визнає повністю.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватною виробничо-торгівельною фірмою "Кріоліт-Дніпро", м.Дніпропетровськ, як Постачальником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Ужгород, як Покупцем, укладено договір №39 від 06.10.2010р.

Відповідно до взятих на себе згідно з договором зобов"язань Постачальник (позивач) зобов"язується передати партіями у власність Покупця (відповідача) товар, а останній зобов"язується прийняти і оплатити його.

На підставі укладеного сторонами договору №39 від 06.10.2010 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар за накладною №КД-0017711 від 21.11.2010 р. на суму 17282,96 грн. та за накладною №КД-0000039 від 09.01.2011 р. на суму 18498,90 грн. Загальна сума поставленого позивачем товару складає 35781,86 грн.

Покупець зобов"язався здійснювати оплату прийнятого від Продавця товару з відстрочкою 21(двадцять один) календарний день з моменту приймання товару (п.2.2 договору).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив часткову оплату вартості товару, отриманого на підставі договору №39 від 06.10.2010 р., сплативши позивачеві суму 7336,15 грн. за накладною №КД-0017711 від 21.11.2010 р.

Також відповідачем було здійснено часткове повернення товару на суму 6581,68 грн., що підтверджується накладними на повернення №КД-0000002 від 06.01.11, №КД-0000003 від 06.01.11, №КД-0000004 від 06.01.11, №КД-0000005 від 06.01.11, №КД-0000006 від 06.01.11 копії яких долучено до матеріалів справи.

На день звернення позивача до суду за захистом порушених прав сума основного боргу складала 21864,03 грн.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Після порушення провадження у даній справі позивач платіжним дорученням №1 від 09.11.2011 р. частково оплатив суму основного боргу в розмірі 3000 грн.

У зв"язку із здійсненням відповідачем добровільної часткової сплати суми богу до винесення рішення, провадження у справі в частині стягнення 3000 грн. боргу слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Залишок несплаченого боргу в розмірі 18864,03 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з порушенням передбачених договором строків оплати вартості отриманого товару відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України із простроченого боргу нараховано інфляційні в розмірі 1133,09 грн.

За порушення встановлених договором строків оплати відповідачу на підставі п.6.1 договору нараховано пеню в розмірі 2439,05 грн. та 7867,91 грн. річних.

Перевіривши розрахунки нарахувань інфляційних в розмірі 1133,09 грн. , пені в розмірі 2439,05 грн. та річних в розмірі 7867,91 грн., суд визнає вимоги в цій частині обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи заяву відповідача про визнання боргу, а також часткову оплату суми основного боргу, позов підлягає задоволенню частково в сумі 30304,08 грн., з них 18864,03 грн. боргу, 2439,05 грн. пені, 7867,91 грн. річних, 1133,09 грн. інфляційних.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 333,04 грн. та 236 грн.- по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 4-3, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на користь приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро", (м.Дніпропетровськ, вул. Океанська, 4, і.к. 21866583) 30304,08 грн. (в т.ч. 18864,03 грн. боргу, 2439,05 грн. пені, 7867,91 грн. річних, 1133,09 грн. інфляційних) та 569,04 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 3 000 грн. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення виготовлено 15.11.11