Decision № 141018688, 28.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа №752/24262/25

Провадження № 2/752/6216/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

1.1. Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1348-5636 від 14.02.2024.

Позивач просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн заборгованості, з яких 21 000,00 грн - заборгованість за кредитом (основною сумою боргу), 79 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

1.2. Обґрунтування позову

Позов мотивовано тим, що 14.02.2024 року між сторонами в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1348-5636, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21 000,00 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором і правилами кредитування.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язання не виконала. За розрахунком позивача, станом на 26.08.2025 року загальний розмір заборгованості становив 112 768,00 грн, з яких 21 000,00 грн - основний борг, 91 564,34 грн - проценти та 203,66 грн - комісія. Водночас позивач просить стягнути лише 100 000,00 грн: 21 000,00 грн основного боргу і 79 000,00 грн процентів, посилаючись на застосування програми лояльності щодо частини нарахувань.

1.3. Позиція учасників справи

Відзив на позовну заяву відповідач не подала. Інших заяв по суті спору від відповідача до суду не надходило.

1.4. Процесуальні питання

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 головуючим суддею визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2. Мотивувальна частина

2.1. Обставини, встановлені судом

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є юридичною особою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 38548598. Позивач має статус фінансової установи.

14.02.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1348-5636. Договір містить дані відповідача, суму кредиту та умови його надання і повернення. Умови договору передбачають надання кредиту в сумі 21 000,00 грн, базовий період користування кредитом 14 календарних днів, загальний строк кредитування 300 календарних днів із датою повернення 09.12.2024 року. Стандартна процентна ставка становить 1,50 відсотка на день; за передбачених договором умов лояльності застосовується знижена ставка 1,20 відсотка на день. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Довідка позивача та документи платіжної системи підтверджують перерахування 14.02.2024 року суми кредиту 21 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої зазначені в договорі. Документи банку підтверджують проведення відповідної платіжної операції.

Умовами договору також передбачена одноразова комісія за видачу кредиту в розмірі 15 відсотків від суми кредиту. Денна процентна ставка, зазначена в договорі для розрахунку загальних витрат споживчого кредиту, становить 1,388 відсотка. Договір містить строк кредитування 300 календарних днів і графік рекомендованих платежів. За графіком перший платіж із граничним строком 27.02.2024 року та другий платіж із граничним строком 12.03.2024 року передбачали погашення процентів і комісії без погашення основної суми кредиту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач облікував платіж відповідача у сумі 5 000,00 грн від 29.02.2024 року. Загальна сума нарахованих за розрахунком процентів становить 93 618,00 грн, комісії - 3 150,00 грн. Після обліку платежу 5 000,00 грн розрахунок відображає залишок основного боргу 21 000,00 грн, процентів - 91 564,34 грн, комісії - 203,66 грн, разом 112 768,00 грн. Позивачем до стягнення заявлено меншу суму: 21 000,00 грн основного боргу та 79 000,00 грн процентів.

Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту, повної або часткової сплати заявлених до стягнення процентів, а також доказів іншого розміру заборгованості матеріали справи не містять. Відповідач відзиву та власного розрахунку заборгованості не подала.

2.2. Мотиви суду та застосовані норми права

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

За статтями 509, 525, 526, 629 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати її виконання; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові кредит у встановленому договором розмірі та на погоджених умовах, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний правочин, підписаний у визначений законом спосіб, прирівнюється до письмового. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 зазначено, що договір, укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором, є письмовою формою правочину за умови дотримання вимог законодавства до його укладення. Саме по собі заперечення або відсутність паперового примірника не спростовує факту укладення електронного правочину, коли зміст договору й електронний спосіб його підписання підтверджені належними доказами. У цій справі факт укладення договору підтверджується самим договором, який містить дані відповідача і умови кредитування, а факт його виконання кредитодавцем - документами про перерахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену в договорі.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Обов`язок доведення вимог покладається на позивача, а обов`язок доведення заперечень - на відповідача. Суд не може обґрунтовувати висновки припущеннями.

Досліджені судом докази оцінено не ізольовано, а у взаємному зв`язку. Електронний договір і умови кредитування визначають зміст зобов`язання; документи платіжної системи та банку підтверджують виконання позивачем обов`язку надати кредит; розрахунок відображає суму нарахувань і платіж, який був врахований самим кредитором. Позивач, таким чином, довів як підставу виникнення зобов`язань, так і факт передачі коштів та заявлений залишок боргу.

Сам розрахунок кредитора не є безумовним доказом боргу, однак у цій справі він узгоджується з договором, графіком платежів і документами про видачу кредиту. У розрахунку враховано платіж відповідача на 5 000,00 грн, а нарахування за процентами після закінчення строку кредитування не продовжувалися. Відповідач не подала доказів повного чи часткового повернення основної суми кредиту, контррозрахунку або інших доказів на спростування заявленого залишку.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Саме неподання відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку довести заявлені вимоги. Водночас у цій справі позивач надав докази, достатні для встановлення факту надання кредиту, умов повернення та наявності заборгованості.

Суд ураховує, що відсутність відзиву не усуває необхідності перевірити належність і достатність доказів позивача. Висновок про доведеність позову ґрунтується не на поведінці відповідача як такій, а на досліджених судом письмових та електронних доказах, які у своїй сукупності підтверджують умови кредитування, видачу коштів і розмір несплаченого зобов`язання.

Договір укладено 14.02.2024 року, після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, яким до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включено імперативне обмеження максимальної денної процентної ставки. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначено, що суд зобов`язаний перевіряти дотримання законодавчого максимуму з власної ініціативи, оскільки умова про його перевищення є нікчемною. Верховний Суд роз`яснив, що граничне значення залежить від періоду укладення договору: для договорів, укладених з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року, воно становило 2,5 відсотка; для договорів, укладених з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року, - 1,5 відсотка; з 20.08.2024 року - 1 відсоток. За висновком Об`єднаної палати, наступні етапи зниження не застосовуються до раніше укладеного договору лише через те, що строк кредитування тривав після настання відповідної дати.

Договір у пункті 4.12 визначає денну процентну ставку, обчислену за формулою частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», у розмірі 1,388 відсотка. Її необхідно відрізняти від договірної процентної ставки 1,20 або 1,50 відсотка на день, за якою нараховуються проценти на неповернуту суму кредиту. Для договору, укладеного 14.02.2024 року, законодавчий максимум денної процентної ставки становив 2,5 відсотка; зазначена в договорі ставка 1,388 відсотка цього максимуму не перевищує. Розрахунок нарахувань за процентами обмежений строком кредитування, погодженим сторонами, та не містить нарахувань після 09.12.2024 року. Отже, за встановлених обставин суд не має підстав застосовувати до цього договору нижчі граничні значення, які законодавець встановив для договорів, укладених на наступних етапах.

Розрахунок позивача містить 91 564,34 грн процентів та 203,66 грн комісії після врахування облікованого платежу. Проте позивач просить стягнути лише 79 000,00 грн процентів і не заявляє до стягнення комісію. Суд відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог і не може присудити більше, ніж просить позивач. З огляду на умови договору, розрахунок і відсутність доказів сплати, вимога про стягнення 79 000,00 грн процентів є доведеною.

Заявлена сума процентів також не включає комісію за видачу кредиту та не охоплює всю суму нарахованих кредитором процентів. Із позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути лише 79 000,00 грн процентів, а решту нарахувань у складі повної облікової заборгованості до стягнення в цій справі не заявляє. Посилання позивача на програму лояльності свідчить про обмеження ним обсягу судового захисту; суд не вирішує питання про стягнення незаявленої частини боргу.

Вимога про стягнення 21 000,00 грн основної суми кредиту також підтверджена договором і доказами видачі коштів. Розрахунок позивача відображає платіж у сумі 5 000,00 грн від 29.02.2024 року та його зарахування в погашення нарахованих процентів і комісії; після цього залишок основного боргу в розрахунку становить 21 000,00 грн. Такий розподіл узгоджується з умовами договору та графіком платежів: перший і другий платежі передбачали сплату процентів і комісії без погашення основної суми кредиту. Доказів повернення основної суми кредиту або її зарахування у рахунок основного боргу відповідач не надала. Тому підстав для зменшення заявленої до стягнення основної суми кредиту немає.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 21 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 79 000,00 грн заборгованості за процентами підлягають задоволенню в повному обсязі. Загальна сума стягнення за кредитним договором становить 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову. Позивач документально підтвердив сплату 2 422,40 грн судового збору, розрахованого за мінімальною ставкою для позову майнового характеру юридичної особи з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позову в електронній формі. Оскільки позов задоволено повністю, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 274, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1348-5636 від 14.02.2024 року в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407).

Відповідач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя С. О. Чекулаєв