Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-3208/2011р.
У Х В А Л А
09 червня 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Ткаченко Н.В.
при секретарі Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанка” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
22.09.2009р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалами судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. було відкрито провадження по справі, відстрочено сплату судових витрат та вжито заходи забезпечення позову.
09.06.2011р. представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру від 09.06.2011р. та договору про надання правової допомоги, надав суду заяву з проханням залишити без розгляду позовні вимоги банку з тих підстав, що позовна заява підписана особою, що не мала повноважень на подачу позовної заяви, а саме строк дії довіреності представника банка закінчився на момент предявлення позову.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявою представника відповідача ОСОБА_1, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, вважає за можливе залишити без розгляду позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанка” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме порушено ч. 7 ст. 119 ЦПК України, оскільки строк дії довіреності представника позивача ОСОБА_3 сплинув 31.12.2008р., тобто на день подачі позову, а саме 22.09.2009р., у нього не було відповідних повноважень на предявлення позову.
Одночасно, у звязку із залишенням без розгляду позовних вимог, на підставі ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе скасувати в повному обсязі заходи забезпечення, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. у відношенні відповідача ОСОБА_1
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням того, що позивачу було відстрочено сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до винесення рішення, а залишення без розгляду позовних вимог на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України відповідно до ч. 1,2 ст. 83 ЦПК України є підставою повернення сплачених судових витрат, то суд вважає за можливе не стягувати з позивача судові витрати на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.83, ч. 7 ст. 119, п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ПАТ КБ „ПриватБанка” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. 22.09.2009р. (у 2009 році номер справи був № 2-10979/2009р.) у відношенні відповідача ОСОБА_1 скасувати в повному обсязі.
Копію ухвали надіслати для відома та виконання сторонам по справі, у відповідний відділ державної виконавчої служби.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Строк предявлення ухвали, як виконавчого листа один рік.
Адреси сторін:
Позивач:
ПАТ КБ “ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570)
Відповідачі:
ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1, АДРЕСА_1),
ТОВ “УФА “Верус” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 34562954, п/р 26009060096122 в ПриватБанку, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299)
Суддя: Ткаченко Н.В.
The court decision No. 17545279, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 09.06.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 2-3208/11. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: