Decision № 139566049, 08.09.2026, Irpin City Court of Kyiv Oblast

Справа № 442/5737/25

Провадження №2-а/367/60/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , за участю співвідповідача Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 5262544(526244) від 19.07.2025, винесену інспектором 1 взводу 5 роти 4 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції м. Києва лейтенантом поліції Трачем Олексієм Руслановичем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн за перевищення встановленої швидкості руху транспортного засобу в межах населеного пункту більш як на 50 км/год, а справу про адміністративне правопорушення просив закрити та стягнути з відповідача судові витрати.

Первісно позовна заява подавалася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ухвалою судді якого від 30.07.2025 справу скеровано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення територіальної підсудності. За результатами розгляду цього питання справу передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області за зареєстрованим місцем проживання позивача. 01.09.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких наполягав на розгляді справи за місцем його фактичного проживання в м. Стебнику Львівської області, однак справу залишено в провадженні цього суду, а 01.01.2026 справі присвоєно провадження № 2-а/367/60/2026.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова не містить точної прив`язки місця порушення до конкретного відрізку дороги чи координат, не містить посилання на дорожні знаки 5.49, 5.50 (початок та кінець населеного пункту) та 3.29, 3.31 (обмеження максимальної швидкості), не зазначає відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення, а також не наводить мотивів відхилення доводів позивача, викладених ним на місці зупинки. Крім того, позивач послався на те, що постанову складено на місці одразу після виявлення порушення, у зв`язку з чим він не мав фізичної можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема подати докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою захисника.

Ухвалою суду від 08.06.2026 до участі у справі як співвідповідача залучено Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представник відповідача Недвига Н.М., яка діє на підставі довіреності Департаменту патрульної поліції № 5050/41/3/01-2025 від 20.06.2025, подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечила в повному обсязі, зазначивши, що відповідно до постанови позивач керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , 19.07.2025 о 15 год. 24 хв. на просп. Академіка Палладіна в м. Києві зі швидкістю 109 км/год за дозволеної в населеному пункті швидкості 50 км/год, що зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCAM ТС 008390. Представник відповідача також зазначила, що Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, у зв`язку з чим є неналежним відповідачем у справі. На підтвердження своєї позиції відповідач надав, зокрема, копію сертифіката перевірки типу вимірювача швидкості TruCAM II LTI 20/20 № UA.TR.001 241-18, дійсного до 26.12.2028, копії експертних висновків Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо коректності реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES у приладі, витяг з посібника користувача приладу TruCAM II LTI 20/20 та судову практику апеляційних адміністративних судів з аналогічних питань.

Відповіді на відзив позивач не подав, доводів та доказів відповідача не спростував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо належного відповідача

Відповідно до статей 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права; перелік територіальних органів Національної поліції визначено додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730, в якому Управління патрульної поліції у місті Києві не зазначено, а відомості про таку юридичну особу відсутні і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07.11.2015 № 1/2, це управління є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції. За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про те, що Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою і не може самостійно відповідати за позовом, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), який правомірно залучено до участі у справі ухвалою суду від 08.06.2026.

Оскаржувана постанова винесена інспектором Трачем О.Р. в межах повноважень, наданих йому статтями 222, 255, 258 КУпАП, від імені органу Національної поліції, а не як фізичною особою, яка самостійно набуває прав та обов`язків за результатами розгляду цієї справи; вимоги позивача по суті спрямовані на перевірку правомірності акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень органу поліції, а не на встановлення особистої відповідальності інспектора. З огляду на це права та обов`язки за наслідками розгляду цієї справи виникають саме у Департаменту патрульної поліції як юридичної особи, у структурі якої проходить службу інспектор Трач О.Р.

Щодо суті оскаржуваної постанови

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Факт початку та закінчення населеного пункту визначається дорожніми знаками 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту», а в межах населеного пункту, позначеного відповідним знаком на в`їздах, діє загальне обмеження швидкості 50 км/год, якщо інше не встановлено додатковими дорожніми знаками. Відсутність на конкретній ділянці дороги в межах міста Києва додаткових попереджувальних знаків 3.29, 3.31 не звільняє учасника дорожнього руху від обов`язку дотримання загального швидкісного режиму, встановленого пунктом 12.4 Правил дорожнього руху, а сам факт руху позивача в межах населеного пункту Київ по просп. Академіка Палладіна ним не заперечується.

Дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» відноситься до інформаційно-вказівних знаків і лише інформує учасників руху про можливість здійснення контролю за допомогою технічних засобів; жодна норма Закону України «Про Національну поліцію», включно з частиною першою статті 40, не обмежує використання поліцією фото- і відеотехніки виключно в межах дії такого знака. Отже, відсутність цього знака на конкретній ділянці дороги не є підставою для визнання протиправною фіксації порушення, здійсненої уповноваженою посадовою особою поліції особисто на місці.

Швидкість руху транспортного засобу позивача виміряна лазерним вимірювачем швидкості TruCAM II LTI 20/20 (заводський номер ТС 008390), на який відповідачем надано чинний сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR.001 241-18, дійсний до 26.12.2028, що підтверджує відповідність приладу вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Достовірність показань приладу додатково забезпечується застосованим виробником криптографічним алгоритмом шифрування AES, коректність реалізації якого підтверджена експертними висновками Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 24.12.2020 № 04/05/02-3560 та № 04/05/02-3561. Відповідно до статті 251 КУпАП показання такого технічного засобу є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Жодних доказів на спростування показань приладу чи неправильності його застосування позивачем суду не надано; додані позивачем фотографії дороги самі по собі не спростовують зафіксований показник швидкості та не підтверджують перебування поза межами населеного пункту.

Посилання позивача на відсутність у постанові відомостей про технічний засіб фіксації спростовується змістом самої постанови, пункт 5 якої містить посилання на відеозапис розгляду справи, здійснений з портативної нагрудної камери інспектора за номерами 472117 та 765292 відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, та статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому зразок постанови, наведений у додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, не передбачає внесення до постанови окремих відомостей про технічний засіб фото- чи відеофіксації.

Постанову складено на місці вчинення правопорушення в присутності позивача одразу після його виявлення, що відповідає вимогам частини четвертої статті 258 КУпАП, а оголошено її негайно після закінчення розгляду справи відповідно до статті 285 КУпАП. Факт вручення копії постанови позивачу підтверджується тим, що останній додав її до матеріалів позовної заяви як письмовий доказ; жодних доказів протилежного позивачем не наведено.

Санкція частини четвертої статті 122 КУпАП не передбачає такого виду стягнення як адміністративний арешт, у зв`язку з чим обов`язкова участь захисника під час складення постанови не є вимогою закону; доказів того, що інспектор перешкоджав позивачу скористатися правом на правову допомогу на місці чи в телефонному режимі, матеріали справи не містять. Право позивача на захист забезпечено можливістю оскарження постанови до суду, яким він фактично скористався, звернувшись з цим позовом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 379/78/19.

Питання територіальної підсудності цієї справи вже було предметом розгляду на стадії визначення підсудності і вирішено на користь розгляду справи Ірпінським міським судом Київської області, у зв`язку з чим доводи, викладені позивачем у додаткових поясненнях від 01.09.2025, не потребують повторного вирішення під час ухвалення рішення по суті спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови належними, допустимими та достовірними доказами, тоді як позивач не спростував наведені відповідачем докази та не довів порушення встановленого законом порядку притягнення його до адміністративної відповідальності. Підстави для визнання постанови протиправною та її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72, 73, 77, 90, 139, 241246, 250, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , за участю співвідповідача Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

2. Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, компенсації за рахунок відповідача не підлягає та залишається за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий