Єдиний державний реєстр судових рішень 154/3528/26
2/154/1916/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
27 жовтня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги та їх обґрунтування
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 квітня 2022 року в розмірі 39 795,35 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 06 квітня 2022 року відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, на підставі якої йому відкрито банківський рахунок та надано платіжну картку monobank із можливістю використання кредитного ліміту.
За умовами договору відповідач зобов`язався повертати використані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування ними та здійснювати щомісячні мінімальні платежі.
Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином своїх зобов`язань не виконував, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
У зв`язку з простроченням сплати щомісячних мінімальних платежів понад 90 днів банк 03 квітня 2026 року направив відповідачу повідомлення через мобільний додаток про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Оскільки порушення не було усунуто, банк вважає, що набув права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.
За розрахунком позивача загальна заборгованість становить 39 795,35 грн, з яких:
?33 037,87 грн заборгованість за основним боргом;
?6 757,48 грн заборгованість за пенею.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість та понесені судові витрати.
2. Процесуальні дії та рішення суду
Позовна заява надійшла до Володимирського міського суду Волинської області 21 серпня 2026 року.
Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання двічі не з`явився, про дату, час і місце їх проведення повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи.
Ураховуючи належне повідомлення відповідача, його повторну неявку, неподання відзиву та згоду позивача на заочний розгляд, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін
06 квітня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до якої просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт у розмірі, зазначеному в мобільному додатку.
Підписанням анкети-заяви та запевнення клієнта відповідач підтвердив приєднання до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», ознайомлення з тарифами банку та прийняття зобов`язань щодо повернення використаних кредитних коштів і сплати передбачених договором платежів.
На підтвердження умов кредитування позивач надав анкету-заяву, запевнення клієнта, Умови і правила обслуговування в редакції від 05 квітня 2022 року та тарифи банку.
За умовами договору кредитування здійснювалося шляхом установлення кредитного ліміту на платіжній картці з обов`язком позичальника щомісячно здійснювати мінімальні платежі та повертати використані кредитні кошти.
Банківські виписки за період із 06 квітня 2022 року до 14 липня 2026 року містять відомості про численні видаткові операції відповідача, перекази коштів, погашення кредитної заборгованості, нарахування процентів та інших передбачених договором платежів.
Зокрема, виписками підтверджено здійснення відповідачем операцій із використанням платіжної картки, періодичне поповнення рахунку та проведення банком операцій із погашення кредитної заборгованості. У подальшому у зв`язку з невиконанням обов`язку щодо внесення мінімальних платежів банк відобразив заборгованість на рахунку простроченого кредиту.
Надані банківські виписки підписані кваліфікованим електронним підписом; відповідно до протоколу перевірки від 10 серпня 2026 року цілісність електронного документа підтверджено.
Згідно з розрахунком заборгованості та виписками за рахунками відповідача станом на 14 липня 2026 року непогашена заборгованість становить 39 795,35 грн, з яких 33 037,87 грн заборгованість за основним боргом та 6 757,48 грн штрафні санкції за прострочення виконання кредитних зобов`язань.
Нарахування штрафних санкцій відображено окремими операціями протягом 20252026 років, зокрема після переведення заборгованості до простроченої.
4. Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оцінка доказів та висновки суду щодо основного боргу
Суд установив, що 06 квітня 2022 року відповідач приєднався до договору про надання банківських послуг «Monobank», на підставі якого отримав можливість користування кредитними коштами в межах установленого банком кредитного ліміту.
Укладення договору підтверджене анкетою-заявою та запевненням клієнта, а фактичне використання кредитних коштів банківськими виписками, які містять відомості про проведені відповідачем видаткові операції, поповнення рахунку та погашення кредитної заборгованості.
Надані виписки містять конкретні реквізити банківських операцій, суми та дати їх проведення. Цілісність електронного документа підтверджена протоколом перевірки кваліфікованого електронного підпису від 10 серпня 2026 року.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2025 року у справі № 280/1099/19 зазначив, що виписки з особових рахунків є належними та допустимими доказами, які підтверджують рух коштів за рахунком і можуть використовуватися для встановлення кредитної заборгованості.
Поданий позивачем розрахунок узгоджується з підсумковими показниками банківських виписок та визначає залишок заборгованості за основним боргом станом на 14 липня 2026 року в розмірі 33 037,87 грн.
Відповідач установлені позивачем обставини не спростував, відзиву на позов не подав, доказів погашення кредитної заборгованості в більшому розмірі чи контррозрахунку суду не надав.
При цьому суд виходить не з самого факту відсутності заперечень відповідача, а з належності, допустимості та достатності поданих позивачем доказів, оцінених у їх сукупності.
Суд також враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, щодо необхідності розмежування нікчемності умови договору, встановленої законом, та її оспорюваності, а також дотримання меж заявлених вимог при вирішенні питання про застосування договірних умов.
У цій справі вимог щодо недійсності або зміни умов договору відповідач не заявляв. Підстав для неврахування підтвердженого банківськими документами залишку основного боргу суд не встановив.
Отже, факт виникнення кредитного зобов`язання, використання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості за основним боргом у розмірі 33037,87 грн є доведеними.
Вимога позивача про стягнення цієї суми підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання кредитного зобов`язання.
Цією ж нормою передбачено списання кредитодавцем неустойки та інших платежів, нарахованих за прострочення виконання кредитного зобов`язання починаючи з 24 лютого 2022 року.
Наведена норма має імперативний характер і підлягає застосуванню незалежно від наявності відповідного заперечення позичальника.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд підтвердив застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до відповідальності за прострочення кредитних зобов`язань у період воєнного стану.
Як убачається з розрахунку заборгованості та банківських виписок, заявлені до стягнення 6 757,48 грн нараховані у 2026 році як штрафні санкції за прострочення виконання кредитного зобов`язання.
Правова природа цього платежу визначається підставою його нарахування, а не найменуванням, використаним банком у позовній заяві чи бухгалтерських документах.
Оскільки зазначена сума є неустойкою за прострочення виконання кредитного зобов`язання, нарахованою під час дії воєнного стану, вона не підлягає стягненню відповідно до прямої законодавчої заборони.
Отже, у задоволенні позовної вимоги про стягнення 6 757,48 грн пені належить відмовити.
Висновок суду
За результатами дослідження й оцінки доказів суд установив, що відповідач отримав можливість користування кредитними коштами, фактично ними користувався та не виконав належним чином зобов`язання щодо їх повернення.
Заборгованість за основним боргом у розмірі 33 037,87 грн підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами.
Водночас нарахована банком пеня у розмірі 6 757,48 грн не підлягає стягненню в силу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 33 037,87 грн заборгованості за основним боргом та відмови у стягненні 6 757,48 грн пені.
5. Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № CF_154079 від 10 серпня 2026 року.
Позов заявлено на суму 39 795,35 грн, з яких задоволенню підлягають вимоги на суму 33 037,87 грн, що становить 83,0194 % ціни позову.
Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 210,31 грн (2 662,40 грн ? 33 037,87 грн / 39 795,35 грн).
Інших судових витрат позивач до стягнення не заявив.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 10481050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 квітня 2022 року в розмірі 33 037 (тридцять три тисячі тридцять сім) гривень 87 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 6 757 (шести тисяч семисот п`ятдесяти семи) гривень 48 копійок пені відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2 210 (дві тисячі двісті десять) гривень 31 копійку судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.Р. Вітер
The court decision No. 140964485, Volodymyr City Court of Volyn Oblast (until 25.04.2025 - Volodymyr-Volynskyi City Court of Volyn Oblast) was adopted on 27.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 154/3528/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: