Court ruling № 140701719, 15.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

в порядку ст. 334 ГПК України

15 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/5812/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. № 24417 від 05.10.2026) ТОВ «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження

по справі

за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. ЛьвівдоПриватного підприємства "Виробничо-торгівельна компанія "Держукрпостач", м. Харківпростягнення 14 201,85 грнпредставники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Кредобанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства "Виробничо-торгівельна компанія "Держукрпостач", про стягнення заборгованості за договором № 33/07-2013 про надання овердрафту від 19.07.2013р. у загальній сумі 14201,85 грн., в т.ч. основна заборгованість - 13455,09 грн., пеня - 746,76 грн.

Рішенням Господарський суд Харківської області від 17.11.2015 по справі №922/5812/15 позовні вимоги задоволено, та присуджено до стягнення з приватного підприємства "Виробничо-торгівельна компанія "ДЕРЖУКРПОСТАЧ" (61058, м. Харків, Дзержинський район, вул. Чичибабіна, буд. 9, кв. 89, код 36989315) на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код 09807862) 13455,09 грн. основного боргу, 746,76 грн. пені, 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішення господарського суду Харківської області від "17" листопада 2015 р. законної сили судом здійснено видачу наказу 04.12.2015, який було направлено на адресу стягувача - ПАТ "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78).

05 жовтня 2026 року через систему Електронний суд від ТОВ «ВІН ФІНАНС» подано заяву (вх. № 24417) про заміну сторони виконавчого провадження стягувача на правонаступника Первісного Стягувача ТОВ «ВІН ФІНАНС» у виконавчому листі (наказ про примусове виконання рішення) № 922/5812/15 від 17 листопада 2015 року.

У зв`язку з звільненням з посади судді ОСОБА_1 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл заяви у справі № 922/5812/15.

За результатами автоматизованого розподілу заяви у справі № 922/5812/15 згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 для розгляду заяви визначено суддю Жигалкіна І.П.

Суд своєю ухвалою від 07.10.2026 прийняв заяву (вх. № 24417 від 05.10.2026) ТОВ «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження та призначив заяву до розгляду у судовому засіданні на "15" жовтня 2026 р. о 13:15.

Представники сторін у призначене засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не надали. Судом здійснене належне повідомлення всіх учасників щодо розгляду даної заяви.

Розглянувши заяву, суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 115 ГПК України (в редакції станом на дату прийняття рішення у даній справі) передбачалося, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 116 ГПК України (в редакції станом на дату прийняття рішення у даній справі) передбачалось, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1-2 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у ч. 5 ст. 15 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу.

З урахуванням статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону № 1404-VIII, ст. 334 ГПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі, наказі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо можливості здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, може означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».

Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 ГПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 ГПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (зазначено викладено у постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (Документ 606-XIV) (в редакції станом на дату видачі виконавчого документу) встановлено, що виконавчий документ може бути пред`явлені до виконання протягом року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 755/19644/17 від 07.05.2025 виснувала, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20, від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18.01.2022 у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах: від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 (Касаційний господарський суд), від 10.08.2022 у справі № 127/2-2509/09, провадження № 61-2001св22, від 31.08.2022 у справі № 2-190/12, провадження № 61-1684св22, від 14.09.2022 у справі № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323св22 та інших.

Відповідно до наданої Заявником інформації - копії Постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Пархоменко Н.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.12.2018, за виконавчим провадженням № 56236802.

Судом встановлено, що після набрання рішення Господарського суду Харківської області від "17" листопада 2015 р. законної сили судом було видано відповідний наказ від 04.12.2015. Судом було зазначено, що наказ дійсний для пред`явлення до виконання до державної виконавчої служби, фінансових установ або органів, що здійснюють казначейські обслуговування бюджетних коштів, до "05" грудня 2016 р.

Суд звертає увагу, що станом на момент видачу відповідного наказу суд керувався п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (Документ 606-XIV), таким чином строк пред`явлення наказу у справі №922/5812/15 встановлено один рік.

Крім того, суд зауважує, що з поданих Заявником доказів не можливо встановити чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на визначений в наказі строк його пред`явлення до виконання та встановлені законом обставини переривання таких строків.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, що строк примусового виконання наказу суду від 04.12.2015 у справі № 922/5812/15 встановлено рік, а строк його пред`явлення до виконання сплив 18.12.2019, з урахування зупинення строку під час знаходження у виконавчій службі та відсутності інших доказів з яких суд міг би вираховувати, судом відштовхувався від дати винесення Постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Пархоменко Н.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.12.2018, за виконавчим провадженням № 56236802.

Таким чином, відсутність доказів переривання такого строку та заяви про його поновлення унеможливлює встановлення фактичних обставин справи щодо виконання рішення у даній справі, у зв`язку з чим заява (вх. № 24417 від 05.10.2026) ТОВ «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 118, 119, 232-235, 326-327, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 24417 від 05.10.2026) ТОВ «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.10.2026.

СуддяІ.П. Жигалкін