Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 298/1080/26
Номер провадження 2/298/371/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
21 жовтня 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ротмістренко О.В.,
за участі секретаря судових засідань Хомин Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 2506781 від 11.06.2020 у розмірі 32 800,00 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2506781 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Позивач зазначає, що кредитні кошти були надані безготівково шляхом їх перерахування на платіжну картку позичальника. Згідно з умовами Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за зниженою ставкою 0,57 % на день від суми кредиту у разі повного погашення заборгованості в межах строку кредиту або протягом трьох календарних днів після його закінчення, а в іншому випадку за стандартною ставкою 1,90 % на день, у тому числі в межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Крім того, як ідеться у позові, 26.03.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором факторингу № 26032021 відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також ТОВ «ФК «ЄАПБ») право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором, а 23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу № 23/05/24 відступило це право вимоги позивачу.
У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 32 800,00 грн., яка складається з 10 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 22 800,00 грн. заборгованості за процентами, нарахованими станом на дату відступлення права вимоги; вимог про стягнення пені (штрафів), комісій, інфляційних втрат та 3 % річних позивач не заявляє. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до судового розгляду.
Копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками направлено відповідачу Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, заяв по суті справи, клопотань та заперечень до суду не направив.
Представник позивача у судове засідання не з`явився; у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
В судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
В силу положень ст. 223 ЦПК України суд постановив розглядати справу за відсутності сторони відповідача, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду. Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, документи і матеріали справи, суд встановив таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2020 відповідачу було надано інформацію про умови кредитування у вигляді Паспорта споживчого кредиту (стандартизована форма), у якому зазначено: тип кредиту кредит; сума кредиту 10 000,00 грн.; строк кредитування 30 днів; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; спосіб надання шляхом перерахування кредитодавцем коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем; знижена процентна ставка 0,57 % на день (208,62 % річних), стандартна процентна ставка 1,90 % на день (695,40 % річних), тип процентної ставки фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою 11 710,00 грн, за стандартною ставкою 15 700,00 грн.; штраф 480,00 грн. на четвертий день та 120,00 грн., починаючи з п`ятого дня невиконання зобов`язань. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C351477 11.06.2020 о 09:49:41, чим він підтвердив отримання інформації про умови кредитування та пояснень, необхідних для оцінки відповідності договору його потребам і фінансовій ситуації.
11.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2506781.
Укладаючи Кредитний договір, сторони погодили, зокрема, такі умови: суму (загальний розмір) кредиту, яка становить 10 000,00 грн, тип кредиту кредит (п. 1.3); строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору (п. 1.4); тип процентної ставки фіксована; знижена процентна ставка 0,57 % на день від суми кредиту застосовується у межах строку кредиту, якщо в цей строк або протягом трьох календарних днів після його закінчення споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості (п. 1.5.1); стандартна процентна ставка 1,90 % на день від суми кредиту застосовується у межах строку кредиту, якщо споживач не виконав умови для застосування зниженої ставки, у межах нового строку в разі продовження строку кредиту, а також у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п. 1.5.2); орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 208,62 % річних за зниженою ставкою та 695,40 % річних за стандартною ставкою (п. 1.7); орієнтовна загальна вартість кредиту складає 11 710,00 грн. за зниженою ставкою та 15 700,00 грн за стандартною ставкою (п. 1.8); кредит надається без забезпечення у вигляді застави, а укладення договору не потребує укладання договорів щодо додаткових та супутніх послуг третіх осіб (п.п. 1.10, 1.11); кошти кредиту надаються безготівково шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору (п.п. 2.1, 2.2); нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, за методом «факт/факт» (п. 3.1); розмір процентної ставки є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 3.3); товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 5.1); у разі повернення кредиту та сплати процентів протягом трьох календарних днів після закінчення строку користування кредитом пеня та/або штраф не нараховується (п. 7.3), а в разі невиконання зобов`язань споживач сплачує штраф у розмірі 480,00 грн. на четвертий день та 120,00 грн. починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання, але не більше 5 000,00 грн. сукупно (п. 7.4).
Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором C351477, відправленим 11.06.2020 о 09:49:41 на номер телефону відповідача НОМЕР_2 , указаний ним у Кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про ідентифікацію. З боку товариства договір підписано аналогом власноручного підпису директора та відтиском печатки, відтвореними засобами копіювання (п. 9.6 договору).
Разом з Кредитним договором сторони погодили Графік платежів (додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2506781 від 11.06.2020), відповідно до якого передбачено один платіж, який підлягає сплаті 11.07.2020, у розмірі 11 710,00 грн., з яких 10 000,00 грн. сума кредиту та 1 710,00 грн. нараховані проценти за зниженою ставкою. Графік платежів підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C351477.
Матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2020 на платіжну картку відповідача (маска НОМЕР_3 ), указану у Кредитному договорі, перераховано кошти у сумі 10 000,00 грн, що убачається з листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 09.02.2026 № 6547-ВП (позиція 209: код авторизації 036074, номер транзакції у системі WayForPay creditplus-8248978), яким підтверджено здійснення переказів коштів на картки клієнтів за дорученням ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору про переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017.
З Реєстру заборгованостей № 1 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 (позиція 6159) та витягу з нього убачається, що станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за Кредитним договором складала 32 800,00 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу 10 000,00 грн., заборгованість за відсотками 22 800,00 грн., заборгованість за платою за управління кредитом (комісією) 0,00 грн., заборгованість по пені 0,00 грн.
26.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладений Договір факторингу № 26032021, на виконання якого сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 26.03.2021, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 5083 із загальною сумою заборгованості 47 536 042,69 грн., після чого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором № 2506781 від 11.06.2020, що укладений між кредитодавцем та відповідачем .
23.05.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (клієнт) та позивачем (фактор) укладений Договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрах заборгованостей № 15, а фактор зобов`язався сплатити ціну продажу. Загальна сума прав вимоги за договором становить 560 798 119,48 грн (п. 6.1), ціна продажу 2 944 375,35 грн. (п. 6.2), яка сплачується у безготівковій формі не пізніше другого робочого дня після укладення договору (п. 6.3). Перехід прав вимоги відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстрів заборгованостей (п. 5.2). 23.05.2024 сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстрів заборгованостей № 15 на паперовому носії та Акт прийому-передачі Реєстрів заборгованостей в електронному вигляді (флеш-накопичувач), а платіжною інструкцією № 422780413 від 24.05.2024 позивач сплатив ТОВ «ФК «ЄАПБ» 2 944 375,35 грн. з призначенням платежу «Оплата згідно ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 23/05/24 від 23 травня 2024 р. без ПДВ». Додатковою угодою № 1 від 20.12.2024 до договору факторингу сторони у зв`язку з виявленою технічною помилкою (випискою) виклали в новій редакції преамбули Реєстрів заборгованостей № 15 від 23.05.2024 (у преамбулі Реєстру № 1 було помилково зазначено номер договору «24/05/24» замість «23/05/24»), решту умов договору залишено без змін.
Таким чином, на підставі ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2506781 від 11.06.2020, що підтверджується Реєстром заборгованостей № 1 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 та Актами прийому-передачі реєстрів від 23.05.2024.
Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Вказані обставини, встановлені судом, підтверджуються належними та допустимими доказами та відповідачем не спростовані.
Як убачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, станом на дату формування позовної заяви залишок заборгованості за Кредитним договором складає 32 800,00 грн., з яких 10 000,00 грн. складає заборгованість за тілом кредиту, 22 800,00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором до відступлення права вимоги. Проценти після набуття позивачем права вимоги, а також пеня (штраф), комісії, інфляційні втрати та 3 % річних позивачем не нараховувалися (0,00 грн.).
У зв`язку з наявністю вказаної заборгованості у відповідача перед позивачем позивач звернувся в суд з вказаним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір процентів та порядок їх одержання встановлюються договором. За ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною, а тип процентної ставки визначається кредитним договором.
В ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналіз досліджених судом доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем, факт перерахування кредитних коштів відповідачу, а також факт невиконання відповідачем умов, передбачених таким Кредитним договором. Також підтверджено факт переходу права вимоги, належної ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Кредитним договором, спочатку до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а в подальшому до позивача.
Як убачається з позовної заяви, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка згідно з розрахунками останнього складає 32 800,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. складає сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками; заборгованість за штрафом, комісіями, інфляційними втратами та 3 % річних 0,00 грн.
Відповідач відзиву не подав, заперечень щодо укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів та розміру заборгованості не висловив, доказів на їх підтвердження суду не надав.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також факт неповернення вказаних коштів а також відсотків за їх користування первісному кредитору та позивачу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов Кредитного договору.
На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості за кредитним договором.
Отже, суд вважає, що позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо наявності у відповідача перед позивачем в частині наявності кредитної заборгованості.
Водночас, надаючи оцінку позовним вимогам щодо обґрунтованості розміру кредитної заборгованості, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до умов Кредитного договору кредит надано строком на 30 днів, а датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів згідно з Графіком платежів визначено 11.07.2020. Пунктом 1.5.2 Кредитного договору сторони погодили, що стандартна процентна ставка 1,90 % на день від суми кредиту застосовується у межах строку кредиту, якщо споживач не виконав умов для застосування зниженої ставки, та в межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення; відповідно до п. 3.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Доказів повернення кредиту у встановлений строк або протягом трьох календарних днів після його закінчення (п. 1.5.1 договору) відповідачем не надано, а тому підстав для застосування зниженої процентної ставки 0,57 % на день немає. Матеріали справи також не містять відомостей про продовження строку кредиту відповідно до розділу 4 Кредитного договору. Тип процентної ставки за договором фіксована, і відповідно до п. 3.3 договору вона не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач розрахунку позивача не спростував, контррозрахунку заборгованості та доказів повного чи часткового погашення боргу суду не надав.
При цьому суд бере до уваги, що право нового кредитора вимагати виконання грошового зобов`язання переходить до нього в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, відповідно до статті 514 ЦК України. Отже, саме по собі відступлення права вимоги не змінює умов кредитного договору та не надає новому кредитору права застосовувати інший порядок або розмір нарахування процентів.
У межах заявленої позивачем суми проценти після відступлення права вимоги не нараховувалися, а розмір заборгованості за процентами не перевищує розміру, що існував на момент переходу права вимоги до позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 32 800,00 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 22 800,00 грн. заборгованість за процентами, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з такого.
Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема 13 000 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч. ч. 4 6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження розміру витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, позивач додав до позовної заяви договір про надання правової допомоги з додатками, заявку на надання юридичної допомоги від 04.07.2026 № 1250, тарифи на адвокатські послуги, витяг з акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026,
У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Отже, для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу необхідним є документальне підтвердження як факту надання відповідних послуг, так і факту понесення стороною витрат на їх оплату.
Разом із тим судом встановлено, що позивачем не надано належного доказу фактичної оплати послуг з професійної правничої допомоги, вартість яких заявлена до стягнення, зокрема платіжного документа, що підтверджував би перерахування відповідних коштів адвокату або адвокатському об`єднанню.
Крім того, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували статус особи, котра надавала правничу допомогу позивачу та складала позовну заяву, як адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер чи довіреність), а також її повноваження на надання професійної правничої допомоги у цій справі; позовну заяву підписано директором позивача.
За таких обставин подані позивачем договір про надання правової допомоги та додатки до нього самі по собі не є достатніми доказами фактичного понесення позивачем заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак, з огляду на відсутність належних доказів фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та підтвердження статусу особи, яка здійснювала представництво позивача у цій справі, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Відтак, зважаючи на те, що відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді.
Оскільки позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 7682, 89, 141, 263265, 268, 280284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2506781 від 11.06.2020 у розмірі 32 800 (тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення лише після залишення без задоволення його заяви про перегляд заочного рішення (ч. 4 ст. 287 ЦПК України).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження : 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 21.10.2026.
Головуюча О.В.Ротмістренко
The court decision No. 140804284, Velykyi Bereznyi District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 21.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 298/1080/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: