Decision № 140848944, 21.10.2026, Bohuslav District Court of Kyiv Oblast

Справа № 358/1389/26 Провадження № 2/358/1137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді Романенко К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач) в особі представника - адвоката Кукси Карини Олександрівни звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №202059 від 25 вересня 2025 року в розмірі 11 892,48 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7 349,71 грн, заборгованості за відсотками - 3 942,77 грн. та заборгованості за комісією - 600,00 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 202059, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 8 109,00 грн строком на 98 днів. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року та реєстру прав вимог № 6 від 04 березня 2026 року право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором перейшло до позивача. Заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1 200,00 грн, відображена в реєстрі прав вимог, до стягнення не заявлена.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо позовних вимог, наданих позивачем доказів чи розрахунку заборгованості до суду не надходило.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статей 274, 279 ЦПК України, як малозначної справи у розумінні пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо платіжної картки відповідача та зарахування на неї коштів. Відповідь АТ «Універсал Банк» від 01 жовтня 2026 року № БТ/Е-43138 надійшла до суду 02 жовтня 2026 року.

Відповідач зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС не має. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 14.09.2026, поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «Адресат відсутній», що відповідно до пункту четвертого частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.

Встановлений судом відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України строк для подання відзиву сплив, однак відзиву відповідач не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подав ТОВ «ФК «Кредіплюс» заяву на видачу кредиту № 100940972 на суму 8 109,00 грн строком на 98 днів, зазначивши метою кредиту «погасити інший кредит, сплата комісії» та фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . Заяву підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором b98e648a 25 вересня 2025 року о 13:37:36. Цим же ідентифікатором відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та наслідки невиконання зобов`язань.

25 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 202059 (індивідуальна частина), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором c4671696 о 13:37:56, а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом і печаткою. Невід`ємними частинами договору є його публічна частина та графік платежів (Додаток до договору).

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 8 109,00 грн строком на 98 днів, з 25 вересня 2025 року до 01 січня 2026 року, зі сплатою фіксованих процентів за ставкою 360,00 % річних.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору кредит надано в такому порядку: 2630,71 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №195485 від 08.08.2025, укладеним з кредитодавцем; 3369,95 грн. - шляхом перерахування на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 ; 2108,34 грн - шляхом погашення комісії за надання кредиту, нарахованої згідно з пунктом 2.5 договору. Повернення кредиту, сплата процентів і комісії здійснюються сімома платежами кожні 14 днів відповідно до графіка платежів. Денна процентна ставка за договором становить 0,9036 %, загальні витрати за кредитом - 7 180,90 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 15 289,90 грн.

Відповідно до відповіді АТ «Універсал Банк» від 01 жовтня 2026 року № БТ/Е-43138 та доданого до неї руху коштів платіжну картку № НОМЕР_3 емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ); 25 вересня 2025 року на цю картку зараховано 3 369,95 грн; номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону за цією карткою і міститься в анкетних даних відповідача. Ці дані збігаються з реквізитами позичальника, зазначеними в договорі та заяві на видачу кредиту.

Згідно з карткою обліку виконання договору № 202059 відповідач 16 жовтня 2025 року здійснив один платіж у сумі 2 083,08 грн, з якого в погашення тіла кредиту зараховано 759,29 грн, процентів - 1 122,79 грн, комісії - 1,00 грн, штрафу - 200,00 грн. Інших платежів відповідач не здійснював. Проценти за користування кредитом нараховувалися до 01 січня 2026 року включно, тобто в межах строку кредитування.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 10102025. Відповідно до реєстру прав вимог № 6 від 04 березня 2026 року та акта приймання-передачі реєстру прав вимог № 6 від 04 березня 2026 року, підписаних сторонами кваліфікованими електронними підписами, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 202059 від 25 вересня 2025 року на загальну суму 13 092,48 грн, з яких: тіло кредиту - 7 349,71 грн, проценти - 3 942,77 грн, комісія - 600,00 грн, штрафи - 1 200,00 грн. Платіжною інструкцією № 1009 від 10 березня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Кредіплюс» фінансування за реєстром прав вимог № 6 від 04 березня 2026 року в сумі 1 895 269,75 грн.

Зазначення в акті приймання-передачі дати реєстру «03 лютого 2026 року» суд оцінює як очевидну технічну описку, оскільки номер реєстру, реквізити договору факторингу та сума фінансування в акті, реєстрі та платіжній інструкції збігаються, а платіжна інструкція прямо містить посилання на реєстр № 6 від 04 березня 2026 року.

При вирішенні спору судом застосовано такі норми права

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі. Одноразовий ідентифікатор надсилається особі, яка приймає пропозицію укласти електронний договір, на її номер телефону або електронну пошту, і без його використання договір не був би укладений. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Договір № 202059 укладено в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця відповідно до розділу V індивідуальної частини договору, підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором. Фінансовий номер телефону та платіжна картка, зазначені в договорі, за даними АТ «Універсал Банк» належать відповідачу. Отже, суд дійшов висновку, що договір укладено саме відповідачем у формі, передбаченій законом.

Щодо надання кредиту та заборгованості за тілом кредиту

Надання кредиту в розмірі 8 109,00 грн у порядку, визначеному пунктом 2.2.1 договору, підтверджується умовами договору, погодженими відповідачем, заявою на видачу кредиту, у якій відповідач сам визначив метою кредиту погашення іншого кредиту та сплату комісії, відповіддю АТ «Універсал Банк» про зарахування 3 369,95 грн на картку відповідача, а також карткою обліку виконання договору. Крім того, відповідач 16 жовтня 2025 року здійснив платіж за договором у сумі 2 083,08 грн, яка охоплювала перший платіж за графіком (1 883,08 грн), що свідчить про визнання ним договору та розміру отриманого кредиту. Доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач не надав (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; боржник, який прострочив виконання, вважається таким, що порушив зобов`язання. Строк кредитування за договором сплив 01 січня 2026 року, тож строк повернення всієї суми кредиту настав. З урахуванням часткового погашення в сумі 759,29 грн заборгованість за тілом кредиту становить 7 349,71 грн і підлягає стягненню.

Щодо заборгованості за процентами

Згідно зі статтями 1048, 1054, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та в порядку, встановлених договором. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Проценти в розмірі 3 942,77 грн нараховано за ставкою, погодженою сторонами, лише в межах строку кредитування - до 01 січня 2026 року; їх розмір відповідає графіку платежів з урахуванням сплачених відповідачем 1 122,79 грн. Денна процентна ставка за договором (0,9036 %) не перевищує граничного розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Умови договору щодо розміру процентів є чіткими та однозначними і однаково визначені в договорі, графіку платежів і паспорті споживчого кредиту. Відповідач не звертався з вимогою про визнання цих умов несправедливими чи недійсними, а суд не вправі за власною ініціативою змінити договір і зменшити розмір процентів (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23). Тому заборгованість за процентами в сумі 3 942,77 грн підлягає стягненню.

Щодо заборгованості за комісією

Відповідно до визначення, наведеного в розділі «Терміни та визначення» індивідуальної частини договору, комісія за управління та обслуговування кредиту - це комісія, яку позичальник сплачує на користь кредитодавця між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів, що нараховується за кожний період користування кредитом (розрахунковий період) за зниженим тарифом, а якщо позичальник порушив (прострочив) сплату чергового платежу - у наступному розрахунковому періоді за стандартним (базовим) тарифом. Пунктом 2.4 договору знижений тариф визначено в розмірі 1,00 грн, стандартний (базовий) - 100,00 грн. Згідно з карткою обліку виконання договору комісію за зниженим тарифом нараховано один раз - 10 жовтня 2025 року (1,00 грн, сплачено відповідачем), а після допущення відповідачем прострочення на кожну з шести наступних дат платежів нараховано по 100,00 грн, усього 600,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця. Отже, плата, яку споживач сплачує кредитодавцю понад проценти, повинна мати своїм предметом конкретну послугу, визначену договором. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку про нікчемність умови договору про споживчий кредит, якою встановлено періодичну плату за обслуговування кредиту, якщо договором не передбачено надання за цю плату послуг, інших ніж ті, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно.

Ні індивідуальна частина договору № 202059, ні паспорт споживчого кредиту не визначають жодної конкретної послуги, яку кредитодавець надає позичальнику за комісію за управління та обслуговування кредиту, а позивач не довів надання відповідачу за цю комісію будь-яких послуг (стаття 81 ЦПК України). Ця комісія за змістом договору нараховується лише за сам факт користування кредитом у кожному розрахунковому періоді, тобто фактично є додатковою платою за користування кредитом, не пов`язаною з наданням окремої послуги. За таких обставин умова договору про сплату комісії за управління та обслуговування кредиту є нікчемною (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність умови договору не потребує визнання її такою судом, і суд застосовує наслідки нікчемності з власної ініціативи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17). Наведене не суперечить висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 552/672/23, який стосується неможливості визнання судом з власної ініціативи недійсними (несправедливими) оспорюваних умов договору, а не застосування наслідків нікчемних умов.

Крім того, підвищення комісії зі зниженого тарифу (1,00 грн) до стандартного (100,00 грн) пов`язане договором виключно з простроченням позичальником сплати чергового платежу, тобто різниця між тарифами за своєю суттю є платежем за прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Висновки щодо поширення цієї норми на кредитні договори викладено в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на час ухвалення цього рішення востаннє - до 31 жовтня 2026 року Законом України № 4928-IX. Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX змін до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не внесено, ця норма не містить винятків залежно від дати укладення кредитного договору, а відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

З огляду на викладене у стягненні заборгованості за комісією за управління та обслуговування кредиту в розмірі 600,00 грн слід відмовити.

Водночас комісія за надання кредиту в розмірі 2 108,34 грн, утримана за рахунок кредиту відповідно до пунктів 2.2.1, 2.5 договору, є одноразовою платою за підготовку, оформлення та надання кредиту, тобто за визначену договором послугу; вона включена до загальних витрат за кредитом і денної процентної ставки, які не перевищують граничних розмірів, установлених Законом України «Про споживче кредитування».

Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до статей 512, 514, 1077, 1078, 1082 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), зокрема за договором факторингу; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з пунктом 4.1 договору факторингу № 10102025 право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру прав вимог. Отже, з 04 березня 2026 року кредитором відповідача за договором № 202059 є позивач. Пунктом 4.1 індивідуальної частини кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати права за договором без згоди позичальника.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора лише покладає на нового кредитора ризик настання несприятливих для нього наслідків, у тому числі визнання належним виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові. Єдиний платіж відповідач здійснив 16 жовтня 2025 року, до переходу права вимоги до позивача, і цей платіж враховано в розрахунку заборгованості. Тому ця обставина на розмір заборгованості не впливає.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 202059 від 25 вересня 2025 року в сумі 11 292,48 грн (7 349,71 грн + 3 942,77 грн), у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов такого висновку

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 11 292,48 грн із заявлених 11 892,48 грн, що становить 94,955 %.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 43443 від 17 червня 2026 року), отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 528,08 грн (2 662,40 грн ? 11 292,48 / 11 892,48).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771556938 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, документи, що підтверджують повноваження адвоката.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг і ціною позову.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав. Водночас відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, суд має право за власною ініціативою, незалежно від наявності клопотання іншої сторони, відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу повністю або частково, якщо такі витрати не відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та розумності, визначеним частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Суд ураховує, що справа є малозначною і типовою для позивача, розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та не потребувала участі адвоката в судових засіданнях, а заявлений розмір витрат становить майже 59 % ціни позову. За таких обставин співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг є розмір витрат 3 000,00 грн, з яких пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 848,64 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №202059 від 25 вересня 2025 року в розмірі 11 292 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 48 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7 349,71 грн та заборгованості за процентами- 3 942,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 08 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 64 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддяК. С. Романенко