Court ruling № 141157784, 19.10.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/15095/26

1-кс/308/6258/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді, клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке 11.10.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000215 щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотання, яке обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026070000000215 від 11.10.2026 щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Зазначає, що о 19 год. 30 хв. 10.10.2026 року в пункт пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Яблунева, буд. 2) на в`їзд в Україну прибув транспортний засіб марки «DODGE Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час здійснення огляду транспортного засобу, в салоні авто, під підлогою в технічно зміненій прихованій конструкції виявлено вакуумні поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору, в кількості 646 штук.

11.10.2026 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наступні предмети, речі та документи: транспортний засіб марки Mercedes «DODGE» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ключами від нього; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14C», ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 зі встановленими картками мобільних операторів «Водафон» - НОМЕР_5 та «Київстар» - НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вакумовані поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору в кількості 646 штук.

11.10.2026 на підставі ст. 98 КПК України вищевказані предмети, речі та документи постановою слідчого визнані речовими доказами та в якості таких приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор у клопотанні зазначає, що вищевказане майно відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні та має значення для встановлення об`єктивної істини, а тому з метою забезпечення його збереження просить накласти на нього арешт. Окрім цього, прокурор зазначає, що метою застосування арешту майна є і забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки ч. 3 ст. 305 КК України передбачає конфіскацію майна як вид покарання. Також орган досудового розслідування вбачає наявність обґрунтованих ризиків відчуження вилучених речей третім особам, їх подальшого приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшому проведенню їх експертного дослідження та встановленню інших обставин кримінальних правопорушень або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного прокурор у клопотанні просить накласти арешт на транспортний засіб марки Mercedes «DODGE» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ключами від нього; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14C», ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 зі встановленими картками мобільних операторів «Водафон» - НОМЕР_5 та «Київстар» - НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вакумовані поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору в кількості 646 штук.

Від представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 до слідчого судді надійшло клопотання про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування найменш обтяжливого способу арешту майна.

Зокрема представник зазначає, що ОСОБА_6 є власницею автомобіля «DODGE Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_7 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. 06.06.2026 вона передала автомобіль у тимчасове користування своїй знайомій ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 06.06.2026, відтоді автомобіль перебував у фактичному володінні та користуванні інших осіб. За версією органу досудового розслідування автомобілем керував водій стороння для власниці особа, прізвище якої їй невідоме, який використав транспортний засіб для переміщення наркотичних засобів через державний кордон України. ОСОБА_6 не знала і не могла знати про таке використання автомобіля, не була учасницею поїздки, не надавала згоди на використання автомобіля з протиправною метою, їй не повідомлялося про підозру, цивільною відповідачкою вона не є. Автомобіль перебуває на штрафмайданчику Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області просто неба, без належних умов зберігання, через атмосферні опади зазнає пошкоджень та втрачає вартість.

Представник зазначає, що арешт майна ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання чи цивільного позову (пп. 3, 4 ч. 2, чч. 5, 6 ст. 170 КПК України) неможливий, оскільки вона не є підозрюваною та особою, яка несе цивільну відповідальність. Арешт з метою спеціальної конфіскації також неможливий з огляду на п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України та ч. 4 ст. 170 КПК України, адже власниця не знала і не могла знати про незаконне використання автомобіля, а умов, визначених ч. 4 ст. 170 КПК України, немає. Обов`язок обґрунтувати підстави спеціальної конфіскації покладено на сторону обвинувачення. На думку представника, єдиною можливою метою арешту є збереження речового доказу, проте і вона не вимагає позбавлення власниці права володіти та користуватися автомобілем.

Представник вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 170, ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя зобов`язаний обрати найменш обтяжливий спосіб арешту, а обмеження користування можливе лише за доведеності ризиків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України. Доказове значення автомобіля забезпечується оглядом, фото- та відеофіксацією, експертним дослідженням, забороною відчуження та обов`язками власниці, тоді як утримання автомобіля на штрафмайданчику додаткових гарантій не дає. Ризиків приховування, знищення, перетворення чи відчуження автомобіля немає, оскільки ОСОБА_6 має постійне зареєстроване місце проживання, не причетна до кримінального правопорушення та готова взяти на себе обов`язки, визначені слідчим суддею (письмове зобов`язання додається). Також вважає, що повне позбавлення власниці можливості володіти й користуватися автомобілем та його утримання на штрафмайданчику є неспівмірним і покладає на добросовісну власницю надмірний індивідуальний тягар.

За наведених підстав представник просить клопотання прокурора задовольнити частково та накласти арешт на автомобіль «DODGE Sprinter», д.н.з НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , лише у вигляді заборони відчуження та розпорядження ним, без заборони користування. Передати автомобіль разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію власниці на відповідальне зберігання з правом користування за адресою: м. Тернопіль, вул. Лесі Українки, 8, зобов`язавши її не вносити змін до конструкції автомобіля, не виїжджати на ньому за межі України та на першу вимогу надавати його для проведення процесуальних дій; в разі висновку про необхідність обмежити право користування накласти арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, передавши автомобіль на відповідальне зберігання власниці з правом транспортування до місця зберігання; у задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи , однак подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.

Власники майна у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляли.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, а також інше майно, щодо якого ухвалою слідчого судді визначено необхідність його арешту.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026070000000215 від 11.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Так, о 19 год. 30 хв. 10.10.2026 року в пункт пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Яблунева, буд. 2) на в`їзд в Україну прибув транспортний засіб марки «DODGE Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час здійснення огляду транспортного засобу, в салоні авто, під підлогою в технічно зміненій прихованій конструкції було виявлено вакуумні поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору, в кількості 646 штук.

11.10.2026 під за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено огляду місця події, та за даними протоколу огляду місця події слідує, що в ході такого було виявлено та вилучено:

- транспортний засіб марки Mercedes «DODGE» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ключами від нього;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14C», ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 зі встановленими картками мобільних операторів «Водафон» - НОМЕР_5 та «Київстар» - НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- вакумовані поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору в кількості 646 штук.

Враховуючи, що вказане майно зберегло на собі його сліди, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим 11.10.2026 року винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, вищенаведені обставини дають підстави вважати обґрунтованими доводи клопотання прокурора, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки таке могло зберегти на собі сліди злочину, є предметом кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, вилучений мобільний телефон із сім-картками може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема фото-, відеофайли, дзвінки, СМС-повідомлення, контактні дані про інших осіб, причетних до кримінально протиправних дій.

Також прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення судових експертиз, а також встановлення істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власника (володільця) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує також доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_9 .. Слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваної, обвинуваченої чи особи, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а тому арешт належного їй автомобіля з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (ч. 5 ст. 170 КПК України) чи цивільного позову накладено бути не може. Даних про наявність умов, визначених ч. 4 ст. 170 КПК України, для арешту майна третьої особи з метою забезпечення спеціальної конфіскації, у клопотанні також не наведено. З цих підстав арешт автомобіля накладається слідчим суддею виключно з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Відтак посилання представника на п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та правовий висновок об`єднаної палати щодо спеціальної конфіскації не спростовують необхідності арешту з метою збереження речового доказу, оскільки питання про спеціальну конфіскацію, зокрема про обізнаність власника щодо незаконного використання майна, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і не є предметом розгляду на цій стадії.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, для арешту з цієї підстави не має значення, чи є власник майна підозрюваним та чи знав він про його використання при вчиненні кримінального правопорушення. На це вказує й ч. 10 ст. 170 КПК України, за змістом якої заборона арешту майна добросовісного набувача не поширюється на арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Тому доводи представника про те, що власниця не знала і не могла знати про незаконне використання автомобіля, не причетна до кримінального правопорушення та не є підозрюваною, не впливають на наявність підстав для арешту автомобіля як речового доказу, а питання причетності чи обізнаності власниці слідчим суддею на цій стадії не вирішуються.

Доводи про необхідність застосування найменш обтяжливого способу арешту та відсутність ризиків, які б виправдовували заборону користування автомобілем, слідчий суддя відхиляє, оскільки згідно з матеріалами клопотання у салоні автомобіля під підлогою в технічно зміненій прихованій конструкції було виявлено 646 вакуумних поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною, а тому є достатні підстави вважати, що автомобіль міг бути використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та підлягає дослідженню, у тому числі експертному. Експлуатація такого транспортного засобу, його пересування, ремонт чи інші дії з ним можуть призвести до зміни, пошкодження або втрати слідів і особливостей його конструкції, що відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України є обставинами, які виправдовують заборону користування майном.

Доводи представника передати автомобіль власниці на відповідальне зберігання з правом користування та покласти на неї зобов`язання не вносити змін до конструкції, не виїжджати за межі України і надавати автомобіль на вимогу слідчого не забезпечує завдання арешту майна. Як зазначено у клопотанні самого представника, ще 06.06.2026 власниця передала автомобіль у тимчасове користування іншій особі, після чого він перебував у фактичному володінні та користуванні інших осіб, а особа, яка ним керувала, є для власниці стороннім водієм, прізвище якого їй невідоме. З цього вбачається, що власниця не контролювала фактичне користування автомобілем, а тому передача їй автомобіля з правом користування не гарантує збереження його в незмінному стані та не виключає ризику його пересування, використання чи передачі іншим особам, що відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України виправдовує заборону користування.

Посилання представника на п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки ця норма стосується речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, тоді як за наявними матеріалами автомобіль має технічно змінену конструкцію, у якій приховувалася речовина, а відсутність на ньому слідів кримінального правопорушення може бути встановлена лише за результатами його дослідження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ повертається володільцю якнайшвидше, крім випадків, передбачених ст. ст. 170174 цього Кодексу, тобто не у разі його арешту.

Доводи про зберігання автомобіля на штрафмайданчику просто неба та його можливе псування не є підставою для відмови в накладенні арешту чи для зміни його виду. Ухвала про арешт майна не визначає місця зберігання речового доказу. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при цьому сторона кримінального провадження зобов`язана зберігати речовий доказ у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а в разі його втрати чи знищення повернути таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі зміни обставин власниця майна не позбавлена права заявити клопотання про скасування арешту повністю чи частково відповідно до ст. 174 КПК України.

Таким чином, доводи представника власника майна про часткове задоволення клопотання прокурора не знайшли підтвердження та не спростовують висновку слідчого судді про необхідність арешту автомобіля із забороною користування та розпорядження ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено 11.10.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000215 щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт ( із забороною користування та розпорядження) на наступні предмети, речі і документи , вилучені в ході проведення огляду місця події вчинення кримінального правопорушення, 11.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 22026070000000215 від 11.10.2026р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме на :

-транспортний засіб марки «DODGE» моделі «Sprinter», загальний легковий вантажопасажирський -В , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску , білого кольору, разом з ключами від нього, що перебуває у постійному коритсуванні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належні на праві власності ОСОБА_6 , шляхом заборони розпорядження , користування зазначеним транспортним засобом ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 вдане центр ДАІ 61С1 , на транспортний засіб марки «DODGE» моделі «Sprinter», загальний легковий вантажопасажирський -В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску , білого кольору , шляхом заборони розпорядження , користування зазначеним документом ;

-мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14C», ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 зі встановленими картками мобільних операторів «Водафон» - НОМЕР_5 та «Київстар» - НОМЕР_6 , який належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпорядження , користування зазначеним майном;

-вакумовані поліетиленові прозорі пакети із порошкоподібною речовиною зеленого кольору в кількості 646 штук., шляхом заборони розпорядження , користування зазначеним майном ,

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Повний текст ухвали складено та проголошено протягом 22.10. 2026 року о 16 годині 00 хв. п`яти днів.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1