Decision № 140747231, 19.10.2026, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1044/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

відповідач Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад",

про стягнення 1 689 879,98 грн штрафних санкцій, з яких 1 053 688,15 грн пені та 636 191,83 грн штрафу,

за участю представників:

від позивача Горбач А. М.,

від відповідача Футерко В. Л.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1 689 879,98 грн, з яких 1 053 688,15 грн пені та 636 191,83 грн штрафу.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Попередній розгляд справи та направлення її на новий розгляд.

Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу; у стягненні 526 844,08 грн пені та 318 095,92 грн штрафу суд відмовив у зв`язку зі зменшенням неустойки.

Відповідно до постанови від 26.05.2026 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначені судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

2.2. Склад суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 справу передано на розгляд судді Малєєвій О. В.

2.3. Форма судочинства.

Відповідно до ухвали від 08.07.2026 суд прийняв справу до свого провадження, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження спочатку зі стадії підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32, ч. 4 ст. 183 ГПК України).

2.4. Розгляд заяв і клопотань учасників справи.

Згідно з ухвалою від 04.09.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 01.10.2025 (вх. № 8536/25 від 02.10.2025) про витребування доказів та клопотання від 13.10.2025 (вх. № 16761/25 від 14.10.2025) про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання, поставлені у відзиві. У цій ухвалі суд роз`яснив учасникам справи, що обставини своєчасності та повноти виконання замовником своїх обов`язків за договором входять до предмета доказування, обов`язок довести додержання порядку приймання виконаних робіт і порядку фіксації їх недоліків покладається на позивача, також суд роз`яснив наслідки, передбачені ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Відповідач заявив клопотання від 03.08.2026 про постановлення окремої ухвали щодо невиконання позивачем ухвали від 21.10.2025 про витребування доказів; позивач проти нього заперечив (заперечення від 26.08.2026 № ТОВВИХ-26-17712). В судовому засіданні 04.09.2026 після постановлення вищевказаної ухвали відповідач вказав, що не підтримує зазначене клопотання і суд ухвалив відповідно до ст. 42, 46 ГПК України залишити його без розгляду.

Інших клопотань під час нового розгляду відповідач не заявляв і не підтримував, про що зазначив у додаткових поясненнях від 01.09.2026. Клопотання відповідача, заявлені під час первісного розгляду справи (про залишення позову без розгляду, про виклик свідка, про повернення до стадії підготовчого провадження та застосування заходів процесуального примусу), під час нового розгляду відповідач не підтримав.

12.10.2026 позивач подав письмові пояснення (вх. № 18977/26 від 13.10.2026) з пропуском строку, встановленого ухвалою від 08.07.2026. Згідно з ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14.10.2026, суд поновив позивачу строк на подання письмових пояснень і прийняв їх до розгляду (ст. 119 ГПК України). Суд врахував, що пояснення стосуються позиції позивача за наслідками розгляду клопотання відповідача про витребування доказів у позивача (ухвала від 04.09.2026) і нових доказів до пояснень не долучено. Також суд врахував те, що на діяльність позивача і можливість реалізації ним процесуальних прав впливають умови воєнного стану.

2.5. Закриття підготовчого провадження, розгляд справи по суті, проголошення рішення.

У судовому засіданні 14.10.2026 суд закрив підготовче провадження у справі і відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України за згодою представників сторін розпочав розгляд справи по суті у той самий день.

Згідно з ч. 1 ст. 219 ГПК України після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення 19.10.2026.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 25.08.2025 № ТОВВИХ-25-13109 (вх. № 7404/25 від 26.08.2025).

Позивач зазначає, що 13.01.2023 за результатами процедури публічної закупівлі UA-2022-12-08-017669-a сторони уклали договір № 4600007069, за яким відповідач (підрядник) зобов`язався виконати роботи з ремонту пунктів вимірювання витрати газу восьми ГРС Миколаївського ЛВУМГ. Відповідач порушив строки, встановлені Графіком виконання робіт (додаток № 3 до договору), зокрема строк етапу 2 до 09.11.2023, що підтверджують акти приймання виконаних будівельних робіт і акти вартості устаткування за лютий вересень 2024 року. На підставі п. 10.2 договору позивач нарахував пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення з 10.11.2023 до дня, що передує даті відповідного акта, та штраф у розмірі 7 % від вартості робіт, строк виконання яких порушено більш ніж на 30 днів. Претензії від 11.04.2024 № 9, від 29.04.2024 № 10 і від 16.12.2024 № 17 відповідач не задовольнив.

Позивач посилається на ст. 509, 526, 530, 549, 610 612, 614, 626, 627, 629, 631, 837, 846 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 317 ГК України.

3.2. Відзив на позов від 01.10.2025 (вх. № 16058/25 від 02.10.2025).

Відповідач просить відмовити в позові. Зазначає, що договір є договором (будівельного) підряду, а п. 10.2 договору не передбачає відповідальності за прострочення окремих етапів робіт. Посилається на висновки Верховного Суду у справах № 910/3385/24 та № 910/15007/24 щодо тотожних умов договорів, укладених тим самим замовником. Графік виконання робіт не визначає моменту початку перебігу строків етапів, тому ці строки обчислити неможливо (ст. 252, 253 ЦК України), а ризик неясності умов договору покладається на замовника, який його розробив (contra proferentem). Строк виконання робіт у цілому сплив 15.01.2024 (13.01.2024 субота).

Також відповідач стверджує, що замовник затягував приймання робіт: у системі електронного документообігу "DEALS" неодноразово відхиляв акти без зазначення мотивів, не виконував п. 5.4 договору щодо письмового повідомлення про недоліки і складення акта про недоліки (таблиця додаток № 15, заява свідка ОСОБА_1 ). Відповідність вузлів обліку газу метрологічним вимогам підтверджують сертифікати відповідності від 19.01.2024. Позивач не зазнав збитків (лист позивача від 08.09.2025 № ТОВВИХ-25-14069). Відповідач навів контррозрахунок на суму 959 018,51 грн і просив зменшити неустойку на 90 %.

3.3. Відповідь на відзив від 07.10.2025 № ТОВВИХ-25-15631 (вх. № 16432/25 від 08.10.2025)

Позивач заперечує проти доводів відповідача. Вважає, що справи № 910/3385/24 та № 910/15007/24 не є подібними, оскільки стосуються інших об`єктів; п. 10.2 договору прямо пов`язує відповідальність із Графіком виконання робіт, у якому визначено строк кожного етапу, а етапи є послідовними. Сертифікати відповідності стосуються лише лічильників газу, а не всього обсягу робіт; датою закінчення робіт є дата їх прийняття замовником (п. 4.3 договору). Посилається на принцип "естопель" і на відсутність підстав для зменшення неустойки.

3.4. Заперечення відповідача від 13.10.2025 (вх. № 16755/23 від 14.10.2025) і доповнення до клопотання про зменшення неустойки від 13.10.2025 (вх. № 16761/25 від 14.10.2025).

Відповідач подав уточнений розрахунок, за яким неустойку обчислено з 16.01.2024 до дня першого подання відповідного акта в системі "DEALS" 248 274,24 грн, і просив зменшити неустойку в розмірі, який визначить суд, на 90 %. На обґрунтування зменшення посилається на відсутність збитків у позивача та третіх осіб, компенсаційний характер неустойки, поведінку кредитора (ст. 616 ЦК України) і судову практику щодо зменшення неустойки у спорах за позовами того самого замовника.

3.5. Заперечення позивача проти зменшення неустойки від 20.10.2025 № ТОВВИХ-25-16409 (вх. № 17139/25).

Позивач зазначає, що відповідач погодився з умовами договору при участі в закупівлі; у період виконання договору відповідач уклав з позивачем інші договори, що свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного виконання робіт; відповідач не довів виняткових обставин і скрутного майнового стану; зменшення неустойки є правом, а не обов`язком суду.

3.6. Пояснення учасників справи під час нового розгляду.

Відповідач у поясненнях від 03.08.2026 (вх. № 14495/26 від 04.08.2026) і додаткових поясненнях від 01.09.2026 (вх. № 16103/26 від 02.09.2026) наголошує, що неустойку можна нарахувати лише за прострочення виконання робіт за договором у цілому, строк якого сплив 15.01.2024; наводить хронологію відхилення актів у системі "DEALS" і вважає, що через ненадання позивачем витребуваних доказів суд має визнати встановленою обставину невиконання замовником п. 5.4 договору (ч. 2 ст. 74 ГПК України).

Позивач у запереченнях від 26.08.2026 № ТОВВИХ-26-17712 (вх. № 15691/26) зазначає, що при відхиленні актів надавав перелік зауважень у системі "DEALS", до якої підрядник має доступ (розділ 13 договору); недоліки підрядник усував у робочому порядку; доказів направлення листів засобами електронної пошти не збереглося; більшість недоліків стосувалися вартості, сум, назв документів і неповноти виконавчої документації; підрядник отримував листи замовника № 7105ВИХ-24-118 і № 7105ВИХ-24-136, що підтвердив свідок ОСОБА_1 ; з претензіями щодо порушення п. 5.4 договору підрядник не звертався.

Позивач у письмових поясненнях від 12.10.2026 № ТОВВИХ-26-21344 (вх. № 18977/26 від 13.10.2026) просить задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що постанова Верховного Суду від 26.05.2026 у цій справі не містить висновку щодо застосування конкретної норми права, а ґрунтується на «загальному правилі», сформульованому в постановах у справах № 910/3385/24 і № 910/15007/24. Суд касаційної інстанції не надав оцінки пп. 7.3.1, п. 10.2 Договору та Графіку виконання робіт, який визначає послідовні етапи робіт із відповідними строками. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою (ч. 7 ст. 75 ГПК України). Постанови Верховного Суду у справах № 910/22058/17, № 911/2076/18, № 911/2454/18, № 911/2360/18, № 910/3362/18, № 910/3920/18, № 910/4235/20 ухвалені щодо договорів будівельного підряду, які передбачали відповідальність лише за порушення кінцевого строку виконання робіт. Приписи ч. 1 ст. 846 і ч. 3 ст. 883 ЦК України допускають встановлення строків окремих етапів робіт і нарахування неустойки за їх порушення. Позивач також посилається на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026, у якій суд апеляційної інстанції за подібних умов договору № 4600006912 визнав правомірним нарахування неустойки за порушення строків, визначених Графіком виконання робіт.

Щодо приймання робіт позивач зазначає, що п. 5.4 Договору регулює порядок фіксації недоліків (невідповідності якості) робіт, тоді як відхилення актів пов`язане з виконанням підрядником обов`язку подати акт разом із повним комплектом виконавчої документації (п. 5.2 Договору). У разі неповноти виконавчої документації замовник має право не приймати акти (п. 5.3 Договору). Обов`язок довести наявність недоліків і порушення замовником п. 5.4 Договору, на думку позивача, покладається на відповідача (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Однак наведені відповідачем дати, суми і причини відхилення актів доказами не підтверджені, а джерела цих відомостей відповідач не зазначив. Відповідач не направляв замовнику претензій чи скарг щодо затягування приймання робіт і щодо затримки оплати, строк якої залежить від прийняття робіт (п. 3.3 Договору).

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. За результатами відкритих торгів UA-2022-12-08-017669-a позивач (замовник) і відповідач (підрядник) уклали договір від 13.01.2023 № 4600007069 (далі Договір), за яким підрядник зобов`язався на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Миколаївського ЛВУМГ для забезпечення вимог ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009), які з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" іменуються роботами, а замовник прийняти та оплатити роботи (п. 1.1 Договору).

Ціна Договору 10 953 600,00 грн, у тому числі ПДВ (п. 3.1). При складанні актів приймання виконаних робіт і довідок про їх вартість використовуються форми КБ-2в і КБ-3 (п. 3.3). Місцем виконання робіт є вісім ГРС: Вікторівка, Гіржове, Новоградівка, Захарівка, Кубей (Одеська область), Казанка, Михайлівка, Баштанка (Миколаївська область) (п. 4.4).

4.2. Для вирішення спору мають значення такі умови Договору:

підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток № 3) (п. 4.1); строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням змін у Договір (п. 4.2); датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником у порядку, передбаченому розділом 5 Договору (п. 4.3);

передача виконаних робіт і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 5.1); акт і довідку про вартість робіт готує підрядник разом із повним комплектом виконавчої документації; замовник протягом п`яти робочих днів перевіряє їх достовірність у частині фактично виконаних робіт, відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації та в разі відсутності явних недоліків підписує акт у межах цього ж строку або направляє мотивоване заперечення проти підписання (п. 5.2);

у разі виявлення в процесі приймання-передачі робіт недоліків замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки та про час і місце зустрічі для складення акта про недоліки, у якому фіксується дата виявлення недоліків і дата їх безоплатного усунення; у разі неприбуття підрядника замовник складає акт самостійно і направляє його підряднику (п. 5.4);

роботи вважаються прийнятими в повному обсязі шляхом підписання без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт за умови наявності підписаних усіх актів (п. 6.18);

замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з оформленими в установленому порядку актами (пп. 7.1.2); підрядник зобов`язаний виконати роботи якісно та у встановлені графіком строки (пп. 7.3.1);

у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт (п. 10.2);

сторони здійснюють обмін документами, зокрема актами виконаних робіт та будь-якими іншими документами, необхідними для виконання Договору, як електронними документами за допомогою системи зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" (п. 13.1, 13.3, 13.6).

Графік виконання робіт (додаток № 3) передбачає три послідовні етапи: етап 1 "Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації" граничний термін 120 календарних днів; етап 2 "Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи" 300 календарних днів; етап 3 "Пусконалагоджувальні роботи та здача об`єкта в експлуатацію" 365 календарних днів.

Змін до Договору щодо строків виконання робіт сторони не вносили.

4.3. У грудні 2023 року сторони підписали акти щодо проєктних робіт по кожній ГРС (по 41 273,39 грн); вимоги щодо них позивач не заявляє.

Будівельно-монтажні роботи та устаткування сторони оформили такими актами (дата акта / вартість):

1) ГРС Михайлівка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00066/1 від 01.02.2024 187 539,13 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00066/2 від 01.02.2024 658 329,47 грн.

2) ГРС Баштанка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-000030/1 від 09.02.2024 303 692,48 грн; акт вартості устаткування № ПП00-000030/2 від 09.02.2024 605 581,86 грн.

3) ГРС Баштанка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00072/1 від 21.02.2024 34 353,38 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00072/2 від 21.02.2024 254 357,58 грн.

4) ГРС Михайлівка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00074/1 від 21.02.2024 28 075,70 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00074/2 від 21.02.2024 254 357,58 грн.

5) ГРС Казанка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00059/1 від 05.03.2024 158 253,08 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00059/2 від 05.03.2024 914 236,92 грн.

6) ГРС Новоградівка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-000036/1 від 06.03.2024 299 551,06 грн; акт вартості устаткування № ПП00-000036/2 від 06.03.2024 845 230,18 грн.

7) ГРС Вікторівка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00063/1 від 15.03.2024 238 804,40 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00063/2 від 15.03.2024 847 262,26 грн.

8) ГРС Захарівка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00065/1 від 15.03.2024 307 141,18 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00065/2 від 15.03.2024 847 262,26 грн.

9) ГРС Кубей: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00058/1 від 18.03.2024 289 001,47 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00058/2 від 18.03.2024 854 791,82 грн.

10) ГРС Гіржове: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-00064/1 від 20.03.2024 280 635,41 грн; акт вартості устаткування № ПП00-00064/2 від 20.03.2024 847 262,26 грн.

11) ГРС Казанка: акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № ПП00-000359 від 09.09.2024 32 735,32 грн; акт вартості устаткування не складався.

Позивач також подав акти про завершення робіт від 15.10.2024 і від 07.11.2024, які, за його твердженням, підтверджують виконання всього комплексу робіт.

4.4. Сертифікати відповідності № UA.TR.055.S.001095-24 № UA.TR.055.S.001102-24, видані 19.01.2024 ДП "Івано-Франківськстандартметрологія", підтверджують відповідність вимогам у сфері метрології встановлених вузлів обліку газу. Ці документи не є актами приймання виконаних робіт, не підтверджують виконання всього обсягу будівельно-монтажних робіт, а крім того видані після спливу строку виконання робіт (15.01.2024). Тому суд не бере їх до уваги як доказ своєчасного виконання робіт чи прийняття їх замовником (п. 4.3, 5.1 Договору, ст. 76, 77 ГПК України).

4.5. Обставини подання та опрацювання актів у системі "DEALS" суд встановлює на підставі таблиці, поданої відповідачем (додаток № 15 до відзиву), оціненої в сукупності з іншими доказами.

Суд відхиляє доводи позивача, викладені в письмових поясненнях від 12.10.2026, про те, що відомості таблиці не підтверджені доказами. Сторони обмінювалися актами як електронними документами в системі "DEALS" (п. 13.1, 13.3, 13.6 Договору), тому відомості про дати подання актів, їх суми, результати опрацювання та причини відхилення наявні в цій системі в обох сторін, зокрема в позивача, який як замовник розглядав і відхиляв ці акти. Позивач заперечив проти таблиці лише загально: він не навів жодної іншої дати, суми чи причини відхилення, ніж зазначені в таблиці, і не подав витягу із системи "DEALS" чи інших доказів на спростування цих відомостей (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Водночас відомості таблиці щодо остаточно підписаних актів (номер, дата, вартість) збігаються з актами, які подав сам позивач разом із позовною заявою (п. 4.4 цього рішення). Зазначені в таблиці акти перевірки № 28/02-ГРС від 28.02.2024 і № 08/03-ГРС від 20.03.2024 узгоджуються з поясненнями позивача про надання зауважень у системі "DEALS". У запереченнях від 26.08.2026 позивач визнав факт відхилення актів із зазначенням зауважень у цій системі і сам послався на таблицю як на доказ зауважень замовника.

Тому суд визнає таблицю належним, допустимим і достовірним доказом (ст. 76 78 ГПК України), а докази, надані на підтвердження відображених у ній обставин, більш вірогідними, ніж заперечення позивача (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

З таблиці вбачається таке:

перші акти щодо будівельно-монтажних робіт і устаткування підрядник подав 25.01.2024 (ГРС Баштанка), 31.01.2024 (ГРС Новоградівка), 12 14.02.2024 (ГРС Кубей, Казанка, Вікторівка, Гіржове, Захарівка, Михайлівка), тобто після спливу строку виконання робіт у цілому;

частину актів замовник відхиляв без зазначення причин у системі ("без причини в DEALS"), частину з конкретними причинами (невідповідність обсягів фактичним, неповнота виконавчої документації, невідповідність проєкту, результати актів перевірки № 28/02-ГРС від 28.02.2024, № 08/03-ГРС від 20.03.2024); крім того, підрядник сам відхиляв власні довідки КБ-3 через помилки в сумах і ПДВ;

паралельно замовник розміщував у системі "DEALS" акти перевірки обсягів, кількості та якості виконаних робіт із зауваженнями: по ГРС Баштанка 29.01.2024, 02.02.2024, 06.02.2024, 26.02.2024; по ГРС Новоградівка 06.02.2024, 12.02.2024 (перелік зауважень), 16.02.2024, 04.03.2024, 07.03.2024; по ГРС Кубей 16.02.2024; по ГРС Казанка 23.02.2024, 05.03.2024; по ГРС Михайлівка 26.02.2024; по ГРС Гіржове 20.03.2024. Сам відповідач у таблиці характеризує ці акти як такі, що містять зауваження до обсягів, якості робіт і виконавчої документації;

акти, які замовник остаточно підписав, за змістом і вартістю істотно відрізнялися від відхилених: зокрема, за ГРС Баштанка вартість устаткування зменшено з 859 939,44 грн до 605 581,86 грн, а решту (254 357,58 грн) оформлено окремим актом № ПП00-00072/2 від 21.02.2024; за ГРС Кубей вартість устаткування збільшено з 600 434,24 грн до 854 791,82 грн; за ГРС Вікторівка, Гіржове, Захарівка з 592 904,68 грн до 847 262,26 грн; за ГРС Новоградівка вартість устаткування змінювалася з 844 880,30 грн до 619 425,40 грн і знову до 845 230,18 грн; змінювалася також вартість будівельно-монтажних робіт;

без зазначення причин і без складення акта перевірки замовник відхилив 21.02.2024 акти по ГРС Вікторівка, Гіржове і Захарівка, подані 13.02.2024; наступні акти (з іншою вартістю) підрядник подав 13.03.2024 і 18.03.2024; по ГРС Казанка акти, подані 12.02.2024, замовник відхилив 21.02.2024 без зазначення причин, а акт перевірки із зауваженнями розмістив 23.02.2024;

фактично замовник підписував акти в системі "DEALS" пізніше за дати, якими вони датовані (від 16.02.2024 до 26.03.2024, акт № ПП00-000359 18.09.2024).

4.6. Оскільки позивач (замовник) стверджує про наявність недоліків у роботах як підставу для відхилення актів, саме на нього покладається обов`язок довести факт їх наявності належними доказами. Відповідно до п. 5.4 Договору, належним доказом цього є двосторонній акт про недоліки або письмове повідомлення підрядника. Позивач таких доказів не надав, отже, не довів факту дотримання ним договірної процедури фіксації недоліків.

Доводи позивача про те, що обов`язок довести порушення замовником п. 5.4 Договору покладається на відповідача (ч. 1 ст. 74 ГПК України), суд відхиляє. Відповідач навів обставини відхилення актів і подав на їх підтвердження докази. Обставини ненаправлення замовником повідомлень про недоліки і мотивованих заперечень та нескладення акта про недоліки є негативними, тобто такими, що за своєю природою не можуть бути підтверджені відповідачем прямими доказами.

Водночас суд частково погоджується з доводами позивача про те, що не кожне відхилення актів пов`язане з недоліками робіт у розумінні п. 5.4 Договору. Відхилення актів у зв`язку з неповнотою виконавчої документації (зокрема акта вартості устаткування № ПП00-000036-2, поданого 16.02.2024) відповідає праву замовника, передбаченому п. 5.3 Договору, і порушенням не є. Натомість причини відхилення "обсяги виконаних робіт, заявлених в акті, не відповідають фактичним обсягам", "невідповідність проєкту", а також зауваження щодо обсягів, кількості та якості робіт в актах перевірки стосуються саме недоліків, виявлених у процесі приймання-передачі робіт, на які поширюється п. 5.4 Договору. Відхилення актів без зазначення будь-яких причин, незалежно від характеру недоліків, суперечить обов`язку замовника направити мотивоване заперечення проти підписання акта (п. 5.2 Договору).

Проте ця обставина не спростовує того, що зауваження замовника щодо обсягів, якості робіт і виконавчої документації доводилися до підрядника і що підрядник ці зауваження не оспорював, а виправляв і подавав нові акти з іншим змістом. Заява свідка ОСОБА_1 (працівника відповідача) в частині тверджень про "штучне затягування" приймання робіт ґрунтується на оцінці дій замовника, а не на фактах. У частині отримання підрядником листів замовника № 7105ВИХ-24-118 і № 7105ВИХ-24-136 вона узгоджується з доводами позивача. Заява свідка ОСОБА_2 від 04.11.2025, подана позивачем, обставин направлення повідомлень за п. 5.4 Договору не підтверджує, оскільки такі обставини мають відображатися в документах (ч. 2 ст. 87 ГПК України).

4.7. Претензіями від 11.04.2024 № 9 (ТОВВИХ-24-5517), від 29.04.2024 № 10 (ТОВВИХ-24-6624) і від 16.12.2024 № 17 (ТОВВИХ-24-19477) позивач вимагав сплатити пеню і штраф на загальну суму 1 689 879,98 грн. Відповідач їх не сплатив.

Згідно з листом від 08.09.2025 № ТОВВИХ-25-14069, наданим на адвокатський запит, позивач повідомив, що оцінка шкоди від прострочення не здійснювалась, інформації про періоди, протягом яких об`єкти не могли використовуватися за призначенням, немає, а припинення чи обмеження транспортування природного газу внаслідок виконання підрядником робіт не відбувалося.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Спірні правовідносини виникли до втрати чинності ГК України (28.08.2025), тому суд застосовує його норми в редакції, чинній на час їх існування, разом із нормами ЦК України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, які повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 173, 174, ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України). Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду (ч. 2 ст. 317 ГК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися, зокрема, на ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України). За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Предметом Договору є ремонт пунктів вимірювання витрати газу на ГРС, що включає обстеження і розроблення робочої документації, виготовлення (придбання) блоків і вузлів, будівельно-монтажні та електромонтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи і здачу об`єкта в експлуатацію; виконання робіт оформлюється актами за формою КБ-2в і довідками КБ-3, з наданням виконавчої документації відповідно до нормативних документів у галузі будівництва.

Незважаючи на вживання в Договорі терміна "послуги", за своєю правовою природою Договір є договором підряду, який містить ознаки договору будівельного підряду, тому до нього застосовуються ст. 837 864, 875 886 ЦК України. Постачання устаткування є складовою робіт, а не самостійним зобов`язанням з поставки, тому доводи позивача про змішаний характер Договору на висновок суду не впливають.

5.2. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання; штраф це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання штрафними санкціями, розмір яких встановлюється договором (ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 ГК України).

5.3. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України). Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, також є обов`язковими (ч. 5 ст. 310 ГПК України).

У постанові від 26.05.2026 у цій справі Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, з посиланням на висновки, викладені в постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24, від 10.12.2025 у справі № 910/16193/24, щодо застосування ст. 846, 875, 883 ЦК України та ст. 230, 231 ГК України, визнав правовідносини подібними і зазначив, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. Суд касаційної інстанції визнав помилковим застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, передбачених саме Графіком виконання робіт (тобто за невиконання окремих етапів).

Отже, доводи позивача про неподібність правовідносин і про те, що п. 10.2 Договору передбачає відповідальність за порушення строків окремих етапів, суд відхиляє. Пункт 10.2 Договору використовує поняття "несвоєчасне виконання робіт" і "порушення строку виконання робіт" без прямої вказівки на етапи. Посилання на Графік виконання робіт не є такою вказівкою, оскільки Графік визначає і кінцевий строк виконання всіх робіт 365 календарних днів, що відповідає п. 4.1 Договору.

Не впливають на цей висновок і доводи позивача, викладені в письмових поясненнях від 12.10.2026.

По-перше, суд першої інстанції не наділений повноваженнями оцінювати законність і обґрунтованість постанови суду касаційної інстанції, ухваленої в цій справі, а вказівки, що містяться в ній, є для нього обов`язковими (ч. 1 ст. 316 ГПК України). Твердження позивача про відсутність у постанові від 26.05.2026 оцінки умов Договору і посилання на конкретні норми права не відповідають її змісту: суд касаційної інстанції визнав подібними правовідносини в цій справі та у справах № 910/3385/24 і № 910/15007/24, зокрема з огляду на аналогічні умови договорів, дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 875, 883 ЦК України і відхилив саме той аргумент, на якому наполягає позивач, що Графік виконання робіт чітко встановлює граничні терміни кожного етапу, а тому неустойку можна нарахувати за несвоєчасне виконання робіт, передбачених Графіком.

По-друге, ч. 7 ст. 75 ГПК України стосується правової оцінки, наданої судом певному факту при розгляді іншої справи, і не поширюється на вказівки суду касаційної інстанції, надані в цій самій справі.

По-третє, постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026, на яку посилається позивач, ухвалено в іншій справі щодо іншого договору (№ 4600006912). Номера цієї справи і копії постанови позивач не надав. Водночас суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України), а постанова суду апеляційної інстанції в іншій справі не може мати переваги над вказівками суду касаційної інстанції в цій справі.

По-четверте, доводи позивача про відмінність умов договорів у справах № 910/22058/17, № 910/3362/18, № 911/2360/18, № 910/3920/18 та інших від умов Договору зводяться до незгоди з висновком суду касаційної інстанції про подібність правовідносин, який є обов`язковим. Крім того, наведений самим позивачем критерій із постанови Верховного Суду у справі № 911/2454/18 відсутність прямої вказівки в умовах договору на можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт підтверджує висновок суду: п. 10.2 Договору такої прямої вказівки не містить, а пп. 7.3.1 Договору встановлює обов`язок підрядника виконати роботи у строки, визначені Графіком, і питань відповідальності не регулює.

По-п`яте, ч. 1 ст. 846 ЦК України допускає встановлення в договорі підряду строків окремих етапів робіт, а ч. 3 ст. 883 ЦК України передбачає, що суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові в разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну. Проте ці норми не встановлюють неустойки за порушення строків окремих етапів: відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом. Отже, така відповідальність можлива лише за наявності відповідної умови договору, якої Договір, з огляду на висновки суду касаційної інстанції, не містить.

Тому суд враховує прострочення відповідачем виконання робіт у цілому: саме за це прострочення, починаючи з 16.01.2024, суд визнає обґрунтованим нарахування неустойки.

5.4. Водночас суд відхиляє і доводи відповідача про неможливість визначення строку виконання робіт у зв`язку з невизначеністю строків окремих етапів. Кінцевий строк виконання робіт у цілому визначено в п. 4.1 Договору чітко 365 календарних днів з дати укладення Договору. Обидві сторони визнають, що цей строк сплив 15.01.2024. Для застосування принципу contra proferentem підстав немає, оскільки зміст цієї умови можна з`ясувати за правилами ст. 213, 637 ЦК України.

5.5. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Договір укладено 13.01.2023, отже, перебіг 365-денного строку розпочався 14.01.2023, а останнім днем строку є 13.01.2024, що припадає на суботу. Тому строк виконання робіт у цілому сплив 15.01.2024 (понеділок), а відповідач вважається таким, що прострочив, з 16.01.2024.

Жодних робіт із будівельно-монтажних робіт і устаткування, щодо яких позивач нараховує неустойку, відповідач до 15.01.2024 замовнику не здав і навіть не пропонував до приймання: перші акти подано 25.01.2024. Отже, прострочення відповідача щодо робіт, вартість яких відображено в актах, наведених у п. 4.4 цього рішення, настало з 16.01.2024.

5.6. Щодо виконання замовником своїх обов`язків.

Суд касаційної інстанції у цій справі, з посиланням на постанову від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21 (щодо застосування ст. 612, 613 ЦК України у підрядних правовідносинах), зазначив, що надання оцінки обставинам своєчасності та повноти виконання замовником своїх обов`язків є обов`язковим для вирішення спору про нарахування неустойки підряднику, коли він посилається на такі обставини.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України). Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України). Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування збитків і виключає відповідальність боржника за прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 220 ГК України).

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх приймання; передання робіт оформлюється актом, підписаним обома сторонами, а в разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України). Замовник зобов`язаний прийняти роботу, а в разі виявлення відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Щодо приймання робіт суд встановив, що замовник у частині випадків порушив п. 5.2 Договору (відхиляв акти без мотивованих заперечень, а по ГРС Вікторівка, Гіржове, Захарівка і Казанка ще й із перевищенням п`ятиденного строку перевірки) і не виконав п. 5.4 Договору щодо письмового повідомлення про недоліки та складення акта про недоліки.

Разом з тим ці порушення не утворюють прострочення кредитора у розумінні ч. 1 ст. 613 ЦК України і не звільняють відповідача від відповідальності за відповідні періоди з огляду на таке:

1) прострочення відповідача настало з 16.01.2024, до подання будь-якого з актів, тобто не з вини замовника;

2) ч. 1 ст. 613 ЦК України пов`язує прострочення кредитора з відмовою прийняти належне виконання. Докази того, що відхилені акти відображали належне і завершене виконання, у справі відсутні. Навпаки, акти, які замовник підписав, за вартістю робіт і устаткування істотно відрізнялися від відхилених, а частину устаткування по ГРС Баштанка і Михайлівка підрядник оформив окремими актами від 21.02.2024. Зауваження замовника щодо обсягів, якості робіт і виконавчої документації містяться в актах перевірки, розміщених у системі "DEALS". Це свідчить, що підрядник доопрацьовував роботи та документацію, а не пропонував належне виконання, від прийняття якого замовник ухилявся;

3) підрядник не заперечував проти відхилення актів, не вимагав мотивованих заперечень, не заявляв про порушення п. 5.4 Договору і не скористався правом підписати акт в односторонньому порядку із зазначенням про відмову замовника (ч. 4 ст. 882 ЦК України); вперше про такі порушення він заявив у відзиві на позов;

4) за даними, наведеними в контррозрахунку від 13.10.2025, відповідач вважає датою виконання - дату першого подання акта, а не дату фактичного завершення робіт. Проте перше подання акта, який надалі змінювався, не є належним виконанням.

Доводи позивача про те, що підрядник не звертався до замовника з претензіями щодо затягування приймання робіт і щодо затримки оплати, строк якої залежить від прийняття робіт (п. 3.3 Договору), суд враховує як такі, що додатково підтверджують відсутність прострочення кредитора. Водночас ці обставини не спростовують установлених порушень замовником п. 5.2, 5.4 Договору, оскільки відсутність претензій підрядника не звільняла замовника від виконання обов`язків, передбачених Договором.

Тому період прострочення суд визначає без виключення з нього днів, протягом яких замовник опрацьовував чи відхиляв акти. Встановлені порушення замовником п. 5.2, 5.4 Договору суд враховує як обставину, що свідчить про вплив кредитора на тривалість прострочення (ч. 2 ст. 616 ЦК України), при вирішенні питання про зменшення неустойки.

5.7. Щодо розміру неустойки.

Суд не може вийти за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), а тому за кожним актом визначає кінцеву дату періоду прострочення так, як її визначив позивач, день, що передує даті акта. За актом № ПП00-000359 позивач обмежив нарахування 09.05.2024 з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України; ця дата не виходить за межі шестимісячного строку, обчисленого від 15.01.2024, тому суд її враховує.

Базою нарахування є вартість робіт, які несвоєчасно виконані (п. 10.2 Договору), тобто вартість робіт і устаткування за кожним актом, які відповідач не виконав до 15.01.2024. Штраф у розмірі 7 % нараховується лише за тими актами, за якими прострочення перевищує 30 календарних днів.

Перерахунок суду:

1) ПП00-00066/1 (Михайлівка): вартість робіт 187 539,13 грн; період прострочення 16.01.2024 31.01.2024; кількість днів 16; пеня 0,1 % 3 000,63 грн; штраф 7 % не нараховується.

2) ПП00-00066/2 (Михайлівка): вартість робіт 658 329,47 грн; період прострочення 16.01.2024 31.01.2024; кількість днів 16; пеня 0,1 % 10 533,27 грн; штраф 7 % не нараховується.

3) ПП00-000030/1 (Баштанка): вартість робіт 303 692,48 грн; період прострочення 16.01.2024 08.02.2024; кількість днів 24; пеня 0,1 % 7 288,62 грн; штраф 7 % не нараховується.

4) ПП00-000030/2 (Баштанка): вартість робіт 605 581,86 грн; період прострочення 16.01.2024 08.02.2024; кількість днів 24; пеня 0,1 % 14 533,96 грн; штраф 7 % не нараховується.

5) ПП00-00072/1 (Баштанка): вартість робіт 34 353,38 грн; період прострочення 16.01.2024 20.02.2024; кількість днів 36; пеня 0,1 % 1 236,72 грн; штраф 7 % 2 404,74 грн.

6) ПП00-00072/2 (Баштанка): вартість робіт 254 357,58 грн; період прострочення 16.01.2024 20.02.2024; кількість днів 36; пеня 0,1 % 9 156,87 грн; штраф 7 % 17 805,03 грн.

7) ПП00-00074/1 (Михайлівка): вартість робіт 28 075,70 грн; період прострочення 16.01.2024 20.02.2024; кількість днів 36; пеня 0,1 % 1 010,73 грн; штраф 7 % 1 965,30 грн.

8) ПП00-00074/2 (Михайлівка): вартість робіт 254 357,58 грн; період прострочення 16.01.2024 20.02.2024; кількість днів 36; пеня 0,1 % 9 156,87 грн; штраф 7 % 17 805,03 грн.

9) ПП00-00059/1 (Казанка): вартість робіт 158 253,08 грн; період прострочення 16.01.2024 04.03.2024; кількість днів 49; пеня 0,1 % 7 754,40 грн; штраф 7 % 11 077,72 грн.

10) ПП00-00059/2 (Казанка): вартість робіт 914 236,92 грн; період прострочення 16.01.2024 04.03.2024; кількість днів 49; пеня 0,1 % 44 797,61 грн; штраф 7 % 63 996,58 грн.

11) ПП00-000036/1 (Новоградівка): вартість робіт 299 551,06 грн; період прострочення 16.01.2024 05.03.2024; кількість днів 50; пеня 0,1 % 14 977,55 грн; штраф 7 % 20 968,57 грн.

12) ПП00-000036/2 (Новоградівка): вартість робіт 845 230,18 грн; період прострочення 16.01.2024 05.03.2024; кількість днів 50; пеня 0,1 % 42 261,51 грн; штраф 7 % 59 166,11 грн.

13) ПП00-00065/1 (Захарівка): вартість робіт 307 141,18 грн; період прострочення 16.01.2024 14.03.2024; кількість днів 59; пеня 0,1 % 18 121,33 грн; штраф 7 % 21 499,88 грн.

14) ПП00-00065/2 (Захарівка): вартість робіт 847 262,26 грн; період прострочення 16.01.2024 14.03.2024; кількість днів 59; пеня 0,1 % 49 988,47 грн; штраф 7 % 59 308,36 грн.

15) ПП00-00063/1 (Вікторівка): вартість робіт 238 804,40 грн; період прострочення 16.01.2024 14.03.2024; кількість днів 59; пеня 0,1 % 14 089,46 грн; штраф 7 % 16 716,31 грн.

16) ПП00-00063/2 (Вікторівка): вартість робіт 847 262,26 грн; період прострочення 16.01.2024 14.03.2024; кількість днів 59; пеня 0,1 % 49 988,47 грн; штраф 7 % 59 308,36 грн.

17) ПП00-00058/1 (Кубей): вартість робіт 289 001,47 грн; період прострочення 16.01.2024 17.03.2024; кількість днів 62; пеня 0,1 % 17 918,09 грн; штраф 7 % 20 230,10 грн.

18) ПП00-00058/2 (Кубей): вартість робіт 854 791,82 грн; період прострочення 16.01.2024 17.03.2024; кількість днів 62; пеня 0,1 % 52 997,09 грн; штраф 7 % 59 835,43 грн.

19) ПП00-00064/1 (Гіржове): вартість робіт 280 635,41 грн; період прострочення 16.01.2024 19.03.2024; кількість днів 64; пеня 0,1 % 17 960,67 грн; штраф 7 % 19 644,48 грн.

20) ПП00-00064/2 (Гіржове): вартість робіт 847 262,26 грн; період прострочення 16.01.2024 19.03.2024; кількість днів 64; пеня 0,1 % 54 224,78 грн; штраф 7 % 59 308,36 грн.

21) ПП00-000359 (Казанка): вартість робіт 32 735,32 грн; період прострочення 16.01.2024 09.05.2024; кількість днів 115; пеня 0,1 % 3 764,56 грн; штраф 7 % 2 291,47 грн.

Разом: пеня 444 761,66 грн; штраф 513 331,83 грн.

Отже, обґрунтованою є вимога про стягнення 444 761,66 грн пені і 513 331,83 грн штрафу, разом 958 093,49 грн.

Розрахунок позивача в сумі 1 689 879,98 грн є необґрунтованим, оскільки прострочення обчислено з 10.11.2023 від граничного строку етапу 2, а штраф нараховано також за актами № ПП00-00066/1, /2 і № ПП00-000030/1, /2, за якими прострочення виконання робіт у цілому не перевищує 30 днів.

Контррозрахунок відповідача від 13.10.2025 (248 274,24 грн) суд не приймає, оскільки він ґрунтується на датах першого подання актів, які не підтверджують належного виконання.

5.8. Щодо зменшення неустойки.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України). Якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, беручи до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 ГК України). Суд має право зменшити розмір неустойки, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення (ч. 2 ст. 616 ЦК України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 щодо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України вказала, що зменшення неустойки є правом суду, який оцінює як прямо передбачені законом підстави, так і інші заявлені обставини індивідуального характеру. Категорії "значно" і "надмірно" мають конкретизуватися в кожному випадку з урахуванням того, що ці норми спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника; сукупність обставин, зокрема порушення зобов`язання з вини кредитора (ст. 616 ЦК України), може свідчити про несправедливість стягнення неустойки в повному розмірі. Розмір, до якого суд зменшує неустойку, має індивідуально-оціночний характер. Суд, вирішуючи це питання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків та оцінити, чи є випадок винятковим, з урахуванням ступеня виконання зобов`язання, причин прострочення, його тривалості, поведінки сторін, майнового стану сторін (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, п. 67). Неустойка має компенсаційний, а не каральний характер і не може бути джерелом необґрунтованого збагачення кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Суд касаційної інстанції у цій справі зазначив, що остаточний розрахунок неустойки та вирішення питання про її можливе зменшення мають бути здійснені після встановлення бази нарахування санкцій і ступеня вини обох сторін у затримці виконання робіт.

Оцінивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що цей випадок є винятковим і неустойку належить зменшити, з огляду на таке:

1) відповідач виконав роботи в повному обсязі; прострочення становить від 16 до 64 днів, а за актом № ПП00-000359 на суму 32 735,32 грн 115 днів у межах заявленого періоду;

2) позивач не зазнав збитків: оцінки шкоди він не здійснював, об`єкти використовувалися за призначенням, транспортування природного газу через виконання робіт не припинялося і не обмежувалося (лист від 08.09.2025 № ТОВВИХ-25-14069); доказів негативних наслідків прострочення для позивача чи третіх осіб у справі немає;

3) заявлена сума неустойки (пеня і штраф 958 093,49 грн) становить близько 8,7 % ціни Договору і близько 10,5 % вартості робіт, щодо яких допущено прострочення, що за відсутності збитків надає їй ознак каральної санкції;

4) хоча порушення замовником процедури приймання робіт (п. 5.2, 5.4 Договору) не утворюють самостійного складу прострочення кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України (оскільки роботи дійсно потребували доопрацювання), така пасивна та непрозора поведінка замовника суттєво ускладнила процес здачі-приймання. Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір неустойки, якщо кредитор умисно або з необережності не вжив заходів щодо зменшення збитків. Систематичне порушення строків розгляду актів свідчить про відсутність сприяння з боку кредитора, що є самостійною підставою для зменшення неустойки;

5) водночас відповідач як професійний учасник ринку, що взяв на себе зобов`язання за результатами публічної закупівлі, не довів ні скрутного майнового стану, ні об`єктивних причин прострочення, які настали до подання актів. Неустойка має зберегти свою стимулюючу та компенсаційну функцію. Тому підстав для зменшення на 90 %, як просить відповідач, суд не вбачає.

З урахуванням балансу інтересів сторін, засад справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України) суд зменшує пеню і штраф на 50 %: пеню до 222 380,83 грн, штраф до 256 665,92 грн.

5.9. Щодо інших доводів сторін.

Суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем принципу "естопель". Застосування доктрини заборони суперечливої поведінки (естопель) у цьому випадку є безпідставним. Підрядник не заперечує свого обов`язку дотримуватися Графіка робіт, з яким він погодився під час тендеру. Його заперечення стосуються виключно правового тлумачення п. 10.2 Договору в частині порядку нарахування штрафних санкцій. Відстоювання стороною вигідного для неї тлумачення умов договору, яке до того ж підтверджується сталою практикою Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, є реалізацією права на судовий захист і не свідчить про недобросовісну чи суперечливу поведінку

Інші аргументи учасників справи не впливають на висновки суду (п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України).

6. Висновки суду.

Позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути 222 380,83 грн пені і 256 665,92 грн штрафу, разом 479 046,75 грн. У стягненні 831 307,32 грн пені і 379 525,91 грн штрафу належить відмовити, з яких 608 926,49 грн пені і 122 860,00 грн штрафу у зв`язку з необґрунтованістю нарахування, а 222 380,83 грн пені і 256 665,91 грн штрафу у зв`язку зі зменшенням неустойки.

7. Судові витрати.

Представник відповідача згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України заявив про відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки надання правничої допомоги передбачає участь у судових засіданнях, кількість яких до вирішення спору неможливо точно визначити.

Суд вважає, що вирішення питання про судові витрати належить відкласти після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачу належить подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 113, ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - п`ять днів з дня отримання вказаних доказів.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76 79, 86, 232, 233, 236 238, 240, 241, 253, 256, 257, 316 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (просп. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490; рахунок НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК") 479 046,75 грн (чотириста сімдесят дев`ять тисяч сорок шість гривень 75 копійок), з яких 222 380,83 грн пеня, 256 665,92 грн штраф.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1 210 833, 23 грн, з яких 831 307,32 грн пені та 379 525,91 грн штрафу.

2. Вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи. Відповідачу належить подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Встановити позивачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги - п`ять днів з дня отримання вказаних доказів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва