Court ruling № 18534680, 19.07.2011, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.07.11 № 24/5009/4079/11 Суддя Азізбекян Т.А.

Розгляднувши позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_2)

До відповідача: приватний підприємець ОСОБА_2 (69054, АДРЕСА_1)

Про стягнення 857060,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню у зв`язку з наступним.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), зокрема, встановлено, що при подачі позовної заяви до неї обовязково додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відсутність таких доказів згідно з п. 10 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Приватний підприємець ОСОБА_1 в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надав квитанцію № 0510086 від 11.07.2011р., в якому рахунок для зарахування надходження оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суд, зазначений невірно, а саме: “29021050900001”. В той же час, відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області реквізити рахунка для зарахування надходжень “Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах” є наступними:

справ у судах” з 21.06.2010 р. є наступними:

-отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

-банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

-МФО 813015;

-ЄДРПОУ 34677145;

-Рахунок № 31218264700007;

-Код бюджетної класифікації 22050003;

-Символ звітності банку 264.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано оригіналу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, до позовної заяви не додано доказу сплати державного мита у встановленому порядку.

Із змісту ст. 44 ГПК України слідує, що сплата державного мита є обовязковою, а при відсутності доказів її сплати позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Приватний підприємець ОСОБА_1 в якості доказу сплати державного мита, надав квитанцію № 0510060 від 22.07.2011р., в якому рахунок для зарахування надходження оплати витрат на державне мито, зазначений невірно, а саме: “29021050900001”. В той же час, відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області реквізити рахунка для зарахування надходжень “державне мито” є наступними:

справ у судах” з 11.06.2007 р. є наступними:

-отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

-банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

-МФО 813015;

-ЄДРПОУ 34677145;

-Рахунок № 31119095700007;

-Код бюджетної класифікації 22090200;

-Символ звітності банку -095.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку.

За таких умов, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 15 аркушах, в тому числі оригінал фіскального чеку №6498 від 11.07.2011р.; оригінал квітинці № 0510060 від 22.07.2011р. та оригінал квитанції № 0510086 від 11.07.2011р.

Суддя Т.А. Азізбекян