Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1666/26
Провадження № 2/935/1365/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді Рибнікової М. М.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
12.06.2026 представник позивача - АТ «АКЦЕНТ-БАНК» - Шкапенко О.В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101768623330339 від 17.01.2026 в сумі 53791,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 17.01.2026 року між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ABH0CT155101768623330339, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 39700 грн строком на 60 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 85 % щорічно. Кінцевий строк повернення 16.01.2031 включно. Свої зобов`язання позивачем виконано та надано кредитні кошти у розмірі 39700 грн. Разом з тим, відповідачем умови договору не виконуються, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 53791,50 грн: 39700 залишок заборгованості за кредитом, 13531,76 грн залишок заборгованості за відсотками, , 559,74 грн залишок заборгованості за пенею, яку і просить стягнути з відповідача.
Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату судового засідання належним чином у спосіб встановлений законом, відзив на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями не звертався.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 17.01.2026 між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101768623330339 в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (заява про надання послуги «Швидка готівка»)
Сторони домовилися про укладення договору на наступних умовах:
-сума кредиту становить 39700,00 грн (п. 4 Заяви);
-строк кредитування становить 60 місяців із кінцевим строком повернення кредиту до 16.01.2031 включно (п. 5 Заяви);
-процентна ставка за кредитом становить 85 % річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 6 Заяви);
-денна процентна ставка становить 0,19 % на день (п. 8 Заяви);
-розмір щомісячного платежу становить 2905,82 грн (п. 7 Заяви);
-загальна сума до повернення за договором (сума кредиту, проценти та комісії) становить 172696 грн (п. 10 Заяви);
У разі порушення строків виконання зобов`язань позичальник сплачує пеню у розмірі 0,07 % (але не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, при цьому пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та 15 % суми простроченого платежу (п. 12 Заяви).
Згідно з Графіком платежів відповідач мав погасити кредит шляхом внесення 60 щомісячних платежів у період з 17.01.2026 по 16.01.2031.
ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0266efcf146959326b7687c075590228835f2bae 2b616e7a61ce02c4299351867a
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № ABH0CT155101768623330339 від 17.01.2026 перерахував відповідачу 39700,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , згідно меморіального ордеру № TR.52569228.4904.65455 та № TR.52569228.4903.65455 від 17.01.2026, що також підтверджується випискою по картці, наявною у матеріалах справи. Банку.
Оскільки відповідачем в повному обсязі не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами не сплачені, утворилась заборгованість у сумі 53791,50 грн., з яких:
- 39700 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 13531,76 грн. сума заборгованості за відсотками;
- 559,74 грн. сума заборгованості за пенею.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положнь ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд під час розгляду справи встановив, що 17.01.2026 між сторонами укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір № ABH0CT155101768623330339, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 39700 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок останнього з подальшою можливістю зняття коштів. Строк кредитування становить 60 місяців до 16.01.2031. Денна процентна ставка за договором 0,19 %, а річна 85 % (фіксована), розмір щомісячного платежу 2905,82 грн.
ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0266efcf146959326b7687c075590228835f2bae 2b616e7a61ce02c4299351867a
Слід зазначити, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).
Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо умов кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № ABH0CT155101768623330339 від 17.01.2026, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахував Відповідачу 39700,00 грн. на його платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджено меморіальними ордерами № TR.52569228.4904.65455 та № TR.52569228.4903.65455 від 17.01.2026 та додатково випискою по картці, тобто первинними документами.
Судом встановлено факти укладення між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 зазначеного кредитного договору від 17.01.2026, існування заборгованості відповідача за кредитним договором: заборгованості за кредитом 39700 грн, за процентами 13531,76 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеня у розмірі 559,74 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для її стягнення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2634,70 грн.
Відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення на 27.10.2026 о 08 год 40 хв.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 17.01.2026 у розмірі 53231 (п`ятдесят три тисячі двісті тридцять одна) грн. 76 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39700 грн та заборгованості за відсотками 13531,76 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2634,70 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Рибнікова
The court decision No. 141013611, Korostyshiv District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 27.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 935/1666/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: