Court ruling № 140976846, 26.10.2026, Horodenka District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 342/226/26

Провадження № 6/342/89/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просить визнати виконавчий документ по справі № 342/226/26 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року по справі № 342/226/26 позов ТОВ «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Мовчан Віталій Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 464551-КС-008 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.08.2025 в розмірі 14 530,00 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 00 коп). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2196,74 грн. Рішення набрало законної сили 20.07.2026. На підставі рішення суду, Городенківським районним судом 23.07.2026 видано виконавчий лист. Крім того, Господарським судом Івано-Франківської області слухається справа № 909/388/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Крім того, Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2026 у справі № 909/388/26, серед іншого, відкрито провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1938 від 28.12.2019, адреса: 08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Сагайдачного, 23-А, офіс 5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2026 у справі № 909/388/26, серед іншого, закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Вимоги конкурсних кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. Звільнити фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. У зв`язку з тим, що у Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2026 у справі № 909/388/26вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, вважає за необхідне просити суд визнати виконавчий документ по справі № 342/226/26 таким, що не підлягає виконанню.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства «У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.»

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню».

Судом встановлено, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року по справі № 342/226/26 (провадження 2/342/429/2026) позов задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 464551-КС-008 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.08.2025 в розмірі 14 530,00 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 00 коп). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2196,74 грн. Рішення набрало законної сили 20.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2026 по справі № 909/388/26 закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Вимоги конкурсних кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити. Повноваження керуючої реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражної керуючої Рибкіної Наталії Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1938 від 28.12.2019) припинено. Ухвала набрала законної сили 25.06.2026.

Так, статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч.2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили(крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Окрім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , знаючи про розгляд даної справи в Городенківському районному суді, не оскаржував рішення суду від 17.06.2026 та під час розгляду справи, до прийняття рішення по справі ОСОБА_2 не повідомляв суд про його звернення до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи та не подавав жодних клопотань повязаних із вирішення справи № 909/388/26.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .Законодавство

У справі "Soering vsUK" Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 755/6665/15-ц зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною в завершенні судового провадження, оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що в резолютивній частині ухвали господарського суду вже вказано про те, що виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Зважаючи на вищенаведене, суд відхиляє доводи заявники про необхідність задоволення його заяви, оскільки дана обставина на яку він покликається не віднесена законом до підстав для визнання виконавчого листа таким, що підлягає виконанню.

На підставі вищенаведеного, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа по справі № 342/226/26 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 247, 258-261, 268, 353, 432 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Гайдич Р. М.