Court ruling № 140350177, 05.10.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 жовтня 2026 р.Справа №160/31172/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про забезпечення адміністративного позову у справі №160/31172/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361)».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

02.10.2026 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:

- зупинити дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31172/26;

- заборонити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр. О.Поля, 57, м. Дніпро, 49600) вчиняти будь-які дії на виконання наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31172/26.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 20.07.2026 № 174-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5.

За результатами проведеної фактичної перевірки, ТОВ «ОМЕГА» отримало Акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 574/32-00/07-13/30982361, відповідно до якого у магазині Варус по вул. Марії Кюрі, буд. 5 у м. Дніпрі виявлено, зокрема, наступне порушення: проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до не роздрукування та не видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 9 103 738,65 грн., що на думку контролюючого органу є порушенням п. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 р. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіна України від 21.01.2016 № 13.

Не погоджуючись з викладеними в акті фактичної перевірки обставинам, 05.08.2026 ТОВ «ОМЕГА» подано заперечення.

25.08.2026 ТОВ «ОМЕГА» отримано лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 21.08.2026 № 4708/6/32-00-07-08, відповідно до якого питання проведення розрахункових операцій через РРО буде досліджено в рамках документальної позапланової перевірки. 07.09.2026 ТОВ «ОМЕГА» отримало наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» з метою дослідження обставин, що не були досліджені під час фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА», за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 574/32-00/07-13/30982361. ТОВ «ОМЕГА» оскаржує вищевказаний наказ, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

При цьому, заявник посилався на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 160/7998/26, яким позов ТОВ «ОМЕГА» було задоволено та зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС застосувати положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо ТОВ «ОМЕГА» та запровадити мораторій на проведення документальних перевірок податкових (звітних) періодів з 01.01.2018 по 20.08.2024 за поданим ТОВ «ОМЕГА» повідомленнями про неможливість вивезення первинних документів: від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою VARUS № 69 за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька, 16в, за податкові періоди з 28.11.2019 по 04.03.2022, включно); від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою Varus №601 за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ювілейна, б.69, за податкові періоди з 28.09.2019 по 08.04.2022, включно); від 31.10.2025 (що стосуються господарської діяльності супермаркету під торговельною маркою VARUS № 607 за адресою: Донецька область, м. Покровськ, Лазурний м-рн, буд. б/н, за податковий період з 11.06.2021 по 20.08.2024, включно); від 03.11.2025 № 03-11-2025/1-А (що стосуються господарської діяльності ТОВ «ОМЕГА» та зберігались у складському комплексі за адресою: Київська область, Броварський район, с.Квітневе, вул. Гоголівська, 1-А, за податковий період з 10.01.2021 по 12.03.2022, включно); від 05.11.2025 № 05-11-2025/1 (що зберігались в архівному підрозділі ТОВ «ОМЕГА» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Новоолександрівська, Комплекс будівель і споруд, будинок 19д, що стосуються господарської діяльності ТОВ «ОМЕГА» за податкові періоди з 01.01.2018 по 31.03.2022, включно).

Отже, на думку позивача, з урахуванням положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючий орган не має право проводити перевірку, що призначена на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» з метою дослідження обставин, що не були досліджені під час фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА», за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 574/32-00/07-13/30982361/.

Предметом позову в цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування спірного наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА». Станом на дату подання цієї заяви, спірна податкова перевірка не розпочалась.

Відтак, заявник вважає, що на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. А тому є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 у справі № 826/16334/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд наголошує, що предметом спору є наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.08.2026 № 202-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361)», відповідно до якого, наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361), що знаходиться за фактичною адресою: вул. Панікахи, буд. № 15, м. Дніпро, 49041, з « 07» жовтня 2026 року тривалістю 7 робочих днів. Перевірку провести з метою дослідження обставин, що не були досліджені під час фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30487219) за результатами якої складено акт від 31.07.2026 № 574/32-00/07-13/30982361.

Разом з цим, суд зазначає, що станом на час розгляду заяви перевірку не проведено, доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому позивач не надав, як і доказів очевидної протиправності оскаржуваного наказу.

Суд наголошує, що спірним наказом не визначений ані період, за який буде здійснюватися перевірка, ані обсяг перевірки. До того ж, до матеріалів позову та заяви про забезпечення позову, позивач не надав доказів, які б свідчили, що у відповідача є намір проводити документальну позапланову невиїзну перевірку без дотримання мораторію, встановленого рішенням суду у справі №160/7998/26.

Отже, позивачем не надано доказів вчинення відповідачем жодних протиправних дій, які б свідчили про порушення відповідачем дії мораторію, встановленого рішенням суду у справі №160/7998/26.

Заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях позивача про те, що реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а саме: до донарахування податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що без наявності відповідних доказів, припущення позивача про можливе вчинення відповідачем певних дій, не може бути підставою для забезпечення позову.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд враховує, що обов`язок доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала відповідну заяву.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, відмова у задоволенні такої заяви не є обмеженням доступу до правосуддя, так як не перешкоджає подальшому судовому розгляду вимог позову у спосіб, що наведений позивачем у відповідному позові.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про забезпечення адміністративного позову у справі №160/31172/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна