Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 1-251/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2011
Іршавський районний суд Закарпатської в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., Завадяк О.І., з участю прокурора Стільника А.М., Горзов Н.Ю., підсудного ОСОБА_1, захисника підсудного адвоката ОСОБА_2, представника цивільного позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава кримінальну справу про обвинувачення
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ПП ТРК «Оксамит», в порядку ст. 89 КК України не судимого, уродженця с. Грушево, Тячівського району, Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 за ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується в тому, що він працюючи директором ТзОВ ТРК «Візана», будучи службовою особою та являючись співзасновником даного підприємства, умисно, з корисливих спонукань, з метою одержання кредиту, в березні 2006 року оформив завідомо неправдиву довідку про доходи без номера та дати видачі на працівника ТзОВ ТРК «Візана»заступника директора ОСОБА_4 в сумі 6400 грн. за період з вересня 2005 року по лютий 2006 року, тоді як фактично за вказаний період останнім отримано доходи у вигляді заробітної плати на суму 2028 грн., яку підписав як директор та завірив круглою печаткою. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ ТРК «Візана», будучи службовою особою та являючись співзасновником даного підприємства, умисно, з корисливих спонукань, з метою одержання кредиту, 20 квітня 2006 року оформив завідомо неправдиву довідку про доходи № 4 від 20 квітня 2006 року на працівника ТзОВ ТРК «Візана»оператора ОСОБА_5 в сумі 6750 грн., за період з жовтня 2005 року по березень 2006 року, тоді як фактично за вказаний період останнім отримано доходи у вигляді заробітної плати на загальну суму 1714 грн., яку підписав як директор та завірив печаткою. Крім цього, в травні 2006 року, ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ ТРК «Візана», будучи службовою особою та являючись співзасновником даного підприємства, умисно, з корисливих спонукань, з метою одержання кредиту, 5 та 6 травня 2006 року оформив завідомо неправдиві довідки про доходи № 7 від 05 травня 2006 року на працівника ТзОВ ТРК «Візана»заступника директора ОСОБА_4 в сумі 7100 гривень за період з листопада 2005 року по квітень 2006 року, тоді як фактично за вказаний період останнім отримано доходи у вигляді заробітної плати на загальну суму 2064 грн. та № 6 від 06 травня 2006 року на ОСОБА_6 в сумі 6600 грн., хоча остання у вказаний період в ТзОВ ТРК «Візана»не працювала, які підписав як директор та завірив печаткою. Крім цього, ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ ТРК «Візана», будучи службовою особою та являючись співзасновником даного підприємства, умисно, з корисливих спонукань, з метою одержання кредиту, в березні 2006 року оформив завідомо неправдиву довідку про доходи без номера та дати видачі на працівника ТзОВ ТРК «Візана»заступника директора ОСОБА_4 в сумі 6400 грн. за період з вересня 2005 року по лютий 2006 року, тоді як фактично за вказаний період останнім отримано доходи у вигляді заробітної плати на суму 2028 грн., яку підписав як директор та завірив печаткою і 30 березня 2006 року пред»явив в Іршавське відділення філії ЗРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», на підставі якої 30 березня 2006 року з ним було укладено кредитний договір № MKIOSE 00000164 та проведено видачу йому кредиту на загальну суму 15000 грн..
Захисник підсудного адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила клопотання про закриття справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 222 ч.1, 366 ч.1 КК України у зв»язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника адвоката ОСОБА_2 та пояснив, що свою вину визнає повністю, цивільний позов також визнає в повному обсязі, в скоєному щиро розкаюється та просить звільнити його від кримінальної відповідальності в зв»язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, наслідки закриття кримінальної справи йому відомі.
Прокурор вважає, що клопотання про закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України підлягає до задоволення та не заперечує щодо закриття даної кримінальної справи у зв»язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку прокурора, учасників судового розгляду та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності по ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України в звязку із закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо нього слід закрити з наступних підстав.
ОСОБА_1 підставно підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України за злочини, які ним було вчинено у березні-травні 2006 року та вказані злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно санкції ст. 366 ч.1 КК України передбачено максимальне покарання у виді трьох років обмеження волі, а санкція ст. 222 ч.1 КК України передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі строком до трьох років.
Відповідно до ст. 49 ч.1 п. 2 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Згідно ч.2 ст. 11-1 ЦПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
А тому, враховуючи, що закінчився строк, передбачений с. 49 ч.1 п. 2 КК України притягнення до кримінальної відповідальності, то ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності та провадження в справі закрити.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 підписку про невиїзд - скасувати.
Цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк»виділити в окреме цивільне судочинство.
Речові докази зберігати в матеріалах кримінальної справи, а саме: кредитні справи оформлені на ім»я ОСОБА_1, ОСОБА_5ОСОБА_6, які приєднані до матеріалів даної кримінальної справи.
Судові витрат немає.
Керуючись ст. 49 ч.1 п.2, ст. 366 ч.1, ст. 222 ч.1 КК України, ст. ст. 11-1 ч.2, 248, 282 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ПП ТРК «Оксамит», в порядку ст. 89 КК України не судимого, уродженця с. Грушево, Тячівського району, Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1, Україна, від кримінальної відповідальності, передбаченої за ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України в звязку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України - закрити.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 підписку про невиїзд - скасувати.
Цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк»виділити в окреме цивільне судочинство.
Речові докази зберігати в матеріалах кримінальної справи, а саме: кредитні справи оформлені на ім»я ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які приєднані до матеріалів даної кримінальної справи.
Судові витрат немає.
Постанова може бути оскаржена та прокурор може подати апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 7 діб з моменту винесення даної постанови.
Головуюча суддя: Сойма М.М.
The court decision No. 19334384, Irshava District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 15.11.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 1-251/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: