Справа №1-101/11
Номер стат. звіту - 20
Код суду - 0707
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Белевцева Т.І.
з участю прокурора Галай М.М.
підсудного ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця, АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого,
у вчиненні злочину, що передбачений ст. 186 ч.1 КК України, -
встановив:
03 березня 2010 року близько 19 години 00 хвилин, в м. Мукачево на перехресті вулиць Г.Ф. Шенборна та Комарова, ОСОБА_1, під час сварки яка виникла на грунті давніх неприязних відносин між ним, його товаришами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітнім потерпілим ОСОБА_2, побачивши у останнього в руках мобільний телефон, з якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 намагався зателефонувати своїм батькам, щоб покликати їх на допомогу, то в цей час, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшовши до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, та без застосуваня до нього будь-якого насильства, шляхом ривка з руки, відкрито викрав його мобільний телефон марки „Sony Ericsson W 200 І”, бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта за №887 від 12.05.2010 року становить 450 гривень 00 копійок, в середині якого знаходилася картка памяті обємом 1 Гб, бувша у використанні, вартість якої згідно висновку експерта за №887 від 12.05.2010 року становить 84 гривні 00 копійок, та сім-карта мобільного оператора звязку „МТС”, вартість якої згідно довідки фахівця-товарознавця ОСОБА_7 за №178 від 10.03.2010 року становить 10 гривень 00 копійок, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 2 гривні, а всього ОСОБА_1 відкрито викрав майна у неовнолітнього потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 546 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав суду, що 03 березня 2010 року близько 19 години 00 хвилин він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 знаходилися на вул. Г.Шенборна в м. Мукачево біля автобусної зупинки. До них підійшли знайомі їм ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які з ними привіталися. В цей час ОСОБА_3 на декілька хвилин відійшов в сторону з ОСОБА_2, а він з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вели розмову між собою. Через декілька хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернулися до них, та ОСОБА_3 сказав ОСОБА_2, що він його колись образив у школі і підійшовши до нього та правою рукою вхопив його за шию, ніби то її обняв, та почав давити. ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3, щоб він його залишив, після чого ОСОБА_3 штовхнув його на землю. Після цього
-2-
потерпілий ОСОБА_2 витягнув свій мобільний телефон, щоб зателефонувати батькам, а він вихватив від нього даний телефон і забрав собі.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 03 березня 2010 року близько 19 години 00 хвилин він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали на автобусну зупинку в м. Мукачево по вул. Г.Шенборна, там вони зустрілися із знайомими їм хлопцями ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 При зустрічі вони привіталися і стали спілкуватися. Через деякий час у нього з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка в ході якої вони почали між собою штовхатися і він впав на землю після чого ОСОБА_1 відібрав від нього мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_8 показав суду, що 03 березня 2010 року він ішов додому після тренування, яке проводиться в спортивному залі ДЮСША і біля магазину „ЦУМ” в м. Мукачево він зустрів ОСОБА_2, а пізніше до них підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 сказав ОСОБА_2, що з ним хоче поговорити ОСОБА_3 і відразу зателефонував останньому та дав телефон ОСОБА_2 про що вони розмовляли він не чув. Після цього вони пішли на автобусну зупинку та сіли у маршрутне таксі і поїхали на вул. Г.Шенборна. Вийшовши з маршрутного таксі він зустрів ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, але так як дуже поспішав додому то не зупиняючись пішов, а ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 залишились на зупинці.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що 03.03.2010 року близько 19 години він бачив як під час розмови між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої вони почали між собою штовхатися і ОСОБА_2 впав на землю після чого ОСОБА_1 відібрав від ОСОБА_2 мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 03.03.2010 року близько 19 години він бачив як під час розмови між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої вони почали між собою штовхатися і ОСОБА_2 впав на землю після чого ОСОБА_1 відібрав від ОСОБА_2 мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 03.03.2010 року близько 19 години він бачив як під час розмови між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 відібрав від ОСОБА_2 мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_3 показав суду, що 03.03.2010 року близько 19 години під час розмови між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 відібрав від ОСОБА_2 мобільний телефон.
Вина ОСОБА_1 в скоєні інкримінованого йому злочині підтверджується також:
- заявою ОСОБА_9 від 12.03.2010 року (т.1 а.с. 5),
- протоколом огляду місця події ( т.1 а.с. 9-12),
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.07.2010 року (т.1 а.с.36-44),
- протоколом огляду предметів від 04.04.2010 року (т.1 а.с. 19-21).
- іншими матеріалами справи.
За таких обставин суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані досудовим слідством за ст.186 ч.1 КК України, грабіж - тобто відкрите викрадення чужого майна, вірно та в судовому засіданні підтвердилися повністю.
При обрані виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, підсудній вчинив злочин середньої тяжкості, вину свою визнав повністю, відшкодував завдані збитки, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Обставини, що помякшують покарання, суд визнає:
-щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,
-усунення заподіяної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання суд не знаходить.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Судові витрати по справі складають за проведення дактилоскопічної експертизи №112 486,76 гривень, за проведення судово-товарознавчої експертизи №887 складають 1338,64 гривень.
-3-
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки „Sony Ericsson W 200 І” залишити у потерпілого - ОСОБА_2.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №112 в розмірі 486 гривень 76 копійок, та за проведення судово-товарознавчої експертизи №887 в розмірі 1338 гривень 64 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 25575144, Банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, КЕКД 25010100, р/р 31256272210434).
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд на протязі 15-ти днів з наступного дня після його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір
The court decision No. 14466892, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 21.03.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 1-581/10. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: