Court ruling № 139743464, 08.09.2026, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 5010/1133/2012-Б-26/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Неверовської Л. М., суддів Рочняк О. В. та Гули У. І., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 19.08.2026 (вх. №7657/26 від 19.08.2026) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загорського Юрія Юрійовича, у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус",

за участі:

арбітражного керуючого: Оберемка Романа Анатолійовича,

представника Публічного акціонерного товариства "Імексбанк": Мізунського Андрія Івановича,

встановив: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа про банкрутство ТОВ "Бонус".

19.08.2026 до суду від арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича надійшла скарга (вх. №7657/26) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загорського Юрія Юрійовича, в якій просить суд зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича виконати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 у справі № 5010/1133/2012-Б-26/30; зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо розшуку майна боржника (автотранспортних засобів); зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2026 призначено до розгляду скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 19.08.2026 (вх. №7657/26 від 19.08.2026) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загірського Юрія Юрійовича в судовому засіданні 07.09.2026.

Частиною 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В судовому засіданні арбітражний керуючий вимоги скарги підтримав з підстав наведених у скарзі.

Представник ПАТ "Імексбанк" не погоджувався з доводами скаржника та вважав їх такими, що не підлягають задоволенню.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, пояснення (заперечення) на скаргу не подав.

Розглянувши скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі №5010/1133/2012-Б-26/30 від 03.12.2025 задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на користь арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича 118791 грн основної грошової винагороди у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" за період виконання повноважень ліквідатора, про що видано наказ.

14.04.2026 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 80744989 про примусове виконання наказу у справі № 5010/1133/2012-Б-26/30 Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 20971504) (надалі боржник) на користь арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - 118791 грн основної грошової винагороди у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" за період виконання повноважень ліквідатора.

16.07.2026 арбітражним керуючим Оберемко Романом Анатолійовичем звертався до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (вх. №6641/26) на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича протиправною; зобов`язати державного виконавця вжити заходів з метою виконання рішення суду у відповідності до вимог діючого законодавства та винести постанову про розшук майна; вжити заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності Білай Ольгу Сергіївну.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 року у справі № 5010/1133/2012-Б-26/30 скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 16.07.2026 (вх. №6641/26 від 16.07.2026) на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загорського Юрія Юрійовича неправомірною. Зобов`язано державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів з метою виконання рішення суду у відповідності до вимог діючого законодавства.

Судом при розгляді вказаної скарги встановлено, що 23.06.2026 арбітражним керуючим Оберемком Р.А. здійснено запит до РСЦ МВС в м. Києві щодо реєстрації транспортних засобів за Публічним акціонерним товариством Імексбанк.

Листом-відповіддю РСЦ МВС в м. Києві № 31/26/1864222026 від 27.06.2026 повідомлено про наявність зареєстрованих за ПАТ Імексбанк 30 транспортних засобів, про що додано відповідний перелік транспортних засобів.

19.08.2026 арбітражним керуючим Оберемко Романом Анатолійовичем подано до суду скаргу (вх. №7657/26) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загорського Юрія Юрійовича, в якій просить суд:

- зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича розглянути скаргу стягувача від 06.08.2026 та надіслати відповідь у встановлений законом строк;

- зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича виконати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30;

- зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо розшуку майна боржника (автотранспортних засобів);

- зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно матеріалів доданих до скарги, 06.08.2026 стягувач звернувся з заявою до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції з заявою, в якій просив вжити заходів до примусового виконання судового рішення, зокрема, оголосити в розшук зареєстровані за боржником автотранспортні засоби. Однак заява стягувача залишилась без реагування.

Згідно Інформації про виконавче провадження №807449989, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, станом на 07.09.2026 державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо розшуку майна боржника, зокрема, автотранспортних засобів.

Дослідивши зміст заяви стягувача від 06.08.2026, суд дійшов до висновку що за своїм сутнісним та правовим змістом є скаргою на триваючу бездіяльність державного виконавця та ігнорування судового акта.

Так, звернувшись 06.08.2026 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, стягувач у тексті свого звернення фактично констатував, що державний виконавець ухвалу суду від 04.08.2026 не виконує, виконавчих дій не вчиняє, а тому стягувач вимагав усунути це порушення шляхом винесення постанови про розшук майна (транспортних засобів) боржника.

За таких обставин, вказана заява від 06.08.2026 за своєю правовою природою є фактично скаргою стягувача на невиконання державним виконавцем судового акта та на продовження ним протиправної бездіяльності.

Згідно зі статтями 13, 18, 74 Закону України «Про виконавче провадження» у поєднанні з нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, отримавши скаргу (звернення) сторони про невиконання судового рішення та невідкладне вчинення дій, виконавець не має права залишати її без реагування.

Оскільки порушене стягувачем питання стосувалося невиконання судового рішення, виконавець мав невідкладно перевірити викладені факти, усунути порушення та винести відповідне процесуальне рішення (зокрема, постанову про розшук майна боржника за статтею 36 Закону) або надати вмотивовану відповідь у формі, передбаченій законом для розгляду звернень сторін.

Ігнорування державним виконавцем фактичної скарги стягувача від 06.08.2026 є неприпустимим, суперечить обов`язкам виконавця та принципу верховенства права.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право, серед іншого, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

За результатами такого розгляду державний виконавець був зобов`язаний прийняти рішення виключно у визначеній законом процесуальній формі.

Чинне законодавство про виконавче провадження не передбачає права виконавця залишати клопотання або заяви сторін взагалі без реагування (процесуального мовчання). Відтак, не винесення жодного процесуального документа за результатами розгляду заяви (фактичної скарги) стягувача від 06.08.2026 є порушенням порядку розгляду документів виконавчого провадження та свідчить про триваючу бездіяльність державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича розглянути скаргу стягувача від 06.08.2026 та надіслати відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» після отримання відомостей про наявність транспортного засобу виконавець зобов`язаний вжити заходів щодо розшуку майна боржника (автотранспортних засобів):

- винести постанову про арешт майна (транспортного засобу) боржника та оголосити заборону на його відчуження (ст.48 Закону);

- винести постанову про розшук транспортного засобу боржника та направити її до підрозділів Національної поліції для затримання майна й поміщення його на спеціальний майданчик (ст.36 Закону);

- у разі виявлення транспортного засобу здійснити його опис, вилучення та передачу на реалізацію в порядку, передбаченому ст. 57, 61 Закону.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 бездіяльність державного виконавця вже визнавалась неправомірною, і його було зобов`язано вжити заходів для виконання рішення суду.

Проте, жодних дій державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загорським Юрієм Юрійовичем не вчинено.

Оскільки місцезнаходження майна боржника є невідомим, у державного виконавця в силу вимог частини 3 статті 36 Закону виник прямий обов`язок винести постанову про розшук таких транспортних засобів.

За таких обставин, тривала бездіяльність державного виконавця грубо порушує засади виконавчого провадження, визначені пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», щодо обов`язковості виконання рішень.

З огляду на викладене, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця вжити заходів щодо розшуку майна боржника є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича виконати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30 та вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, визначеному законом.

Обов`язковість судового рішення є однією з фундаментальних засад судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 у даній справі, скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 16.07.2026 (вх. №6641/26 від 16.07.2026) на дії (бездіяльність) державного виконавця задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загорського Юрія Юрійовича неправомірною. Зобов`язано державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів з метою виконання рішення суду у відповідності до вимог діючого законодавства.

Вказана ухвала набрала законної сили, є чинною та обов`язковою для органу ДВС.

Суд зазначає про те, що, захист порушених прав у суді має бути ефективним. Повторне зобов`язання органу державної виконавчої служби виконати судове рішення, яке вже набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, не є належним та ефективним способом захисту прав, оскільки не створює нових правових наслідків чи додаткових обов`язків для виконавця, які б уже не існували на підставі раніше винесеного судового акта.

Зважаючи на викладене, самостійна вимога про зобов`язання виконати ухвалу від 04.08.2026 не підлягає задоволенню у сформульованому скаржником вигляді, оскільки судове рішення вже є обов`язковим. Проте, суть цієї вимоги повністю охоплюється та задовольняється судом шляхом покладення на виконавця конкретних обов`язків щодо вжиття заходів щодо розшуку майна боржника. Аналогічно і вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», як самостійна, має абстрактний характер.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статтей 74, 76, 77, 78, 86 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов`язковим. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на наведені обставини та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 19.08.2026 (вх. №7657/26 від 19.08.2026) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загорського Юрія Юрійовича, у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус", а саме: зобов`язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича розглянути скаргу стягувача від 06.08.2026 та надіслати відповідь у встановлений законом строк; зобов`язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо розшуку майна боржника (автотранспортних засобів). В решті вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити частково скаргу арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 19.08.2026 (вх. №7657/26 від 19.08.2026) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Загорського Юрія Юрійовича, у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус".

Зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича розглянути скаргу стягувача від 06.08.2026 та надіслати відповідь у встановлений законом строк.

Зобов`язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича вжити заходів щодо розшуку майна боржника (автотранспортних засобів).

В решті вимог скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено ГПК України чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. ст. 56, 257 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства строк та порядку.

Повну ухвалу підписано 15.09.2026.

Головуючий суддя Неверовська Л.М.

Суддя Рочняк О. В.

Суддя Гула У. І.