Decision № 141018690, 28.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа №752/7596/26

Провадження № 2/752/9314/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання наймачем житлового приміщення та зобов`язання змінити договір найму квартири,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

1.1. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач, Голосіївська РДА), у якому просила:

-визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 жилою площею 48,3 кв. м;

- зобов`язати Голосіївську РДА змінити договір найму цієї квартири, замінивши наймача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

1.2. Обґрунтування позову

Позивач зазначила, що зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 28.10.2011. У цій квартирі проживав ОСОБА_2 , якого розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.10.2011 № 775 було визнано наймачем житлового приміщення. 08.07.2021 позивач та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті чоловіка позивач звернулася до Голосіївської РДА із заявою про переоформлення договору найму та визнання її наймачем. Листом від 15.01.2026 адміністрація повідомила, що через ненадання копії ордера правові підстави для внесення змін відсутні.

Позивач вказала, що копію ордера не вдалося отримати у відповідних установах; водночас комунальний концерн підтвердив, що попереднім наймачем квартири був ОСОБА_2 , а позивач зареєстрована у квартирі.

1.3. Позиція відповідача

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Інших заяв по суті спору та доказів від відповідача матеріали справи не містять.

1.4. Процесуальні питання

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 головуючим суддею визначено Чекулаєва С. О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд розглядає справу за наявними у справі письмовими доказами та заявами учасників справи.

2. Мотивувальна частина

2.1. Обставини, встановлені судом

З технічного паспорта на квартиру та листа Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 25.12.2025 № 058/02-5505 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , має жилу площу 48,3 кв. м та не приватизована.

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.10.2011 № 775, пунктом 1.18, передбачено укласти договір найму з ОСОБА_2 , який один мешкав у трикімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю квартиронаймачки ОСОБА_3 , його матері. Зазначені обставини також узгоджуються з листом Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 25.12.2025, у якому наймачем квартири в облікових даних зазначений ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей Реєстру територіальної громади міста Києва, сформованих 08.08.2026, місцем зареєстрованого проживання ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_1 ; дата реєстрації - 28.10.2011.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджено, що 08.07.2021 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві; актовий запис про смерть складено 04.10.2022.

У листі від 25.12.2025 № 058/02-5505 Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» повідомив, що за даними особового рахунку станом на 25.12.2025 наймачем квартири значився ОСОБА_2 , загальна площа квартири становить 48,3 кв. м, у квартирі зареєстровано двох осіб, квартира не приватизована, ордер у концерні відсутній.

Листом Державного архіву міста Києва від 02.03.2023, наданим у відповідь на звернення позивачки від 22.02.2022 щодо надання копії ордера на квартиру АДРЕСА_2 , повідомлено, що відповідні ордери на квартиру в архіві не виявлено. Архів також роз`яснив, що пошук рішень виконавчих органів здійснюється за відомостями про номер і дату рішення, оскільки такі документи передавалися на зберігання у складі описаних справ і не були сформовані в окрему електронну базу за адресами житла.

Звернення ОСОБА_1 до Голосіївської РДА від 05.01.2026 стосувалося переоформлення договору найму квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Листом від 15.01.2026 № 100-100/ОП/К-13-93 Голосіївська РДА повідомила, що через ненадання копії ордера в адміністрації відсутні правові підстави для внесення змін до договору найму житлового приміщення.

2.2. Норми права та їх застосування до спірних правовідносин

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу в разі його порушення, невизнання чи оспорювання; способом захисту може бути, зокрема, визнання права та примусове виконання обов`язку в натурі. Стаття 47 Конституції України гарантує право на житло та передбачає, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Закон України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX набрав чинності 15.02.2026. Його прикінцевими та перехідними положеннями передбачено, що дія цього Закону поширюється на житлові відносини, які виникли після набрання ним чинності, а до правочинів про заселення у житлові приміщення, чинних на цей день, застосовується законодавство, що діяло на час їх укладення. Спірні правовідносини щодо найму квартири виникли на підставі розпорядження від 18.10.2011, а юридичний факт, з яким позивачка пов`язує право вимагати заміни наймача, - смерть ОСОБА_2 - настав ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення Житлового кодексу Української РСР у редакції, чинній на час їх виникнення та на час смерті наймача.

За статтею 61 Житлового кодексу Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснювалося на підставі договору найму, який укладався в письмовій формі на підставі ордера. За частинами першою та другою статті 64 цього Кодексу члени сім`ї наймача, які проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем правами та несуть обов`язки, що випливають із договору; до членів сім`ї наймача належать дружина, діти та батьки, а іншими членами сім`ї можуть бути визнані особи, які постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

За частинами першою та другою статті 106 Житлового кодексу Української РСР повнолітній член сім`ї наймача вправі вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму замість попереднього наймача; таке саме право у разі смерті наймача належить будь-якому членові його сім`ї. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем спір може бути вирішений у судовому порядку. Стаття 103 цього Кодексу передбачала зміну договору найму за згодою наймача, членів його сім`ї та наймодавця; стаття 106 встановлює спеціальний порядок заміни наймача в разі його смерті.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 932/3942/20 (провадження № 61-10049св22) роз`яснив, що для визнання іншого члена сім`ї наймачем за статтею 106 Житлового кодексу Української РСР необхідно встановити правовий статус попереднього наймача та обставини, які підтверджують право позивача користуватися житлом як члену сім`ї. Цей висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 682/933/16-ц (провадження № 61-3248св18).

У постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-60цс12 зазначено, що для підтвердження права користування житлом мають оцінюватися не лише відомості про реєстрацію місця проживання, а й законність вселення, постійність проживання, згода наймача та інших членів сім`ї, ведення спільного господарства й тривалість проживання. Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі № 686/15695/15-ц (провадження № 61-344св18) також указав, що відсутність відмови органу, яка містить належне обґрунтування, сама по собі не позбавляє особу права на судовий захист.

Оцінюючи докази за правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України, суд ураховує, що розпорядження Голосіївської РДА від 18.10.2011 № 775 прямо підтверджує статус ОСОБА_2 як наймача саме квартири АДРЕСА_1 . Цей статус додатково підтверджений обліковими даними комунального концерну, в яких ОСОБА_2 зазначений наймачем квартири. Отже, визначена Верховним Судом у справі № 932/3942/20 умова про наявність у попереднього наймача правового статусу наймача доведена.

Офіційні відомості Реєстру територіальної громади підтверджують реєстрацію позивачки у спірній квартирі з 28.10.2011, тобто невдовзі після розпорядження про оформлення найму ОСОБА_2 .

Свідоцтво про шлюб підтверджує, що на час смерті ОСОБА_2 позивачка була його дружиною. Реєстрація позивачки в квартирі тривала і після його смерті; лист комунального концерну від 25.12.2025 підтверджує наявність у квартирі двох зареєстрованих осіб, її неприватизацію та збереження в облікових даних ОСОБА_2 як наймача. У сукупності ці письмові докази підтверджують постійний зв`язок позивачки зі спірним житлом, її проживання в ньому разом із наймачем і належність до членів його сім`ї на час смерті наймача.

Суд не надає реєстрації місця проживання самостійного, наперед установленого значення. Вона оцінюється разом із розпорядженням про найм, документами про шлюб та смерть, відомостями про облік квартири й іншими матеріалами справи. Відповідач не подав доказів, які б спростовували зазначені відомості, свідчили про припинення проживання позивачки у квартирі, наявність іншого наймача або про те, що її було вселено тимчасово чи без згоди наймача.

Відсутність копії ордера у фондах Державного архіву міста Києва та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» не спростовує факту оформлення найму ОСОБА_2 , оскільки цей факт підтверджується копією розпорядження Голосіївської РДА № 775 від 18.10.2011 та обліковим листом комунального концерну. Відповідач відмовив у переоформленні договору саме через відсутність копії ордера в поданому адміністративному зверненні; однак суду подано документ, що підтверджує правову підставу найму, і відомості про наймача в офіційному обліку. Тому наведена у листі від 15.01.2026 причина не є підставою для відмови у судовому захисті права позивачки.

Неподання відповідачем відзиву не означає автоматичного визнання позову. Суд перевірив доводи позивачки та надані нею докази самостійно. За результатами їх оцінки суд установив, що позивачка була членом сім`ї наймача, постійно проживала у квартирі та після смерті наймача має право бути визнаною наймачем за раніше укладеним договором. Відмова адміністрації внести відповідні зміни залишила це право невизнаним.

Визнання позивачки наймачем і покладення на Голосіївську РДА обов`язку змінити договір найму із зазначенням її наймачем замість ОСОБА_2 відповідають спеціальному способу захисту, передбаченому статтею 106 Житлового кодексу Української РСР, та забезпечують реальне відновлення її права. З огляду на наведене позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору згідно статті 141 ЦПК України, суд звертає увагу, що позивач не заявляла вимоги про стягнення з відповідача на свою користь понесених судових витрат, а тому суд не здійснює такий розподіл у судовому рішенні.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтями 61, 64, 103, 106 Житлового кодексу Української РСР, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання наймачем житлового приміщення та зобов`язання змінити договір найму квартири - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) наймачем квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 37308812) внести зміни до договору найму квартири АДРЕСА_1 , замінивши наймача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя ? С. О. Чекулаєв