Decision № 139978032, 22.09.2026, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 926/1931/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства Тарас, с. Білівці, Чернівецька обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Віджетт, м. Львів

про стягнення 3 869 771, 31 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Пастух В. В.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Фермерське господарство Тарас звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віджетт про стягнення 3 869 771, 31 грн.

13.05.2026 Господарський суд Чернівецької області ухвалив передати матеріали позовної заяви за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

27.05.2026 до Господарського суду Львівської області надійшли матеріали позовної заяви та за результатом автоматизованого розподілу справи між суддями були передані для розгляду судді Запотічняк О.Д.

Ухвалою від 01.06.2026 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала від 08.06.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 07.07.2026.

Ухвалою від 07.07.2026 суд відклав підготовче засідання на 05.08.2026.

Ухвалою від 05.08.2026 суд відклав підготовче засідання на 12.08.2026.

Ухвалою від 12.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 22.09.2026.

В судове засідання 22.09.2026 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі; представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи зобов`язані реєструвати офіційні електронні адреси (електронні кабінети) в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в порядку, визначеному законом. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Віджетт», будучи юридичною особою, в порушення наведених приписів закону не зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд, керуючись пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України, надіслав ухвалу від 12.08.2026 рекомендованим поштовим відправленням (13.08.2026) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172. [зазначити результат поштового вручення: вручено/повернуто з відміткою про відмову чи відсутність адресата, дата]

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 242 ГПК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, на висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості (у разі їх наявності), чого відповідачем зроблено не було; будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

У судовому засіданні 22.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ФГ «Тарас» (Продавець/Постачальник) та ТОВ «Віджетт» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 2909/23-С від 29.09.2023, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати у власність відповідача товар - соняшник урожаю 2022 року в загальній кількості 250 (двісті п`ятдесят) тонн +/-5%, а відповідач - прийняти та оплатити товар за ціною 10 500,00 грн за одну тонну, з ПДВ (пункти 1.1, 1.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено порядок оплати: попередня оплата у розмірі 86% вартості товару - в день відвантаження товару, решта 14% вартості товару - протягом 10-ти банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних на поставку товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору 29.09.2023 та 30.09.2023 здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 224, 225, 226, 227, 228, 230 від 29.09.2023, видатковою накладною № 130 від 29.09.2023 та податковою накладною № 268 від 29.09.2023 на суму 1 462 440,59 грн, а також товарно-транспортними накладними № 232-237 від 30.09.2023, видатковою накладною № 132 від 30.09.2023 та податковою накладною № 270 від 30.09.2023 на суму 1 410 570,56 грн, а загалом - на суму 2 873 011,15 грн.

29.09.2023 відповідачем здійснено оплату за товар у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк». У зв`язку з неповною оплатою позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості № 21 від 05.02.2024, згідно з якою станом на 05.02.2024 заборгованість ТОВ «Віджетт» перед ФГ «Тарас» за Договором становила 1 873 011,15 грн.

Відповідач частково погасив вказану заборгованість, здійснивши 07.08.2024 оплату в сумі 50 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк». Після зарахування цього платежу основна сума боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 1 823 011,15 грн, яку відповідач в добровільному порядку не погасив, у зв`язку з чим позивач вважає, що ця сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач на підставі пункту 4.3 Договору та статей 549, 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 3% річних та інфляційні втрати, здійснивши відповідний розрахунок пені та 3% річних за загальний період з 13.10.2023 по 08.05.2026, а також інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2023 року по квітень 2026 року включно.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості (в частині, що залишилася непогашеною) не надав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Фермерським господарством «Тарас» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віджетт» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 2909/23-С від 29.09.2023 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця соняшник урожаю 2022 року в загальній кількості 250 (двісті п`ятдесят) тонн +/-5% (далі - Товар), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору ціна однієї тонни Товару становить 10 500,00 грн, у тому числі ПДВ, а загальна вартість Товару розраховується шляхом складання суми вартості Товару, що вказана у видаткових накладних на цей Товар.

Пунктом 2.1 Договору визначено порядок оплати Товару: попередня оплата у розмірі 86% вартості Товару - в день відвантаження Товару по факту завантажених вагонів; решта 14% вартості Товару - протягом 10-ти банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних на поставку Товару в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата здійснюється згідно з виставленим Постачальником рахунком (пункт 2.2 Договору), а датою проведення оплати вважається дата зарахування банком грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 2.3 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що за порушення терміну оплати товару Покупець сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості неоплаченого рахунку, яка нараховується протягом всього періоду прострочки та необмежена періодом нарахування, встановленим статтею 232 Господарського кодексу України.

На виконання умов Договору позивачем 29.09.2023 здійснено передачу Товару відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 224, 225, 226, 227, 228, 230 від 29.09.2023, видатковою накладною № 130 від 29.09.2023 та податковою накладною № 268 від 29.09.2023, згідно з якими поставлено Товар на загальну суму 1 462 440,59 грн.

Також 30.09.2023 позивачем здійснено передачу Товару відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 232, 233, 234, 235, 236, 237 від 30.09.2023, видатковою накладною № 132 від 30.09.2023 та податковою накладною № 270 від 30.09.2023, згідно з якими поставлено Товар на загальну суму 1 410 570,56 грн.

Загальна вартість поставленого Товару за Договором становить 2 873 011,15 грн.

29.09.2023 відповідачем здійснено оплату за Товар у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 (призначення платежу: «Оплата за соняшник згідно рахунку 124 від 29.09.2023р.»).

У зв`язку з неповним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості № 21 від 05.02.2024, згідно з якою станом на 05.02.2024 заборгованість ТОВ «Віджетт» перед ФГ «Тарас» за Договором становила 1 873 011,15 грн.

07.08.2024 відповідач частково погасив заборгованість, здійснивши оплату в сумі 50 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» (документ № 362 від 07.08.2024, 15:37, призначення платежу: «Оплата за соняшник згідно договору № 2909/23-С від 29.09.2023р.»).

З 07.08.2024 сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 1 823 011,15 грн, яка відповідачем в добровільному порядку станом на час розгляду справи не погашена.

Оцінка суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами, мають ознаки договору купівлі-продажу та регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами закону.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу Товар на загальну суму 2 873 011,15 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами - видатковими накладними № 130, № 132, товарно-транспортними накладними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податковими накладними № 268, № 270, які між собою узгоджуються.

Відповідач частково оплатив поставлений Товар на суму 1 000 000,00 грн та 50 000,00 грн, а решту вартості Товару у розмірі 1 823 011,15 грн не оплатив, доказів іншого суду не надав.

Оскільки доказів оплати заборгованості в повному обсязі відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, будь-яких заперечень щодо розміру заборгованості не заявив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 823 011,15 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплаченого товару без обмеження періоду нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив арифметичну помилку щодо визначення періодів нарахування: позивач безпідставно нарахував санкції на початкову суму боргу включно по 07.08.2024, тоді як саме цього дня відбулася часткова сплата коштів. Відповідно, останнім днем нарахування на вказану суму є 06.08.2024, а з 07.08.2024 нарахування має здійснюватися на залишок боргу в розмірі 1 823 011,15 грн.

Здійснивши власний перерахунок із правильним визначенням періодів прострочення, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, є 1 391 763,65 грн пені, 141 772,98 грн 3 % річних.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що нараховані позивачем інфляційні втрати у розмірі 513 183,92 грн є арифметично вірними та підлягають стягненню повністю.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені у розмірі 35,52 грн та 3 % річних у розмірі 4,09 грн слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 46 436,78 грн. Витрати по сплаті судового збору в решті суми залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віджетт» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172, код ЄДРПОУ 43465880) на користь Фермерського господарства «Тарас» (60053, Чернівецька область, Дністровський район, с. Білівці, код ЄДРПОУ 31827912) 3 869 731,70 грн та судовий збір у сумі 46 436,78 грн.

Кошти перерахувати на рахунок стягувача за такими реквізитами: отримувач - Фермерське господарство «Тарас», код ЄДРПОУ 31827912, рахунок IBAN НОМЕР_1 , банк - АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570 (довідка про відкриття рахунку № 260603SU10455201 від 03.06.2026).

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4.Позивачу подати докази понесених витрат на правову допомогу згідно з п. 8 ст. 129 ГПК України.

Наказ видати згідно зі статтею 327 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.